WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Основи геометрїї. Стереометрія - Реферат

Основи геометрїї. Стереометрія - Реферат

Реферат на тему:

Основи геометрїї. Стереометрія

Основні аксіоми і найпростіші теореми

Стереометрія вивчає властивості тіл і фігур у просторі.

Наведемо ряд аксіом і теорем, що лежать в основі курсу стереометрії.

1. Через три точки, що не лежать на одній прямій, можна провести єдину площину (аксіома площини).

2. Якщо дві точки належать однієї площини, то і пряма, їх з'єднуюча, належить цієї площини.

3. Якщо дві різні площини мають загальну точку, то вони мають загальну пряму — лінію перетинання площин.

На будь-якій площині справедливі аксіоми і теореми планіметрії.

Теорема 1. Через пряму і точку, що не лежить на ній, можна провести єдину площину.

Теорема 2. Через дві прямі, що перетинаються можна провести одну площину.

Перехресними називаються прямі, що не лежать в одній площині.

Ознака перехресних прямих. Якщо пряма a лежить у площині α, а пряма b перетинає цю площину в точці, що не лежить на прямій а, то ці прямі схрещуються (рис. 49).

Рис. 49

Кутом між двома перехресними прямими називається кут між пересічними прямими, відповідно рівнобіжними двом даним перехресної прямої.

Теорема 3. Якщо одна з двох паралельних прямих перетинає площину, то й іншій прямій перетинає площину.

Теорема 4. Через дві Паралельні прямі можна провести єдину площину.

Відстанню між перехресними прямими називається довжина їхнього загального перпендикуляра.

Пряма а називається рівнобіжної площини α, якщо вона не має з цією площиною загальних точок.

Ознака паралельності прямої і площини. Якщо пряма Паралельна деякій прямій а, що лежить у площині α, то вона Паралельна площини а (рис. 49).

Паралельними називаються дві площини, що не мають загальних точок.

Теорема 5. Через точку, що не лежить у даній площині, можна провести єдину площину, рівнобіжну даної.

Теорема 6 (ознака паралельності площин). Якщо дві пересічні прямі однієї площини відповідно Паралельні двом пересічними прямим іншої площини, то ці площини Паралельні (рис. 50).

Рис. 50

Теорема 7. Якщо площина перетинає одну їх двох паралельних площин, то вона перетинає й іншу, причому лінії перетинання Паралельні.

Перпендикулярність у просторі. Проекція прямої. Двогранний кут

Пряма а, що лежить у площині α, поділяє цю площину навпіл на півплощини і називається границею напівплощин.

Пряма а називається перпендикулярною площини α, якщо вона перпендикулярна будь-якій прямій, що належить площині а.

Теорема 1 (ознака перпендикулярності прямій і площині). Пряма а перпендикулярна площини α, якщо вона перпендикулярна двом пересічним прямим, що лежать у площині а (рис. 51).

Рис. 51

Двогранним кутом називається область простору, обмежена двома на півплощинами, що мають загальну границю, яка називається ребром двогранного кута (рис. 52). Якщо пряма а1, що лежить у площині α, перпендикулярна ребру а і пряма b1, що лежить у площині β, перпендикулярна ребру а, то кут між прямими a1 і b1 називається лінійним кутом двогранного кута.

Рис. 52

Бісекторною площиною двогранного кута називається площина, що проходить через ребро двогранного кута і поділяє його на два рівних двогранних кути (рис. 52).

Властивість точок бісекторної площини. Кожна точка бісекторної площини рівновіддалена від граней двогранного кута. Зворотна властивість: якщо точка рівновіддалена від граней двогранного кута, то вона належить його бісекторній площини.

При перетинанні двох площин утвориться чотири двогранних кути. Якщо лінійний кут одного з цих двогранних кутів прямий, то ці площини називаються перпендикулярними.

Теорема 2 (ознака перпендикулярності площин). Якщо пряма а, перпендикулярна площині α, належить площині β, то площини α і β перпендикулярні (рис. 53).

Рис. 53

Перпендикулярною проекцією точки А на площину α називається підстава перпендикуляра, опущеного з точки А на площину α.

Проекцією фігури на площину α називається множина точок площини α, що є проекціями всіх точок проекційної фігури. Проекцією прямої на площину є також пряма (чи, в окремому випадку, точка). Якщо пряма а перетинає площину α в точці А, то проекція прямої також проходить через точку А.

Якщо пряма а паралельна площині α, то її проекція буде Паралельна а.

Властивості, проектування:

1) Якщо прямі а і b Паралельні, те їхні проекції Паралельні або, в окремих випадках, є однією прямою або ж двома точками.

2) Якщо точка С поділяє відрізок АВ у співвідношенні m : n (рис. 54), те при проектуванні точка розділить відрізок в тому ж відношенні, тобто

Рис. 54

Теорема 3 (про три перпендикуляри). Якщо похила l перпендикулярна деякій прямій р площини α, то її проекція також перпендикулярна прямій р (рис. 55).

Рис. 55

Зворотна теорема. Якщо проекція похилої l перпендикулярна прямій р, то її проекція також перпендикулярна прямій р.

Нехай висота піраміди ABCD, опущена з вершини D, проходить через точку перетину висот Δ АВС (ортоцентр трикутника). Можна довести, що протилежні ребра піраміди попарно перпендикулярна і будь-яка інша висота піраміди також проходить через ортоцентр протилежної грані (рис. 56).

Рис. 56

Кутом між прямою l і площиною α називається кут між прямою α і її проекцією на площину α (кут φ на рис. 55).

Можна довести , що якщо всі бічні ребра піраміди ABCD нахилені до площини основ АВС під рівними кутами, то висота DO проходить через центр O описаної біля Δ АВС кола.

Рис. 57

Багатогранники. Площі поверхонь. Об'єм багатогранників

Призма. Якщо в двох паралельних площинах α і β розташовані рівні п-кути, відповідні сторони яких попарно Паралельні, а відповідні вершини з'єднані відрізками, те отриманий у такий спосіб багатогранник називається призмою (рис. 58). Багатокутники, що лежать у площинах а і р, називаються основами призми. Чотирикутники АВВ1А1, ВВ1С1С і т. д. називаються бічними гранями призми і вони являються паралелограмами; відрізки AA1, BB1 і т. д. називаються бічними ребрами призми. Всі бічні ребра призми рівні і Паралельні. Висотою призми називається відстань між площинами α і β, тобто довжина перпендикуляра, опущеного з будь-якої точки площини α на площину β.

Рис. 58

Площа бічної поверхні призми дорівнює добутку периметра перпендикулярного перетину призми на довжину бічного ребра.

Об'єм призми дорівнює добутку площі підстави на висоту призми або площі перпендикулярного перетину на довжину бічного ребра:

Прямою називається призма, бічне ребро якої перпендикулярно площині підстави.

Правильною називається пряма призма, у підставі якої лежить правильний багатокутник.

Окремими випадками призми є прямокутний паралелепіпед — пряма призма, у підставі якої лежить прямокутник, і куб — правильна призма, в основі якої лежить квадрат. Об'єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку довжин трьох ребер, що виходять з однієї вершини.

Піраміда. Нехай на площині α лежить опуклий багатокутник А1A2A3...Аn, а точка S не належить площини α. З'єднавши точку S з вершинами багатокутника, одержимо багатогранник, що називається п-кутовою пірамідою (рис. 59). Багатокутник А1A2A3...Аn називається основою піраміди. Висотою піраміди називається відрізок перпендикуляра, опущеного з вершини S на площину підстави.

Рис. 59

Правильної називається піраміда, у підставі якої лежить правильний багатокутник, а висота проходить через центр кола, описаної біля підстави.

Об'єм довільної піраміди

де — площа підстави, Н — висота.

Вписані й описані сфери. Сфера називається описаної біля багатогранника, якщо вона проходить через усі його вершини. Сфера називається вписаної в багатогранник, якщо вона стосується всіх його граней.

Теорема 1. Для того щоб біля піраміди можна було описати сферу, необхідно і досить, щоб біля багатокутника, що лежить в основі, можна було описати окружність.

Теорема 2. Навколо будь-якої правильної піраміди можна описати сферу й в неї можна вписати сферу.

Центр сфери, описаної біля піраміди, допомагають знайти наступні два твердження.

Loading...

 
 

Цікаве