WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Нескінченні десяткові дроби. Періодичні десяткові дроби - Реферат

Нескінченні десяткові дроби. Періодичні десяткові дроби - Реферат

Реферат на тему:

Нескінченні десяткові дроби. Періодичні десяткові дроби

За допомогою ділення чисельника на знаменник будь-яке дробове невід'ємне число ( — цілі числа, ) можна перетворити на скінченний або нескінченний десятковий дріб. Наприклад, Для однаковості запису скінченні десяткові дроби і цілі числа будемо доповнювати нескінченною послідовністю нулів, наприклад Таким чином, будь-яке невід'ємне раціональне число можна подати у вигляді нескінченного десяткового дробу - де — ціла частина числа ; — його дробова частина. Таке подання можливе і для від'ємних раціональних чисел.

Нескінченний десятковий дріб називають періодичним, якщо в нього, починаючи з деякого місця, одна цифра або група цифр повторюється, безпосередньо йдучи одна за одною. Групу цифр, що повторюються, називають періодом і записують у дужках. Так, замість 5,666... записують 5,(6) і читають: "п'ять цілих і шість у періоді".

Подання раціонального числа у вигляді десяткового дробу дістають за допомогою ділення. Запишемо, наприклад, число у вигляді десяткового дробу. Будемо ділити 7 на 12:

В остачі знову дістали 40, далі ділення можна не виконувати: як остачі, так і цифри в частці будуть повторюватися. Так, .

Читачам пропонується переконатися в тому, що .

Розглянемо теореми, що задають умови, за яких нескоротний дріб перетворюється на скінченний десятковий дріб або на нескінченний періодичний десятковий дріб.

Теорема. Нескоротний дріб можна перетворити на скінченний десятковий дріб тоді і тільки тоді, коли в розкладі знаменника даного дробу на прості множники містяться лише двійки і п'ятірки або

Теорема. Якщо де і — цілі невід'ємні числа, то, перетворюючи нескоротний дріб на десятковий, дістають нескінченний періодичний десятковий дріб.

Теорема. Будь-який періодичний дріб являє собою подання деякого раціонального числа.

На прикладах покажемо, як знаходити відповідні числа.

Приклад. Записати періодичний дріб 0,(45) у вигляді звичайного дробу.

  • Позначимо шуканий дріб через . Помноживши цю рівність на 100, дістанемо . Віднявши першу рівність від останньої, запишемо: ,,

звідки

Приклад. Записати періодичний дріб 2,3(41) у вигляді звичайного дробу.

  • Позначимо шуканий дріб через . Помноживши цю рівність послідовно на 10 і на 1000, дістанемо відповідно Віднявши від останньої рівності першу, запишемо:

звідки

Приклад. Записати періодичний дріб у вигляді звичайного дробу.

  • Позначимо шуканий дріб через Помноживши цю рівність послідовно на 100 і на 1000, дістанемо відповідно Віднявши від з останньої рівності першу, запишемо:

Перетворення періодичного дробу на звичайний виконують за таким правилом.

Щоб записати даний періодичний дріб у вигляді звичайного дробу, потрібно від числа, що стоїть до другого періоду, відняти число, що стоїть до першого періоду, і зробити цю різницю чисельником, а у знаменнику записати цифру 9 стільки разів, скільки цифр у періоді, і після дев'ятки дописати стільки нулів, скільки цифр між комою і першим періодом.

Якщо до здобутого звичайного дробу застосувати правило ділення чисел, то дістанемо, що цей дріб дорівнює даному періодичному дробу.

Зауваження.Легко побачити, що

Таким чином,

Аналогічно можна показати, що

Отже, періодичні дроби з періодом 9 завжди можна замінити відповідними скінченними десятковими дробами. Це потрібно брати до уваги при порівнянні нескінченних десяткових дробів.

При порівнянні двох нескінченних десяткових дробів, що не мають періоду (9), користуються таким правилом:

якщо і при всіх ).

Таким чином, якщо цілі частини двох десяткових дробів різні, то той дріб більший, в якого ціла частина більша. Якщо цілі частини однакові, то потрібно звернутися до найменшого розряду, для якого цифри дробів різні: той з дробів більший, в якого цифра цього розряду більша. Наприклад, 2,753282 < 3,145698; 4,58365 < 4,58371; 2,3500 < 2,35010; 7,128364 < 7,128375.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вишенський В. А., Перестюк М. О., Самойленко А. М. Збірник задач з математики: Навч. посібник. — 2-ге вид., доп. — К.: Либідь, 1993. — 344 с.

  2. Саушкін О. Ф. Розв'язування алгебраїчних рівнянь. — К.: КНЕУ.

  3. Лурьве М. В., Александров Б. И. Задачи на составление уравнений: Учеб. рук-во. — 3-е изд., перераб. — М.: Наука, 1990. — 96 с.

  4. Амелькин В. Задачи з параметром. — Минск, 1994.

  5. Мордкович А. Г. Набольшее и наименьше значения величин. — М.: Школа-Пресс, 1995. — 144 с.

  6. Чайковський М. А. Квадратні рівняння. — К., 1970. — 242 с.

  7. Маслай Г. С., Шоголева Л. О. Рівняння та системи рівнянь з параметрами: Математика. № 21—22 (81—82), Червень 2000.

  8. Гусак Г. М., Капуцкая Д. А. Математика для подготовительных отделений вузов: Справ. пособие / Под ред. А. А. Гусака. — Мн.: Высш. шк., 1989. — 495 с.

  9. Маслова Т. Н., Суходений А. М. Ваш домашний репетитор. — М.: ООО "Изд. дом "ОНИКС 21 век"", 2003. — 672 с.

  10. Математика для поступающих в экономические вузы: Уч. пос. для вузов / Под ред. проф. Н. М. Кремера. — 2-ге изд., перероб. и доп. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 430 с.

  11. Алгебра и начала аналіза: Учебн. для 10—11 кл. общ. учредж. / Под ред. А. Н. Колмогорова. — 12-е изд. — М.: Просвещение, 2002. — 384 с.

Loading...

 
 

Цікаве