WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика населення - Реферат

Статистика населення - Реферат

Інтенсивний аналіз народжуваностіпередбачає визначення загального коефіцієнта народжуваності, спеціального, часткових (вікових) та сумарного коефіцієнтів плідності.

Загальний коефіцієнт народжуваності обчислюється в розрахунку на 1000 осіб усього населення регіону:

.

Останнього року в Україні п = 7,8‰, що за шкалою демографічних довідників ООН відповідає надзвичайно низькому рівню (до 10‰). Отже, на 1000 жителів України припадало лише 8 народжених. За період після останнього перепису загальний рівень народжуваності скоротився на 41,3% проти 13,3‰ у 1989 році, коли за оціночною шкалою він відповідав низькому рівню (12—16‰). Втім, у процесі народження дітей бере участь не все населення, а тільки окремий його контингент — жінки дітородного віку (15—49 років). Органами державної статистики в первинному обліку реєструються також народжені від жінок і старшого віку (50—55 років). Проте частка таких народжень практично дорівнює нулю. Коефіцієнт, що обчислюється в розрахунку на 1000 жінок дітородного віку, називається спеціальним коефіцієнтом народжуваності, або частіше — коефіцієнтом плідності (F15—49).

де — середньорічна чисельність жінок у віці 15—49 років.

За даними 1998 року коефіцієнт плідності в Україні дорівнював 32,8 ‰. Отже, на 1000 жінок дітородного віку припадало в середньому 33 народжених. За міжнародною шкалою рівень плідності в Україні визначається як надзвичайно низький. Коефіцієнт плідності як будь-який спеціальний коефіцієнт зазнає впливу вікової структури, а саме дітородного контингенту. Тому поряд з ним обчислюють часткові (вікові) коефіцієнти плідності, які показують, скільки народжених припадає на 1000 жінок кожної х-вікової групи:

Окрім того, вікові коефіцієнти плідності використовуються при обчисленні сумарного коефіцієнта плідності Fsum, який показує, скільки дітей може народити в середньому одна жінка за існуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період. Сумарний коефіцієнт обчислюється як сума вікових коефіцієнтів плідності. Оскільки останні розраховуються в промілле, то для обчислення плідності в середньому на одну жінку сума коефіцієнтів ділиться на 1000. Якщо Fx обчислюються за 5-річними віковими інтервалами, то їх сума помножується на 5. Отже,

,

де h — величина вікового інтервалу (5).

В Україні 1998 року Fsum = 1,22, тобто кожна українська жінка за все своє дітородне життя могла народити в середньому 1,2 дитини, що відповідає надзвичайно низькому рівню плідності (до 1,5) і не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. В Україні для відтворення обох батьків Fsum має коливатись в межах 2,2—2,3 дитини.

Інтенсивний аналіз шлюбності та розлученості ґрунтується також на загальних, спеціальних, часткових і сумарних коефіцієнтах інтенсивності.

Загальні коефіцієнти шлюбності та розлученості визначаються в цілому для двох статей і характеризують кількість зареєстрованих за рік шлюбів (розлучень) у розрахунку на 1000 осіб усього населення країни (регіону, зони, виду поселення):

, .

В Україні за 1999 рік ці показники становили: с = 6,9‰,d = 3,5‰, тобто на кожних 1000 жителів України за рік припадало в середньому 7 зареєстрованих шлюбів та майже 4 розлучення.

Проте загальні коефіцієнти шлюбності та розлученості не відбивають справжньої картини, оскільки, по-перше, не враховують частки фактичних (не зареєстрованих) шлюбів і розлучень, а також фіктивних шлюбів (розлучень); по-друге, коефіцієнт шлюбності не враховує частки повторних шлюбів, яка може штучно збільшувати значення загального рівня шлюбності; по-третє, зазначені коефіцієнти обчислюються в розрахунку на все середньорічне населення, хоча в процесі укладання шлюбів та розлучень бере участь лише певна його частина. Тому поряд із загальними визначаються й спеціальні коефіцієнти шлюбності та розлученості — окремо для кожної статі в розрахунку на 1000 середньорічного населення шлюбоздатного віку (15 і більше років). Наприклад, для чоловіків:

; .

Спеціальні коефіцієнти залежать од вікової структури населення і виключити її вплив можна при розрахунку вікових коефіцієнтів шлюбності та розлученості окремо для кожної статі:

; .

На підставі вікових коефіцієнтів шлюбності визначаєтьсясумарний коефіцієнт шлюбності, який показує, скільки разів кожна людина візьме шлюб за все своє життя:

.

Показники інтенсивності, що належать до розглянутої системи, порівнюють один з одним у часі та просторі, незалежно від того, який демографічний процес вони характеризують. Порівняння здійснюється відомим методом індексного аналізу. А саме, обчислюють індекси середніх показників смертності, плідності, шлюбності та розлученості. Розраховують багатофакторні індексні моделі загальних коефіцієнтів інтенсивності для кожного демографічного процесу.

Прикладом багатофакторної моделі може бути індекс народжуваності, розкладений за чотирма факторами: повікова плідність жінок Fx, частка жінок x-вікової групи в дітородному контингенті жінок dx; частка жінок дітородного віку в їх загальній чисельності d15—49; частка жінок у загальній чисельності населення . Тоді багатофакторний індекс народжуваності набуває вигляду In = .

Порівняльний індексний аналіз виконується не лише в часі, а й за територіями чи об'єктами. Наприклад, порівняння інтенсивності смертності чоловічого та жіночого населення. У чоловіків інтенсивність смертності здебільшого вища, ніж у жінок. Це явище перебільшення рівнів смертності чоловіків дістало назву надсмертності чоловіків, а відносна величина порівняння — індекс надсмертності (чоловіків):

,

де mm, mF коефіцієнти смертності відповідно чоловіків та жінок. Так, в Україні 1998 року індекс надсмертності чоловіків становив:

,

тобто смертність чоловіків перевищувала смертність жінок в Україні в 1,12 раза, або на 12%. Проте диференційовані коефіцієнти смертності залежать не лише від різної інтенсивності вимирання чоловіків та жінок, а й від їхньої вікової структури. Чоловіче населення більш молоде, ніж жіноче. Для того, щоб порівняти чисті рівні смертності кожної групи, необхідно усунути вплив вікової структури, що здійснюється методом стандартизації.Метод стандартизації полягає в коригуванні фактичного показника інтенсивності (смертності) на індекс фіксованого складу. Існують кілька способів стандартизації. Розглянемо два, які застосовуються найчастіше: прямий та побічний.

Прямий спосіб — в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться структура стандартного населення (у нашому прикладі — жіноче, з меншим рівнем смертності). Тоді стандартизований коефіцієнт смертності запишеться у вигляді:

.

У результаті скорочення дробу дістанемо:

,

де віковий коефіцієнт смертності чоловічого населення; частка х-вікової групи жіночого населення.

Побічний спосіб в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться структура чоловічого населення:

.

Розглянута система показників природного руху певною мірою відбиває процес відтворення населення.

Відтворення населення досліджується з двох боків: щодо всього населення і щодо тієї його частини, яка продукує нове покоління, а саме жіночого населення.

Відтворення всього населення характеризують абсолютні та відносні показники природного приросту і :

ke = nm.

На підставі ke визначається напрям відтворення населення, а саме: відтворення може бутирозширеним, якщо ke> 0, простим, якщо ke= 0; звуженим, якщо ke<0.

В Україні у 1999 році ke = –7‰ п., або рівень смертності перевищував народжуваність у 1,9 раз, що свідчить про звужене відтворення населення.

Відтворення жіночого покоління характеризують такі показники: сумарної плідності, чистий сумарний коефіцієнт плідності, брутто-коефіцієнт і нетто-коефіцієнт відтворення. Усі ці показники визначаються за методом умовного покоління.

Loading...

 
 

Цікаве