WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика ринку - Реферат

Статистика ринку - Реферат

Реферат на тему:

Статистика ринку

Статистичне вивчення ринку

Ринок — це система господарських зв'язків, що реалізуються через купівлю-продаж.

Основною метою статистичного дослідження ринку є інформаційне забезпечення управління розвитком асортименту і якості товарів та послуг відповідно до споживчих вимог, збалансованістю попиту і пропозиції. Важливими передумовами забезпечення збалансованості попиту і пропозиції є вивчення і прогнозування попиту споживачів для обґрунтування потреби в товарах, раціональне розміщення товарів за торговельними системами, ланками, регіонами; формування асортименту збуту згідно з потребою.

У ході аналізу ринку використовують інформацію про стан і поповнення товарного асортименту, товарних запасів, виконання заявок і замовлень промисловості, виробничі програми підприємств, проведення ярмарок, діяльність товарних бірж, товарооборот і його товарне забезпечення, ефективність рекламної діяльності щодо формування контингенту покупців нових товарів і т. ін.

Вирізняють такі джерела інформації:

  • офіційна державна статистика — про економічні, соціальні, демографічні процеси, явища, які дозволяють оцінити стан ринку і вплив на нього окремих факторів;

  • відомча статистика — про стан, розвиток і результати діяльності окремих міністерств, відомств, підприємств і організацій щодо поставок, задоволення заявок і замовлень, які можуть обґрунтувати потреби ринку;

  • дані вибіркових обстежень і опитувань населення для одержання відомостей, яких немає в офіційній і відомчій статистиці, про споживання, асортимент і якість товарів та послуг у формі споживчих оцінок, наміри та мотиви поведінки покупців, характеристики використання товарів і послуг; оцінку споживчих якостей виробів, ступінь і характер незадоволеного попиту населення і т. ін.;

  • панелі обстеження — вивчення думки і поведінки споживачів на основі інформації, яку дістають від порівняно постійних сукупностей (панелей) споживачів, які являють собою мікромодель структури населення даного регіону.

Крім того, опитують спеціалістів торгівлі і промисловості (наприклад, про рух товарів, попит на товари та послуги); на основі чого дається оцінка ступеня збалансованості ринку, перспектив розвитку асортименту, пріоритетів окремих економічних рішень тощо.

Дослідження ринку дуже різнобічні. Вони охоплюють соціальний, соціально-психологічний (потреби, структура споживання тощо), економічний (попит, конкурентоспроможність), технологічний (спосіб виробництва), дизайнерський (естетичні, ергономічні властивості), медичний (безпечність експлуатації) та інші аспекти.

У результаті аналізу ринку необхідно дістати характеристики:

  • товару, його здатності задовольняти існуючі й перспективні потреби споживачів, новизни, конкурентоспроможності, відповідності стандартам та вимогам;

  • безпосередньоринку, його географічного положення, сегментації, місткості, товарної і фірмової структури, кон'юнктури, тенденції розвитку тощо;

  • покупців — як існуючих, так і можливих, їх сегментації, попиту, ступеню його задоволення;

  • вивчення конкурентів, їх складу, розвитку, методів і результатів діяльності.

Збалансованість попиту і пропозиції вивчають з огляду на сьогоднішні проблеми товарних ринків, які прогнозують. Для вирішення цих проблем методами статистики вивчають процес формування попиту, регіональне розміщення виробництва і ринкової діяльності у взаємозв'язку з асортиментом і якістю товарів та послуг, виконання програм розвитку асортименту та якості товарів і послуг; провадять економіко-соціологічне дослідження формування ринків нових товарів та послуг з урахуванням споживчих потреб різних груп споживачів.

На підставі цих досліджень аналізують та прогнозують кон'юнктуру ринку. Під кон'юнктурою розуміють економічну ситуацію, яка склалася на ринку і характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рівнем цін, товарних запасів, портфелем замовлень тощо. У процесі аналізу кон'юнктури вивчається взаємозв'язок між такими складовими:

  • виробництво — його обсяг, структура, завантаженість виробничих потужностей, портфель замовлень, чисельність зайнятих тощо;

  • попит і споживання за окремими групами споживачів;

  • товар і його збут, конкурентоспроможність;

  • ціни, їх рівень, динаміка, співвідношення за товарами та країнами; політика в галузі ціноутворення.

Основне завдання вивчення кон'юнктури — аналіз поточних змін у сфері виробництва і збуту (реалізації) товарів під впливом основних факторів, зокрема зміни цін, співвідношення попиту і пропозиції, а також розставлення сил на ринку, визначення форм та методів конкурентної боротьби. Зокрема визначають характер і можливості взаємного пристосування попиту і пропозиції, особливості реакції цих елементів ринкового механізму на зміни цін різних товарів та товарних груп. Кількісний бік цієї залежності визначається поняттям "цінова еластичність попиту і пропозиції", під якою розуміють ступінь реакції попиту і пропозиції на відносну зміну рівня ринкової ціни, яка може бути схарактеризована за допомогою коефіцієнтів еластичності.

Важливим принципом аналізу товарного ринку є врахування вимог окремих груп споживачів. Для цього здійснюють типологізацію споживачів, групуючи їх за такими ознаками: поведінка на ринку, специфіка споживчих вимог. З метою найточнішого визначення груп споживачів, їх потреб та переваг застосовують комбінацію критеріїв. Диференціацію споживчих вимог покладено в основу сегментації ринку. Під сегментацією ринкурозуміють поділ ринку на окремі частини (сегменти) за ознакою економічної поведінки груп покупців. Сегментація провадиться на рівні споживачів, груп товарів і послуг, асортиментно-якісної структури ринку і т. ін. Розрізняють критерії сегментації для споживчих товарів і товарів виробничого призначення (див. підрозд. 16.2 та 16.3).

Вибираючи сегменти ринку, перевагу надають великим сегментам, сегментам з чітко окресленими межами, прогресивним попитом. Сукупність сегментів, дібраних для маркетингового вивчення та маркетингової діяльності, утворює цільовий ринок.

На основі цих даних будується типологія асортименту, яка відповідає інтересам певних типів споживачів. На базі структурно-функціональних моделей, застосовуючи ряди розподілу, методи кореляції і регресії, аналізують побудовані структури з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків і дають оцінку прогнозованих структур споживачів та їхніх вимог до кількості та якості товарів.

Крім сегментації ринку за продуктами і споживачами застосовують сегментацію за конкурентами. Згідно з нею виконують порівняльний аналіз параметрів, що визначають успіх виробів на ринку відповідно до характеристик продуктів, ціни, каналів збуту, методів просування товарів.

Під час дослідження конкурентного середовища можуть бути використані положення, висвітлені в підрозд. 16.5.

Відповідна система показників характеризує частку реалізації і-го підприємства в загальному обсязі реалізації порівняльного асортименту продукції; частку прибутку, одержаного і-м підприємством у загальному обсязі прибутку, одержаному на даному ринку; рівень рентабельності і-го підприємства порівняно з рівнем рентабельності на даному ринку тощо.

У процесі розробки маркетингової стратегії подається оцінка конкурентоспроможності товару. Для цього може бути використана система показників конкурентоспроможності, яка включає: технічні параметри (класифікаційні, конструктивні, технологічної ефективності, ергономічні, естетичні); економічні параметри (собівартість, ціна, споживання, рентабельність); нормативні параметри (норми, стандарти, вимоги законодавства); екологічні параметри (забруднення повітря, землі, води).

На основі цих показників розраховується інтегральний показник, для чого може бути використана методика рейтингової оцінки, висвітлена в підрозд. 19.3.

Характеризуючи збут, застосовують дані про пряме доставляння споживачам, доставляння через посередників, ступінь охопленості ринку, запаси виробів у виробників, ефективність реклами, строки та вид платежу, умови кредиту та інші фінансові умови для купівлі товару.

Ринок як сферу обміну розглядають у взаємозв'язку з іншими стадіями суспільного відтворення. Так, застосовують показники, пов'язані з виробництвом (формування пропозиції товарів, збалансованість виробництва з попитом, співвідношення продуктивності й оплати праці), розподілом (частка фонду споживання в національному доході, пропорції грошових доходів і товарної маси), споживанням (обсяг і склад товарної маси, реалізація на ринку).

Тому статистика товарного ринку вивчає кон'юнктуру певних товарів або груп товарів у взаємозв'язку із загальноекономічною кон'юнктурою, а також з кон'юнктурою товарних ринків. Відповідна система показників складається з таких компонентів:

  1. узагальнюючі показники ділової активності (промислове і сільськогосподарське виробництво, джерела і використання особистих доходів, реалізація продукції, товарні запаси, співвідношення товарних запасів і реалізації продукції, відвантаження продукції виробниками, запаси і замовлення, банкрутства);

  2. ціни на товари внутрішні та експортні (ціни реалізації та купівлі, ціни виробників, споживчі ціни, купівельна спроможність грошової одиниці);

  3. показники внутрішньої торгівлі (обороти роздрібної та оптової торгівлі, рух товарних запасів, платоспроможний попит населення, міжрегіональні перевезення, продаж у кредит);

  4. показники зовнішньої торгівлі (експорт, імпорт, обсяг товарообороту);

  5. показники фінансів (банківський та споживчий кредит, грошовий обіг, прибутки і дивіденди, податки, стан ринку цінних паперів);

  6. показники конкурентного середовища, захист його від монополізму (кількість продавців та покупців, частка їх у загальному обсязі збуту та купівлі, частка окремих виробників у загальному обсязі випуску продукції, вплив на монопольне становище унікальних природних умов та місцезнаходження, технології виробництва, особливостей продукту — якості, марки, вартості, упакування); ефективність державних антимонопольних заходів (податкової політики, кредитів, пільг дрібному бізнесу, заохочення не лише експорту, а й імпорту);

  7. трудові ресурси і зайнятість (заробітки, населення і трудові ресурси, зайнятість, тривалість робочого часу, ринок робочої сили).

Loading...

 
 

Цікаве