WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Дослідження операцій. Оптимізаційні задачі управління запасами - Реферат

Дослідження операцій. Оптимізаційні задачі управління запасами - Реферат

задача управління запасами виникає, коли необхідно створити запас матеріальних ресурсів або предметів споживання з метою задоволення попиту напевному заданому інтервалі часу (скінченому або нескінченому). Для забезпечення неперервного і ефективного функціонуван-ня практично будь-якої організації необхідне створення запасів. В будь-якій задачі управління запасами потрібно визначати кількість замовленої продукції і строки розміщення замовлень. По-пит можна задовольнити шляхом одноразового створення запасу на весь потрібний період часу або шляхом створення запасу для кожної одиниці часу цього періоду. Ці два випадки відповідають залишковому запасу (стосовно одиниці часу) і недостатньому запасу (стосовно повного періоду часу).
При залишковому запасі потрібні вищі виділені (стосовно одиниці часу): капітальні вкладення, але дефіцит виникає рідше і частота розміщення замовлень менша. З іншого боку, при недостатньому запасі виділені капітальні вкладення зменшуються, але частота розміщення замовлень і загроза дефіциту зростає. Для будь-якого з вказаних крайніх випадків характерні значні економічні втрати. Таким чином, рішення щодо розміру замовлення і моменту його розміщення можуть базуватися на мінімізації відповідної функції загальних затрат, що обумовлені втратами від залишкового запасу і дефіциту.
Довільна модель управління запасами остаточно повинна дати відповідь на два запитання: Яку кількість продукції замовляти? Коли замовляти?
Відповідь на перше питання відображається через розмір замовлення, що визначає оптимальну кількість ресурсів, яку необхідно постачати кожен раз, коли відбувається розміщення замовлення. В залежності від ситуації розмір замовлення може змінюватися з часом.
Відповідь на друге питання залежить від типу системи управління запасами. Якщо система пе-редбачає періодичний контроль стану запасу через рівні проміжки часу (наприклад, кожної неділі або кожного місяця), момент надходження нового замовлення, зазвичай, співпадає з початком кожного інтервалу часу. Якщо ж у системі передбачений неперервний контроль стану запасу, точка замовлення зазвичай визначається рівнем запасу, при якому необхідно розміщувати нове замовлення.
Таким чином, розв'язання узагальненої задачі управління запасами визначається наступним:
У випадку періодичного контролю стану запасу потрібно забезпечувати надходження нової кі-лькості ресурсів об'ємом в розмір замовлення через рівні проміжки часу.
У випадку неперервного контролю стану запасу необхідно розміщувати нове замовлення розмі-ром в об'єм запасу, коли його рівень досягає точки замовлення.
Розмір і точка замовлення зазвичай визначаються з умов мінімізації сумарних витрат системи управління запасами, які можна представити у вигляді функції цих двох змінних. Сумарні витрати системи управління запасами відображаються у вигляді функції їх основних компонент наступним чином :
Сумарні
витрати Витрати Витрати на Витрати на Втрати
системи = на + оформлення + зберігання + від
управління придбання замовлення замовлення дефіциту
запасами
Витрати на придбання стають важливим фактором, коли ціна одиниці продукції залежить від розміру замовлення, що, зазвичай, відображається в виді гуртових знижок у тих випадках, коли ціна одиниці продукції зменшується зі збільшенням розміру замовлення.
Витрати на оформлення замовлення - це постійні витрати, що пов'язані з його розміщенням. Таким чином, при задоволенні попиту протягом заданого періоду часу шляхом розміщення мен-ших замовлень (частіше) витрати збільшуються порівняно з випадком, коли попит задовольняєть-ся розміщенням більших замовлень (і, відповідно, рідше).
Витрати на зберігання запасу - це витрати на зберігання запасу на складі (наприклад, процент на інвенстований капітал, витрати на переробку, амортизаційні витрати і експлуатаційні витрати), зазвичай збільшуються з зростанням рівня запасу.
Втрати від дефіциту є витрати, що обумовлені відсутністю запасу необхідної продукції. Зазви-чай вони пов'язані з погіршенням репутації постачальника у споживача і з потенційними втратами.
Рис. 1. Залежність сумарних витрат та їх складових від рівня запасу.
На малюнку відображені залежності чотирьох компонент витрат узагальненої моделі управління запасами від рівня запасу. Оптимальний рівень запасу відповідає мінімуму сумарних витрат. За-значимо, що модель управління запасами не обов'язково повинна включати всі чотири види ви-трат, так як деякі з них можуть бути незначними, а деколи врахування всіх видів витрат дуже ускладнює функцію сумарних витрат. На практиці будь-яку компоненту витрат можна не враховувати за умови, що вона не містить важливу частину загальних витрат. Цей фактор необхідно мати на увазі при вивченні різноманітних моделей.
3. Типи моделей управління запасами.
Узагальнена модель управління запасами, розглянута вище, є досить простою. Але різноманіт-ність моделей цього класу й методів розв'язування відповідних задач, які базуються на різному математичному апараті - від простих схем диференціального і інтегрального числення до складних алгоритмів динамічного і інших видів математичного програмування, - визначається характером попиту, який може бути детермінованим або стохастичним. На рис. 2 наведена схема класифікації попиту, який, зазвичай, використовується в моделях управління запасами.
Детермінований попит може бути статичним, в тому сенсі, що інтенсивність споживання за-лишається незмінною з часом, або динамічним, коли попит відомий достовірно, але змінюється в залежності від часу.
Стохастичний попит є стаціонарним, якщо функція щільності імовірності попиту незмінна в часі, і нестаціонарним, коли функція щільності попиту змінюється в часі.
Рис. 2. Класифікація задач управління запасами за видом попиту.
В реальних умовах випадок детермінованого статичного попиту зустрічається доволі рідко. Такий випадок є найпростішим. Так, наприклад, хоча попит на деякі продукти масового споживання, як хліб, може змінюватися від одного дня до іншого, ці зміни можуть бути настільки незначними, що припущення про статичність попиту несуттєво спотворює дійсність.
Найточніше характер попиту може бути описаний за допомогою нестаціонарних розподілів вірогі-дностей. Однак із математичної точки зору модель значно ускладнюється, особливо при збіль-шенні періоду часу, що розглядається. На рис. 2 ілюструється зростання математичної складності моделі управління запасами при переході від детермінованого статичного попиту до вірогідніс-ного нестаціонарного попиту. По суті, цю класифікацію можна вважати представленням рівнів абстрагування при описанні
Loading...

 
 

Цікаве