WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика населення - Реферат

Статистика населення - Реферат

Відомий вже сумарний коефіцієнт плідності Fsum показує середнє число дітей, яке може народити одна жінка протягом усього дітородного періоду за повної відсутності смертності жінок та за умов існуючих на час обчислення рівнів плідності.

Проте не всі жінки проживають повністю дітородний період (15—49 років). Тому необхідно врахувати існуючий режим вимирання (дожиття) жінок у цьому віці. Показник, що враховує фактор смертності жінок, називається чистим сумарним коефіцієнтом плідності і позначається F0. Він тлумачиться як середнє число дітей, що їх може народити одна жінка за умов реального рівня смертності та існуючих рівнів плідності на час розрахунку.

Для обчислення F0 використовується один із показників теоретичної моделі — таблиці смертності населення, а саме: береться середнє число жінок, які живуть в інтервалі віку від х до х + 1 або в п'ятирічному інтервалі Lх. Інакше кажучи, це теоретична середня чисельність жінок, яка може утворитись з умовної вихідної сукупності одночасно народжених дівчат (береться за 100 000) за умов існуючого порядку виживання. Якщо Lх поділити на вихідну сукупність народжених, то отримаємо число років, яке може прожити в середньому одна жінка з одно- або п'ятирічного інтервалу tх. Далі, множеннямtx на віковий коефіцієнт плідності, поданий у промілле, визначається чистий сумарний коефіцієнт плідності.

,

де , а — середнє число жінок, які живуть у п'ятирічному інтервалі.

В Україні у 1998 році F0 = 1,19, отже, за yмoв плiднocтi та жіночої смертності, які були на цей час, одна жінка в середньому могла народити 1,19 дитини. А за повної відсутності смертності жінок у дітородному періоді одна жінка могла народити в середньому 1,22 дитини. Тож, навіть якщо українські жінки й прожили б до кінця дітородного періоду (до 50 років), вони народили б трохи більше як по одній дитині за існуючого останнього року режиму народження. Така плідність не забезпечує навіть простого заміщення батьків (батька та матір).

Втім, у подальшому відтворенні населення братимуть участь не всі народжені діти, а лише дівчатка. Тому кожний з попередніх показників відтворення необхідно зважити на частку дівчаток серед новонароджених, δ = 0,488. В Україні останнім часом вона дорівнює 0,486.

Зваживши сумарний коефіцієнт плідності на δ, дістанемобрутто-коефіцієнт відтворення R. Він показує середнє число дівчаток, що їх може народити одна жінка, проживши весь дітородний період:

.

В Україні останнього року брутто-коефіцієнт відтворення дорівнював 0,593 дитини (R = 0,486 1,22), а тому за умов повного виживання протягом дітородного періоду одна жінка могла народити в середньому менш як одну дочку. Якщо враховувати реальний рівень смертності жінок, то показник відтворення матерів буде ще меншим. Для цього визначаєтьсянетто-коефіцієнт відтворення R0. Він показує середнє число дочок, що їх може народити одна жінка за умов реального рівня смертності та плідності жінок і обчислюється як добуток сумарного чистого коефіцієнта плідності та частку дівчаток серед новонароджених:

.

Так, за останніми даними одна жінка в Україні могла народити в середньому 0,578 дочки (R0 = 0,486 1,19) за умов існуючого режиму дожиття та плідності жінок. Отже, не забезпечувалось навіть просте заміщення материнського покоління. Нетто-коефіцієнт відтворення — один з основних показників, що визначає режим відтворення. Якщо R0 > 1, режим відтворення розширений, якщо R0 =1 — просте відтворення, якщо R0 < 1 — режим відтворення звужений, тобто кожне наступне покоління матерів менше від попереднього.

Механічний рух населення та його статистичні показники

Механічний рух це переміщення людей через кордони регіона, яке пов'язано зі зміною їх місця проживання. Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів.Внутрішня міграціяміграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньорегіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) та міжрегіональну (переміщення з області в область).Зовнішня міграція (міждержавна) — міграційні потоки перетинають державні кордони. Після порушення цілісності колишнього СРСР з'явилися нові групи регіонів зовнішньої міграції, а саме: країни близького зарубіжжя (країни СНД та Балтії) і країни далекого зарубіжжя. Кожний із зазначених видів міграції розподіляється на короткострокову та довгострокову. Джерелом інформації про механічний рух населення є дані поточного обліку. Первинний статистичний облік провадять органи МВС під час прописування та виписування особи, яка заповнює талон до листка прибуття або вибуття. У талонах зазначаються демографічні характеристики (стать, вік, сімейний стан), та соціальні (місце народження, національність, освіта, місце роботи, громадянство, місце прописки, мета приїзду та строк). Окремо формулюється причина переїзду: зміна місця роботи, навчання, наслідки аварії на ЧАЕС, відпочинок, за родинними обставинами, відбування покарання, лікування, статус біженця, реабілітація та репатріація тощо. Подається також інформація про членів сім'ї (стать, дата та місце народження). Крім даних державної статистики, щодо мігрантів збирається інформація відомчою статистикою. Це поточні обстеження тимчасово вибулих (прибулих) з країн далекого зарубіжжя, які проводяться державними відділами паспортної та міграційно-реєстраційної роботи. А саме, збираються відомості щодо країни вибуття або прибуття та мети виїзду (приїзду).

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого —сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

ВМ = П + В.

Сальдо міграціїхарактеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Δм = П – В.

Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною в'їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п'ятирічним інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб, молодших/старших працездатного віку та працездатного віку, а також група молоді (15—28 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції. На підставі відповідних групувань визначають відносні показники — частка прибулих (вибулих) у валовій міграції; частка вікової групи чи контингенту в сукупності прибулих або вибулих; частка окремої статі в сукупностях мігрантів; частка еміграційних потоків у певну країну або групу країн (країни Балтії, СНД, країни Європи, Америки, Азії, Африки та ін.). Розраховуються також співвідношення вибулих та прибулих у цілому та окремо за статево-віковими групами; співвідношення внутрішньо- та міжрегіональних міграційних потоків, а також чисельності мігрантів до близького та далекого зарубіжжя; співвідношення сальдо міграції чоловіків та жінок; сальдо міграції міського та сільського населення.

Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів, що подаються в промілле.

Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття; рухомості (валової міграції) та механічного приросту.

Коефіцієнти прибуття і вибуття подаються відповідно в такому вигляді:

; .

Коефіцієнт рухомості (валової міграції) запишеться так:

або .

Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (‰ пункти) характеризує його інтенсивність і визначається так:

або .

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремихконтингентів абогруп населення, наприклад окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції визначаються окремо для кожної вікової групи мігрантів.

Loading...

 
 

Цікаве