WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика цін і тарифів - Реферат

Статистика цін і тарифів - Реферат

Така різниця об'єктивно зумовлена (див. розд. 9) впливом структури сукупності на результати порівнянь середніх якісних показників. У практиці міжрегіональних порівнянь переважно обчислюють індекси цін за структурою реалізації країни (регіону), рівень цін якої порівнюється з рівнем інших територій.

Крім того, територіальні індекси цін будують і за стандартними значеннями ваг. На внутрішньому ринку найчастіше використовують ваги областей, економічних районів, до яких належать порівнювані територіальні одиниці, або загальну структуру реалізації товарів на порівнюваних територіях.

Так, у нашому прикладі можна використати для зважування структуру товарів, що продані в двох містах разом:

Ip = = = = 0,993.

Згідно з цим індексом ціни в місті А були в середньому нижчими, ніж у місті Б на 0,7 %.

З аналогічними проблемами стикаються, досліджуючи ціни в міжнародній торгівлі, де країни-партнери мають обирати конкретні взаємовигідні умови торговельних операцій. Додатковим ускладненням при цьому є різна купівельна спроможність національних грошових одиниць (валют), в яких обчислюються ціни внутрішнього ринку. Існують різні теоретичні та практичні підходи до вирішення цих проблем. Як уже зазначалося, найпоширенішою в економічній практиці міжнародних та регіональних порівнянь є оцінка динаміки цін у структурі товарів країни (регіону, області, населеного пункту), що порівнюється з іншими.

У разі міжнародних порівнянь рівень місцевих цін перераховують у вільно конвертовану валюту (наприклад у долари США). Проте цей перерахунок призводить до певних труднощів, пов'язаних з проблемами визначення паритету національної валюти (докладніше див. підрозд. 17.4).

Існують три методи міжнародного порівняння цін і тарифів.

Перший метод полягає у порівнянні національних цін із так званими світовими цінами. Практична складність таких порівнянь зумовлена багатоваріантністю світових цін, що суттєво відрізняються за рівнем для кожної зовнішньоторговельної операції. Окрім того, зовнішньоторговельний оборот не охоплює всієї номенклатури товарів і послуг.

Другий метод передбачає використання системи зважування рівнів цін, перерахованих у вільноконвертовану валюту за структурою товарної маси країни, з якою виконують порівняння. Труднощі при цьому полягають у суттєвих особливостях структури виробництва за складом та обсягом, що притаманні практично кожній державі світу.

Третій метод полягає у використанні методики побудови індексу І.Фішера, в якому за ваги беруть структуру товарів та послуг конкретних країн:

Ip = .

Зауважимо, що хоча цей метод знайшов своє місце в практиці міжнародних порівнянь, наведена формула, як і традиційний індекс цін Фішера, не має економічної інтерпретації і обмежена колом товарів та послуг, що виробляються в обох порівнюваних країнах.

Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами

Основні макроекономічні показники СНР насамперед оцінюються в поточних ринкових цінах, що реально склалися в економіці конкретного року. Поточні ціни є вимірником фактичних співвідношень результатів економічної діяльності окремих секторів та галузей, виробництва та споживання, а також багатьох інших макроекономічних процесів, що їх відбивають окремі та зведені рахунки. Проте досліджуючи зміну рівня, співвідношень та структури показників СНР у часі, вдаються до переоцінювання їх в порівнянні ціни.

Таке переоцінювання уможливлює міждержавні порівняння темпів зростання ВВП та інших показників СНР, дослідження характеристик зміни економічної ринкової кон'юнктури, динаміки продуктивності праці, зміни реального рівня життя населення, структурних зрушень у співвідношеннях між окремими галузями та секторами економіки тощо.

Переоцінювання рівня галузевих показників обсягу виробництва у СНР за порівнянними цінами можна виконати трьома методами.

Метод безпосереднього переоцінювання передбачає оцінювання продуктів та послуг звітного періоду за цінами періоду, з яким виконується порівняння. На практиці такий метод застосовується в сільському господарстві та деяких інших галузях-виробниках, що мають відносно сталий і невеликий асортимент продукції, який здебільшого отримується (виробляється) сезонно.

Метод дефляції полягає у використанні для перерахунків, по-перше, фактичної вартості виробленої продукції звітного періоду а по-друге, агрегатного індексу цін, розрахованого за формулою Пааше. Вартість звітного обсягу товарів та послуг у базисних цінах при цьому обчислюють за формулою:

= : .

Щоб зрозумілішою стала методика такого розрахунку, слід узяти до уваги, що в даному разі індекс цін Пааше розраховується за вибіркою товарів-представників продукції (послуг) галузі, а агрегати q1p0 та q1p1 охоплюють весь реальний випуск продукції.

Як варіант застосовують прийом подвійного дефлятування,розраховуючи показник доданої вартості в порівнянних цінах. При цьому остання обчислюється як різниця окремо перерахованих за допомогою відповідних індексів-дефляторів показників випуску продукції та обсягу проміжного споживання.

Метод індексів фізичного обсягупередбачає переоцінювання з використанням індивідуальних індексів кількості вироблених продуктів та послуг:

q1p0 = q0p0iq,

де q0p0 — загальна вартість конкретних товарів (послуг), вироблених у базовому періоді; iq — індивідуальні індекси кількості окремих товарів та послуг.

Цей метод найчастіше застосовують, коли йдеться про вартість неринкових товарів та послуг (ціни є вельми умовними або просто не існують чи можуть бути прирівняні до витрат як, скажімо, послуги органів державного управління, безкоштовна соціальна допомога тощо). Часто індекси кількості наданих послуг за такого розрахунку умовно відносять до динаміки кількості зайнятих у відповідних організаціях.

Зведений індекс-дефлятор стосовно ВВП відповідає агрегатному індексу цін Пааше, а за методикою практичного розрахунку він є середньогармонічним зваженим індексом, в якому як варіанти присутні індекси цін на кінцеву продукцію та послуги окремих галузей:

= = ,

де q1p1 —вартість продукції та послуг галузей у поточних цінах звітного періоду; ip — галузеві індекси цін на продукцію та послуги.

За наявності відповідної інформації дефлятор ВВП можна також розрахувати як співвідношення індексів вартості валового внутрішнього продукту в поточних цінах та індексу фізичного обсягу ВВП:

= : = : .

Розрахований таким способом індекс має назву неявного дефлятора.

Зауважимо, що обчислення агрегату q1p0 спирається на індивідуальні індекси кількості вироблених товарів та послуг у натуральних вимірниках iq = . Номенклатури товарів та послуг, щодо яких здійснюється статистичне спостереження цін та обсягів виробництва в натуральному виразі, мають певні відмінності одна від одної, що на практиці може призвести до розбіжності значень індексів-дефляторів ВВП, розрахованих викладеними методами.

Крім розглянутого дефлятора ВВП, зміни цін на макрорівні характеризують індекси-дефлятори національного доходу та валового національного продукту.

Зміни цін у споживчому секторі економіки на макрорівні відбивають індекс-дефлятор загального обсягу споживання населення, індекс споживчих цін, зведений індекс роздрібних цін на товари та послуги населенню, індекс цін та тарифів на платні послуги.

Індекс купівельної спроможності грошейпо країні в цілому дістають як значення, обернене до значення індексів-дефляторів ВВП, ВНП та НД. Для споживчого сектору окремо його значення є оберненим до значення індексу споживчих цін. Додаткову характеристику при цьому можна дістати як значення, обернене до значення індексу-дефлятора обсягу загального споживання населенням матеріальних благ та послуг.

Loading...

 
 

Цікаве