WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика ринку - Реферат

Статистика ринку - Реферат

Статистика аналізує дані про динаміку показників обсягу та структури роздрібного товарообороту в порівнянних цінах і цінах відповідних років.

Аналіз структури товарообороту в поєднанні з даними статистики сімейних бюджетів, демографічної статистики, а також даними, отриманими під час опитувань і обстежень, дає змогу визначити закономірності та тенденції попиту населення.

У статистичному моделюванні попиту населення широко застосовують рівняння регресії, що характеризують залежність купівлі від основних факторів. При цьому використовують залежність як від одного фактора, наприклад доходу, так і від кількох — виробництва, доходу, складу сім'ї, рівня забезпеченості (скажімо, товарами довгострокового користування).

На ці дані спираються, вивчаючи стан ринку предметів споживання, який відбиває взаємодію виробництва і споживання, попиту і пропозиції товарів. Критерієм тут є узгодженість структури виробництва зі структурою платоспроможного попиту, а звідси — соціальна орієнтація виробництва.

Для того щоб процес реалізації був безперервним, певна частина товарів має перебувати у вигляді товарних запасів.

Статистика вивчає потоварну структуру запасів у окремих ланках торгівлі, аналізує розподіл запасів за призначенням, розрізняючи такі їх види: поточного зберігання (призначені для нормального розвитку товарообороту); довгострокового зберігання (утворюються за рахунок товарів сезонного попиту — зимовий або літній одяг; сезонних продуктів — картопля, овочі, фрукти).

Період часу, протягом якого товар перебуває у сфері обігу, називають часом обігу. Він безпосередньо пов'язаний з розміром товарного запасу. Чим більший обсяг товарних запасів щодо товарообороту, тим тривалішим буде процес обігу, і навпаки. Економія часу у сфері обігу дає змогу прискорити весь процес відтворення.

Час обороту, або товарооборотності, обчислюють за формулою

,

а швидкість обігу

,

де — середній запас; Д — кількість днів у періоді; ТО — товарооборот.

Ці показники пов'язані між собою.

Наприклад, якщо за квартал уся товарна маса здійснить 1,5 обороту, то час обороту становитиме 90 днів : 1,5 = 60 днів.

Це означає, що з часу надходження товару в торгівлю до його реалізації в середньому мине 60 днів.

Різні товари здійснюють оборот з неоднаковою швидкістю, через що на швидкість обороту всіх товарів впливає зміна структури, тобто співвідношення між окремими товарними групами. З огляду на це при аналізі динаміки середнього часу та середньої швидкості всього товарообороту важливо визначити, якою мірою вона змінюється за рахунок часу і швидкості обороту окремих товарних груп та структури відповідно до товарообороту та товарних запасів.

Для цього використовуються індекси середньої швидкості і часу обороту змінного фіксованого складу та структурних зрушень.

Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг

Ринок банківських послуг — специфічна сфера товарних відносин, де операції виконуються з метою акумулювати грошові кошти, надавати кредити, здійснювати грошові розрахунки, емісію грошей та цінних паперів. Передбачені також операції з іноземною валютою тощо.

Основні завдання статистичного забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг такі:

  • аналіз спектра банківських послуг, оцінка їх якості, процесу запровадження нових форм обслуговування;

  • оцінка потреб клієнтів у взаємозв'язку з факторами внутрішньобанківського і зовнішнього середовища та інтересами суспільства, зокрема фінансуванням важливих для суспільства проектів;

  • оцінка ефективності залучення та розміщення коштів банків;

  • оцінка ризиків на ринку банківських послуг;

  • оцінка іміджу банків на ринку банківських послуг.

Маркетинг банківської діяльності характеризує поняття маркетингового середовища банку — сукупності суб'єктів та сил, що впливають на діяльність банку на ринку банківських послуг. Маркетингове середовище складається з внутрішнього (ендогенного) середовища, пов'язаного з організаційною структурою банку, його потенціалом, географічними межами діяльності, менеджментом, та зовнішнього (екзогенного) середовища, з яким банк взаємодіє.

Екзогенне середовище поділяється на дві групи: одну з них становить мікро-, а іншу — макросередовище.

До мікросередовища належать суб'єкти, безпосередньо пов'язані з діяльністю банку: вкладники коштів, позичальники, конкуренти, контактна аудиторія та інші, тобто особи, які сприяють або протидіють діяльності банку, а також пов'язані з останнім системою обміну інформацією; до макросередовища — зовнішні фактори, які діють незалежно від банку, але впливають на його діяльність: демографічні фактори, соціальні умови життя населення, стан економіки, географічні особливості, політичне становище тощо.

Специфіка маркетингу в банківській справі полягає в тому, що банк працює у сфері послуг. По суті банківський продукт — це комплекс послуг банку за активними та пасивними операціями.

Банківським послугам, як і іншим видам послуг, притаманні й специфічні характеристики, які потрібно врахувати при розробці стратегії маркетингу. Це — непостійність їх якості, незбережуваність.

У банківському продукті за аналогією з товарами виокремлюють:

  • основний продукт — базовий асортимент кредитування, послуги з вкладання капіталу та розрахунків, операції з валютою, інші послуги;

  • реальний продукт або поточний асортимент послуг, який постійно змінюється та розширюється;

  • розширений банківський продукт, який включає обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків; допомогу та творчі ідеї в галузі фінансів і менеджменту; використання зв'язків та контактів, фінансових вигод, особисті поради тощо.

З метою формування статистичного забезпечення маркетингу банківської діяльності використовується структура банківських послуг, яка крім основних (кредитування, послуги з вкладання капіталу і т. ін.) може включати консультаційні послуги з питань бухгалтерського обліку, банківських операцій, операцій з цінними паперами, валютою, послуги щодо роботи з готівкою, робота з кредитними картками, дорожніми чеками, інформаційно-довідкові, аудиторські, факторингові, лізингові послуги, прийом доручень та видача гарантій для третіх осіб, зберігання та перевезення цінностей, проведення семінарів для клієнтів і т. ін.

У ході аналізу банківський продуктовий потенціал групується за трьома секторами банківської справи.

1. Комерційне кредитування, яке включає коротко- і довгострокові, валютні та міжбанківські кредити.

2. Неторговельні операції:

  • розрахунково-касове обслуговування (включаючи ведення поточних і депозитних рахунків, здійснення комунальних платежів);

  • валютне обслуговування (операції з обміну іноземної валюти, дорожні чеки, пластикові картки);

  • операції з цінними паперами — державними облігаціями і акціями банку;

  • споживчі кредити;

  • інші послуги.

3. Інвестиційна діяльність, зокрема надання підприємствам коштів і можливостей для збільшення їхнього акціонерного капіталу, сприяння інвестиціям у цінні папери приватизованих та конкурентоспроможних підприємств тощо.

Виробництво та збут банківських послуг збігаються в часі й можуть бути локалізовані в приміщенні банку чи його відділень. У збутовій політиці банку вирізняють два аспекти: просторовий (вибір місяця і каналів збуту) і часовий.

Виокремлюють такі канали збуту:

  • власні канали збуту (головне відділення банку, дирекції, філії, збут за допомогою автоматів);

  • невласні канали збуту (через посередництво дочірніх фірм, участь у капіталі інших банків, страхових компаній тощо).

Сукупність споживачів поділяється на такі групи: фізичні особи, підприємства, органи влади, банки-кореспонденти.

Подана далі інформація дозволяє визначити вплив на потребу в банківських послугах таких основних факторів:

Щодо юридичних осіб:

  • розміри (статутний фонд, активи, чисельність зайнятих, оборот, інші характеристики);

  • галузь, вид діяльності;

  • номенклатура продукції, основні постачальники і споживачі;

  • термін перебування клієнтом банку.

Щодо фізичних осіб:

  • вік, стать, рівень доходу, соціальне становище, регіон мешкання і роботи.

Такі групування є базою сегментації ринку банківських послуг.

Важливим елементом дослідження споживачів є вивчення мотивації клієнтів при їх зверненні до послуг банку. Серед відповідних мотивів можуть бути бажання захистити свої кошти від інфляції, одержання прибутку, широкого вибору банківських послуг, гарантія збереження таємниці вкладу тощо.

При виборі конкретного банку клієнти можуть ураховувати рівень та культуру обслуговування; спектр, вартість, якість послуг, репутацію банку тощо.

Предметом статистичного дослідження мотивації клієнтів банку є закономірності та тенденції формування відповідних поглядів під впливом суб'єктивних та об'єктивних факторів. Суб'єктами дослідження стають різні групи клієнтів банку. Потрібні результати дістають на підставі опитування.

Loading...

 
 

Цікаве