WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика ринку - Реферат

Статистика ринку - Реферат

Важливим моментом характеристики є дослідження монополізму та конкуренції.

Монополізм являє серйозну проблему перехідної економіки. Підприємства-монополісти мають суттєві ринкові переваги перед іншими підприємствами, одержуючи додатковий дохід за рахунок інших суб'єктів економічної діяльності.

Загальна характеристика ситуації з монополіями в країні може бути подана на основі такої системи показників:

Частка числа підприємств-монополістів у загальному числі =підприємств галузі

Частка обсягу виробництва підприємств-монополістів у загальному =обсязі випуску продукції в галузі

=

Співвідношення рівнів реалізації продукції на одного зайнятого підприємств-монополістів та середнього по галузі

У розподілі сукупності підприємств процес монополізації можна статистично дослідити методами аналізу пропорційності (див. підрозд. 16.5).

При цьому використовуються коефіцієнти локалізації, які характеризують співвідношення часток, з одного боку, чисельності підприємств, а з іншого — обсягів виробництва та реалізації засобів виробництва, прибутку тощо.

Узагальнену характеристику ступеня монополізму дають відповідні коефіцієнти концентрації розподілів. Оцінку розвитку та перспектив монополізму дає аналіз динаміки коефіцієнтів локалізації та концентрації, зокрема визначення коливань, основної тенденції.

У процесі дослідження монополізму важливо оцінити його вплив на економіку. Так, в умовах панування на ринку монополій неефективно розподіляються ресурси. Порівняно з ринком досконалої конкуренції ринок монополій призводить до втрат у виробництві у вигляді різниці між потенційним та фактичним випуском товарів монополіями. Обсяг цього недовиробництва — втрата фонду споживання, від чого потерпають споживачі.

Використовуючи перелічені та інші дані, визначають види кон'юнктури.

Висока (стабільна) кон'юнктура характеризується відносною сталістю високих цін та активністю споживачів і постачальників.

Кон'юнктура, що знижується, зумовлена затоварюванням ринку (пропозиція перевищує попит). При цьому спостерігається зниження ринкових цін, скорочення договорів.

Аналізуючи кон'юнктуру ринку, вивчають коливання попиту під впливом основних факторів, які можна об'єднати в чотири групи: природно-кліматичні, соціально-побутові, економічні і демографічні.

При цьому часовий ряд збуту потрібно аналізувати за чотирма основними компонентами.

Компонент 1-й — тренд — виражає основні тенденції в демографічних процесах, капіталовкладненнях, технологіях. Якщо тренд має достатньо сталий характер, то дані про нього використовують при довгостроковому прогнозуванні. Для визначення загальної тенденції динамічного ряду застосовують різні методи, виходячи з умов розвитку. Якщо спостерігається лінійна тенденція динамічного ряду, то можна застосувати метод плинної середньої. У разі нелінійної тенденції розвитку придатними є методи аналітичного вирівнювання.

Компонент 2-й — цикл — відбиває коливання обсягу збуту. Цикл існує, коли часовий ряд характеризується достатньо сталою амплітудою і періодичністю зміни. Виокремлення циклічного компонента особливо важливе при середньостроковому прогнозуванні.

Компонент 3-й — сезонність — показує коливання збуту протягом року, які регулярно повторюються. Сезонність може бути пов'язана з природно-кліматичними, соціально-побутовими і економічними факторами.

Соціально-побутові фактори — це вплив звичок, побуту, національних свят, соціальної приналежності сім'ї тощо.

Серед економічних факторів особливий вплив мають сезонні коливання виробництва. При цьому чим більший щодо потреби обсяг виробництва продуктів харчування і більша насиченість ними ринку товарами, тим довший період споживання і тим слабший вплив сезонності виробництва на сезонність споживання. Зокрема, за рахунок маневрування товарними запасами варіація внутрішньорічних коливань продажу продуктів харчування менша, ніж виробництва. Інша картина щодо непродовольчих товарів, де з насиченістю ринку варіація сезонної хвилі зростає, оскільки більшість груп населення купує товар відповідно до сезону.

Компонент 4-й — нерегулярні коливання збуту під впливом різних соціальних потрясінь, стихійного лиха та інших відхилень від нормальної ситуації.

Особливого значення при аналізі кон'юнктури ринку набуває аналіз внутрішньорічних коливань, які можуть регулярно повторюватися в динамічному ряду з періодом 12 місяців.

Статистичне дослідження дає інформацію, на підставі якої оцінюють ситуацію на ринку та визначають завдання та вид маркетингу — діяльності, що полягає у вивченні ринку й спрямована на задоволення потреб шляхом обміну.

Результати статистичного аналізу є базою прогнозу кон'юнктури товарного ринку. У ході прогнозування кон'юнктури визначають найбільш вірогідний стан ринку, умови реалізації товару. Для цього застосовують оцінку перспектив розвитку загальногосподарської кон'юнктури, кон'юнктури споживчих галузей, перспектив розвитку виробництва товарів, торгівлі, руху цін тощо.

Статистичне дослідження дає інформацію для розробки заходів, спрямованих на подолання диспропорцій на ринку предметів споживання та контролю за впровадженням зазначених заходів. Насамперед це стосується вивчення того, як впливають на ринок збільшення виробництва товарів та підвищення їх якості, перебудова аграрних відносин, "зв'язування" грошей, які не мають товарного покриття, удосконалення сфери роздрібної торгівлі, активізація комерційної діяльності торговельних організацій різних форм власності, вивчення кон'юнктури ринку і посилення впливу торгівлі на промисловість, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків.

Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів

Ринок споживчих товарів складається з двох загальних частин: ринку продовольчих та ринку непродовольчих товарів. У кожному з цих ринків проводиться відстежування ринків окремих товарів, які формуються з урахуванням задоволення певних потреб населення. У складі продовольчого ринку — це ринки, наприклад, м'яса та м'ясних продуктів, молока і молочних продуктів та ін. У складі непродовольчих ринків — це ринки текстильних товарів, взуття, одягу та ін.

Мета статистичного вивчення ринків полягає у виявленні кількісних і якісних процесів, під впливом яких формується і розвивається ринок; зв'язків між ними, закономірностей і тенденцій їх розвитку, а також факторів, під впливом яких складаються ті чи інші співвідношення.

Вивчення ринків окремих товарів здійснюється для найбільш повного врахування співвідношення між попитом населення і товарними пропозиціями певних галузей виробництва.

Саме торгівлі належить провідна роль у вивченні ринків споживчих товарів, тому що вона має забезпечити умови для безперервного і повного обміну грошових коштів населення на товари, які йому потрібні за певним асортиментом, якістю, кількістю й ціною.

Основні завдання відстежування ринку такі:

  • здійснення моніторингу ринкової кон'юнктури, виявлення зрушень і змін у попиті населення та товарній пропозиції під впливом зміни цін, грошових доходів населення та вдосконалення структури виробництва;

  • розробка прогнозів розвитку ринку, оцінка його місткості, а також прогнозів розвитку торговельної інфраструктури;

  • вивчення потреби в ресурсах для вироблення товарів кожного ринку;

  • оцінка рівня відповідності якості та асортименту виробів попиту населення, виявлення резервів задоволення потреб за групами споживачів та сегментами ринку для здійснення маркетингових програм і організації в їх межах розширення продажу товарів на базі вдосконалення асортименту та якості виробництва.

Головною метою статистичного забезпечення відстежування ринків споживчих товарів є створення системи статистичних показників, які дають змогу діставати надійну й повну інформацію про кількісні та якісні характеристики розвитку ринку. Система показників для вивчення ринку споживчих товарів має бути побудована з урахуванням таких основних принципів:

Loading...

 
 

Цікаве