WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистичне спостереження - Реферат

Статистичне спостереження - Реферат

Реферат на тему:

Статистичне спостереження

Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення

Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності. Інформаційне забезпечення — це сукупність відомостей про явища та процеси суспільного життя, які орієнтовані на певних користувачів. Отже, інформація — це продукт збирання та обробки даних, що має відповідне аналітичне призначення. Відомий вислів С. Лемма: "Інформація — це влада" наголошує на тому, що наявність якісної інформації дає змогу правильно й рішуче керувати економічними та соціальними процесами. Так, відомості про склад і природний рух населення є підставою для перспективних розрахунків його чисельності, бюджети домогосподарств — основою для розробки програми соціального захисту, визначення механізму індексації доходів населення. Інформація про ринок товарів і послуг — це підґрунтя для маркетингової політики, зокрема для регулювання рівня цін, забезпечення ринкових пропорцій.

Проте нові ринкові умови, зокрема створення недержавних структур, дещо порушили цілісність інформаційного простору. Виникли такі сфери, яких раніше не існувало або їх існування не засвідчувалось (комерційна та підприємницька діяльність, неформальна зайнятість, "тіньова" економіка тощо). Отримання такої інформації ускладнилось через наявність багатьох перешкод: комерційна таємниця, відсутність реєстраційного номера фірми, невідповідність юридичної та фактичної адрес, а також зареєстрованого і фактичного виду діяльності. Внаслідок демонополізації економіки з-під державного інформаційного контролю вийшло багато підприємств, установ та організацій. З огляду на це постала потреба розробляти й удосконалювати методи збирання різнобічних статистичних даних. Це пов'язано з ретельним науковим обґрунтуванням мети та способу отримання інформації, її подальшого використання. Тому процес формування якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості першого етапу статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Залежно від рівня реєстрації, статистичні спостереження можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження — це реєстрація вихідних даних, що надходять від об'єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній установі; опитування населення щодо ставлення до процесу приватизації майна. Вторинне спостереження — це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів банківських звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів. Отже, які дані вважаються статистичними?

Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збирають дані про явища та процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт-імпорт товарів, рівень безробіття, кількість зареєстрованих злочинів. На мікрорівні дані є також масовими, але іншого ґатунку. Матеріали, що їх збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Прикладом є дані про кількість та розмір акціонерних внесків певного товариства, кредитні та депозитні процентні ставки комерційних банків, кількість квартир, проданих на біржі нерухомості, і т. ін.

Статистичні дані обов'язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умов їх системності. Статистичні дані — це не "будь-що під рукою", а лише факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу. Так, визначаючи доходи населення, слід зважати на те, до якої соціальної групи воно належить, які має джерела засобів існування, в якій місцевості мешкає.

Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.

Перша — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. На жаль, ця вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на макрорівні. Прикладом можуть бути матеріали переписів населення на території України в період Першої та Другої світових війн. Вони не враховували значних втрат населення внаслідок репресій, розкуркулювання та голодомору. На мікрорівні типовим є приховування частини доходів від оподаткування як юридичними, так і фізичними особами. Досягти достатньої вірогідності можна, з одного боку, усунувши передумови таких викривлень (наприклад, удосконаливши податкову систему, а з іншого — застосувавши чутливішу систему оціночних показників.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, у разі дослідження ринку покупців певного товару слід брати до уваги не лише ті верстви населення, на які він розрахований, а й категорії споживачів, які можуть придбати товар для своїх дітей, родичів, друзів. Щодо повноти по суті, то вона забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища. А саме, визначаючи ринок споживачів, слід поцікавитись їхніми потребами, смаком, вимогами, платоспроможністю. Потрібно також знати стратегію своїх конкурентів.

Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність. Наприклад, дані біржових торгів або валютних курсів мають надходити до користувача в міру їх виникнення та реєстрації; цінність даних бюджетних обстежень втрачається з часом, особливо в умовах високої інфляції.

Четверта вимога — ця порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянні за складом сукупності. Наприклад, нестійкою є структура емітентів на фондовому ринку України. Істотних змін зазнає склад населення за джерелами засобів існування, виникають нові групи — підприємці, фермери, безробітні. Гострою є проблема порівнянності за одиницями, які взято для вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах тривалої високої інфляції або внаслідок грошової реформи.

З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. Так, програмою нового перепису населення України затверджено одиницю спостереження, використовувану у світовій практиці, а саме: "домогосподарство" замість "родина", як це було в попередніх переписах. "Домогосподарство" означає сукупність осіб, що мешкають разом і ведуть спільне господарство. Очевидно, ця категорія ширша від попередньої, оскільки не обмежується лише родинними зв'язками. Порівнянність методики обчислення статистичних показників важлива, особливо для вторинних спостережень. Так, показник, що визначає ступінь демографічного та соціального розвитку країни, коефіцієнт смертності немовлят — через непорівнянність методики збирання та обчислення — є заниженим порівняно з фактичним в Україні згідно з міжнародною методикою.

Важливою є порівнянність даних за територіальною належністю одиниць внаслідок відповідних змін. Наприклад, набуття статусу міського поселення сільськими населеними пунктами під час промислового будівництва або набуття статусу Автономної Республіки Крим колишньою областю тощо.

П'ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання їх доступності особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати готову статистичну інформацію. Відомо, що за радянських часів великий обсяг статистичної інформації приховувався від широкого загалу. У період демократизації більшість матеріалів державної статистики стали "відкритими". Проте ускладнилась ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких структур щодо подання звітів, а то й повна непідзвітність деякої їх частини призводить до порушення вимог повноти та своєчасності реєстрації даних.

Loading...

 
 

Цікаве