WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика трудових ресурсів - Реферат

Статистика трудових ресурсів - Реферат

Реферат на тему:

Статистика трудових ресурсів

Поняття, склад та рух трудових ресурсів

Трудові ресурси — це найважливіший фактор розвитку економіки, частина продуктивних сил суспільства.

До трудових ресурсів належить населення, що має фізичний розвиток, розумові здібності і знання, які необхідні для роботи в народному господарстві.

Складові трудових ресурсів:

а) населення у працездатному віці (чоловіки 16—59 років і жінки 16—54 роки, за винятком непрацюючих інвалідів І і ІІ груп і непрацюючих осіб працездатного віку, які одержують пенсію за віком на пільгових умовах);

б) населення, вік якого більший і менший відповідно за нижню та верхню межу працездатного віку, зайняте в народному господарстві.

Розрізняють два методи розрахунку чисельності трудових ресурсів:

  • демографічний — на підставі даних переписів населення про постійне населення. Чисельність трудових ресурсів дорівнює сумі чисельностей працездатного населення і працюючих осіб пенсійного віку та підлітків;

  • економічний — за даними про фактичну зайнятість (сума чисельності зайнятого населення та незайнятого у працездатному віці).

Вирішальну роль у трудових ресурсах відіграє працездатне населення у працездатному віці. Це сукупність осіб у працездатному віці, здатних за своїми психофізичними даними до участі в трудовому процесі.

Працездатне населення складається з двох груп — економічно активних і економічно неактивних осіб. Співвідношення між ними залежить від соціальних, економічних, політичних та демографічних умов.

Працездатність оцінюється з допомогою таких показників:

=;

= .

Використання трудових ресурсів вивчається з допомогою поданої далі системи показників:

= ;

= ;

= .

Статистичний аналіз передбачає оцінку демографічного навантаження працездатного населення непрацездатним. Статистичною характеристикою є однойменний коефіцієнт, обчислюваний за формулою:

=

Його складовими є коефіцієнти навантаження дітьми і особами у віці, що перевищує працездатний.

Чисельність трудових ресурсів постійно змінюється під впливом природного і механічного руху.

Природний рух трудових ресурсів зумовлюється вступом населення в робочий вік і вибуттям з нього, а механічний — територіальним переміщенням цієї категорії населення.

Характеристику природного руху трудових ресурсів дістають на підставі системи абсолютних і відносних величин, яка містить у собі середню чисельність трудових ресурсів за певний період (рік, квартал тощо), чисельність тих осіб, які вступили в робочий вік і тих, які вибули з цього віку (смерть, вихід на пенсію, перехід на інвалідність І та ІІ груп).

Абсолютні дані використовуються для аналізу динамічних процесів з обов'язковою умовою порівнянності території та періоду динаміки. Для міжтериторіальних порівнянь, а також порівнянь у межах однієї території використовують відносні показники, або коефіцієнти поширення певного явища в даному середовищі. Такими є коефіцієнти природного поповнення і природного вибуття трудових ресурсів. Вони показують, скільки в середньому становить природне поповнення і вибуття трудових ресурсів в розрахунку на 1000 осіб середньої їхньої чисельності.

Коефіцієнт природного поповнення (прибуття) трудових ресурсів:

.

Коефіцієнт природного вибуття трудових ресурсів:

.

Прибуття збільшує, а вибуття зменшує чисельність трудових ресурсів. Різниця між обсягами прибуття та вибуття показує абсолютну величину, на яку змінилася чисельність трудових ресурсів за рахунок природного їхнього руху. Абсолютна величина зміни чисельності трудових ресурсів може бути додатною (природний приріст трудових ресурсів), від'ємною (зменшення трудових ресурсів за рахунок природного фактора), а також нульовою (у разі рівності природного прибуття та вибуття).

Результат природного руху трудових ресурсів можна визначити за допомогою коефіцієнта природного приросту Кп. прир трудових ресурсів, що подається як різниця коефіцієнтів природного поповнення і вибуття трудових ресурсів:

Кп. прир = Кп. п – Кп. в .

Цей коефіцієнт показує середню чисельність природного приросту трудових ресурсів у розрахунку на кожну тисячу середньої чисельності трудових ресурсів.

Механічний рух (міграція) трудових ресурсів означає переміщення цієї категорії населення з одних регіонів до інших.

При вивченні міграції вирізняють: загальну чисельність прибулих і вибулих; сальдо міграції (результат механічного руху трудових ресурсів), тобто приріст, якщо чисельність прибулих перевищує чисельність вибулих, і навпаки. Міграція трудових ресурсів аналізується за допомогою коефіцієнта механічного поповнення трудових ресурсів (Км.п.), коефіцієнта механічного вибуття трудових ресурсів (Км.в.) та коефіцієнта міграції, який дорівнює різниці коефіцієнтів поповнення та вибуття:

Км = Км.п. – Км.в. .

Загальну характеристику руху трудових ресурсів дає коефіцієнт загального приросту (КЗП) трудових ресурсів:

КЗП = Кп. прир + Км .

дані про динаміку чисельності трудових ресурсів у вигляді абсолютних і відносних показників містять важливу інформацію, яка може бути використана як база для виявлення відповідних закономірностей і тенденцій, а також для перспективних розрахунків чисельності трудових ресурсів ТРп. При цьому важливо визначити найбільш вірогідне значення коефіцієнтів руху трудових ресурсів на перспективу, використовуючи як методи екстраполяції, так і залежність цих показників від перспектив соціально-економічного розвитку.

Розрахунок виконується за формулою

,

де S0 — чисельність населення на вихідну дату; КЗП — коефіцієнт загального приросту населення; d — вірогідна в перспективі частка трудових ресурсів у чисельності населення, яка визначається з урахуванням тенденції розвитку; п — кількість років у прогнозованому періоді.

Особливості статистичного

вивчення ринку праці

Ринок праці — це система економічних зв'язків між процесами відтворення і використання робочої сили, а в складі цих процесів — система таких зв'язків між підрозділами, які відтворюють робочу силу, і підрозділами, які її використовують. Що ж до кваліфікованої робочої сили, то це система економічних зв'язків між системами підготовки та перепідготовки фахівців, з одного боку, та системою їх використання — з іншого. Крім того, це система конкурентних зв'язків між закладами освіти за сферу розподілу фахівців, а також між споживачами робочої сили за залучення найбільш кваліфікованих фахівців.

Існують численні сегменти ринку праці, диференційовані залежно від складу робочої сили та її споживачів. Для кожного з них характерне поєднання факторів, що визначають особливості та параметри довгострокових тенденцій, середньострокових коливань та короткострокових змін. Для врахування цих особливостей статистика за основними ознаками класифікує ринки праці:

  • за ознакою структури господарства — окремих галузей народного господарства (а всередині їх — окремих підгалузей); окремих видів діяльності; груп господарств з різними формами власності;

  • за ознакою рівня економічного розвитку регіонів, згрупованих залежно від рівня валового внутрішнього продукту, рівня оплати праці, доходів населення тощо;

  • за територіальною ознакою — "регіональний ринок праці", первісним елементом якого є внутрішній ринок (сфера відтворення та використання робочої сили або підготовки та використання фахівців, яка обмежена кордонами регіону);

  • за професійно-кваліфікаційною ознакою — окремих професій, спеціальностей та груп спеціальностей, рівнів освіти;

  • за ознакою джерел робочої сили — ринки праці, потреби яких задовольняються певними закладами освіти або їх групами, службами зайнятості тощо.

Ринок праці — це невід'ємна складова частина системи ринкової економіки, система купівлі-продажу робочої сили, що забезпечує життєдіяльність економіки та залежить від багатьох факторів, які збігаються в системі соціально-трудових та правових відносин і мають своє відображення насамперед у кон'юнктурі пропозиції робочої сили та попиту на неї.

При цьому "споживачами" робочої сили як одного з основних ресурсів для виробництва товарів та послуг, виступають підприємства, установи, організації та приватні підприємці, а "постачальниками" — працездатні особи, які з метою забезпечення особистих потреб пропонують свою працю на ринку за ціною, що визначається відповідно до ринкової кон'юнктури та відображається в заробітній платі.

Одним з основних компонентів економічного аналізу виступає економічно активне населення.

За визначенням міжнародної організації праці економічно активне населення складається з населення обох статей старше встановленого віку1, яке впродовж певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили для ринкового виробництва товарів та послуг та деяких видів неринкового виробництва, що входять до системи національних рахунків та балансів (снр) та є економічною діяльністю (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Структура населення за економічною активністю

до складу економічно активного населення (робочої сили) входять тільки ті особи, які здійснювали економічну діяльність, або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікуються як "зайняті" та "безробітні" (у визначенні моп).

Loading...

 
 

Цікаве