WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика населення - Реферат

Статистика населення - Реферат

Окрім розмірів населення статистика вивчає його структуру, розміщення, а також динаміку.

Склад населення досліджується за такими демографічними ознаками, як стать, вік, шлюбний стан, а також за соціальними ознаками: національність та рідна мова, громадянство, суспільна група, джерело засобів існування, освіта.

Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань. Прикладом такого групування може бути табл. 12.1.

Таблиця 12.1

РОЗПОДІЛ ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ за статтю на 01.01.99

Групи за статтю

Чисельність населення

На 1000 осіб припадає протилежної статі, осіб

млн осіб

у % до підсумку

Чоловіки

23,2

46,5

1151

Жінки

26,7

53,5

869

Разом

49,9

100,0

Очевидно, частка чоловіків dm становить (23,2 : 49,9)100 = 46,5%. Важливим показником є збалансованість статей, тобто їх співвідношення. Він має назву коефіцієнта навантаження однієї статі іншою і подається в розрахунку на 1000 осіб:

або навпаки: .

В Україні, за останніми даними, на кожних 1000 чоловіків припадало 1151 жінки, або на кожних 1000 жінок припадало в середньому 869 чоловіків:

.

Отже, в Україні пропорції зміщені на користь жінок. Таке співвідношення притаманне всім країнам, які зазнали втрат чоловічого населення під час Другої світової війни, хоча диспропорція в них значно менша (у більшості таких країн значення dmблизьке до 50%). Пояснюється це тим, що в Україні та деяких країнах колишнього Радянського Союзу існує велика розбіжність у рівні дожиття чоловічого та жіночого населення. У нашій країні жінки переживають чоловіків у середньому на 11 років. Такий розрив спостерігається в Білорусі, Естонії, Казахстані, а в Російській Федерації та Латвії він сягає рекордного у світі рівня — 12 років. Натомість у країнах Європи ця різниця коливається в межах від 5 до 8 років.

Втім головною метою структурно-порівняльного аналізу статевого складу є аналіз пропорцій не стільки всього населення, скільки окремих його груп (вікових, соціальних), що є вкрай важливим для нормального процесу відтворення населення. Збалансованість статей у межах вікових контингентів не є стійкою. Така рухливість підпорядкована певній закономірності розподілу. А саме, при переході від групи новонароджених, де переважає частка чоловічої статі (51,2% хлопчиків проти 48,8% дівчаток або таке значення з незначною варіацією), до молодих вікових груп співвідношення статей зрівнюється. При пересуванні до старших вікових груп частки жінок переважають. Це відбувається через більш високу смертність чоловіків з біологічних причин (зниженість інстинкту самозбереження, більша вразливість захворюваннями) та соціальних (переважання важких та небезпечних умов діяльності, поширеність шкідливих звичок тощо), а також унаслідок втрат чоловічого населення під час останніх війн і різних репресій.

Узагальнюючим показником статевих пропорцій євік балансування — вік, в якому чисельність чоловіків та жінок урівноважується. За оптимальних умов він має наближуватись до верхньої межі плідного віку (50 років). В Україні вік балансування становить 32 роки, а в містах 28. Цікаво, що в сільській місцевості України вік балансування сягає "соціальних стандартів" (44 роки), проте насправді він не враховує значних диспропорцій у молодих генеративних вікових групах. А саме серед сільського населення спостерігається дефіцит жінок у найплідніших дітородних групах (15—39 років), зумовлений міграцією дівчат та молодих жінок із села в місто.

Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення; перспективних розрахунків його чисельності; впливу на інтенсивність природного, соціального руху, на процес старіння населення. Віковий склад населення подається у вигляді ряду розподілу його чисельності (в абсолютному або відносному вираженні) за віком, а саме: повним числом років життя, що виповнилось на момент обстеження.

Групування складаються за одно-, п'яти- та десятирічним інтервалом, залежно від вікової групи населення. Так, для молодших груп населення віком 0—4 роки застосовується однорічний інтервал, оскільки біологічні особливості їх існування та виживання в окремих роках різні. Для середніх та старших груп населення застосовується п'ятирічний інтервал. Іноді для старших груп віком від 70+ користуються десятирічним інтервалом, якщо насиченість цих груп населення незначна.

Складаються також групування, в яких виокремлюються типові групи населення за їх соціальним змістом —контингенти населення, або за демографічним призначенням (участю в процесі відтворення) —демографічні покоління.

Статистика використовує такіконтингенти населення: немовлята (до 1 року), ясельний контингент (0—2 роки), дитсадковий (3—6 років), дошкільний (1—6 років), шкільний контингент складається з двох груп (діти — 7—14 років та підлітки — 15—17 років), дітородний контингент жінок (15—49 років), працездатний контингент (16—54 роки для жінок, 16—59 років для чоловіків), допрацездатний (0—15 років), післяпрацездатний (55 p.+ для жінок, 60 p.+ для чоловіків).

Таблиця 12.2

ВІКОВІ КОНТИНГЕНТИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ СТАТІстаном на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку

Вікова група, років

1989

1999

Структурні зрушення за 1989—1999 рр., () п.п.

Усе населення

Чоловіки

Жінки

Усе населення

Чоловіки

Жінки

Усе населення

Чоловіки

Жінки

0—15

23,0

25,4

21,0

20,1

22,1

18,4

–2,9

–3,3

–2,6

16—54

50,6

51,5

+0,9

16—59

61,8

62,4

+0,6

Усього працездатного віку

55,8

56,6

+0,8

55 і старші

28,4

30,1

+1,7

60 і старші

12,8

15,5

+2,7

Усього старших за працездатний вік

21,2

23,3

+2,1

Разом

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

0

0

0

15—49

47,5

50,6

44,8

50,7

54,0

47,9

+3,2

+3,4

+3,1

Із табл. 12.2 бачимо, що статево-вікова структура населення України за післяпереписний період зазнала істотних змін. Скоротилася частка молодого допрацездатного контингенту (–2,9 п.п.) і водночас зросла частка післяпрацездатного (+2,1 п.п.) та працездатного контингенту (+0,8 п.п.). Отже, триває процесстаріння населення підвищення частки старших вікових груп за рахунок скорочення молодших. Більш контрастно виражений він у жінок. Водночас відбулися позитивні зрушення в дітородному контингенті населення, частка якого збільшилась на 3,2 п.п. і в останньому році становила майже половину всього населення (50,7%). Проте головною складовою дітородного контингенту є жінки віком 15—49 p., частка яких збільшувалася не так інтенсивно, як серед чоловіків.

Loading...

 
 

Цікаве