WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Дослідження операцій. Оптимізаційні задачі управління запасами - Реферат

Дослідження операцій. Оптимізаційні задачі управління запасами - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження операцій. Оптимізаційні задачі управління запасами
План :
1. Поняття та проблематика управління запасами.
2. Узагальнена модель управління запасами.
3. Типи моделей управління запасами.
Характеристика управління запасами.
Після вивчення теми студенти повинні знати:
основні функції системи управління запасами та їх розподіл за ієрархічними рівнями; структуру узагальненої моделі управління запасами та основні типи моделей управління запасами.
вміти: визначати тип моделі управління запасами, що відповідає реальній практичній ситу-ації.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ
ў витрати на зберігання
замовлення
ў витрати на оформлення
замовлення
ў пункт накопичення запасу
ў розмір замовлення
ў рівень (об'єм) запасів
ў залишковий запас
ў втрати від дефіциту
ў стохастичний попит
ў строки розміщення
ў періодичний контроль
стану запасу
ў багатопродуктна статична
модель
ў точка відновлення замовлення
ў неперервний контроль стану
запасу
ў однопродуктна статична модель
ў функція загальних затрат
ў витрати на придбання
ў модель з розривами цін
замовлень
1. Поняття та проблематика управління запасами.
Основна проблема, що виникає при розв'язанні задачі управління запасами, полягає в створенні ефективної і надійної системи управління рівнем наявних запасів. Відповідно до функцій, що реа-лізуються в системі управління запасами, її структуру зручно розглядати як трирівневу ієрархічну систему, кожен з рівнів якої розв'язує свої завдання.
На третьому (нижньому) рівні здійснюється опрацювання, ведення обліку і збереження інформа-ції про запаси. Основною інформацією, необхідною для успішного функціонування системи управління запасами, є рівень наявних запасів і запасів, що будуть створені за рахунок розміщення замовлень, а також накопичення за замовленнями споживачів (якщо є попередні замовлення). Крім того, облік інформації щодо будь-якої наявної в запасах продукції включає такі показники, як її вартість, час випередження, одиниця виміру; джерело одержання й ін. Таким чином, обсяг оперативної облікової інформації є істотним, і значне підвищення ефективності опрацювання ін-формації досягається шляхом побудови та використання відповідних комп'ютерних інформацій-них систем. Оперативний цикл третього рівня системи зазвичай становить день.
Завданням другого (середнього) рівня є розроблення та застосування правил ухвалення рішень, на грунті яких установлюються терміни і розміри замовлень, необхідних для поповнення запасів. Кожне правило прийняття рішень є результатом вирішення деякої часткової задачі оптимізації управління запасами. Задачі, що доводиться вирішувати користувачу в практичних умовах, є різ-ними, тому що конкретні системи мають різні параметри. Тому досліднику систем необхідно зна-ти умови, за яких одне правило прийняття рішень виявляється кращим за інше. Формально ці рі-шення с оптимальними, проте для успішного застосування необхідно враховувати реальні умови та досвід персоналу, оскільки не завжди виправданим є уявлення про "єдино правильне" рішення. Оперативний цикл середнього рівня системи становить місяць. В цьому випадку слід особливу увагу звернути на достовірність облікових даних, тому що навіть найкраща модель не може гене-рувати оптимальні чи навіть прийнятні рішення за умови відсутності достовірної первинної інфо-рмації.
Перший (вищий) рівень дозволяє на основі розроблених правил прийняття рішень побудувати мо-дель системи управління і відповідно до цієї моделі визначити стратегію функціонування (зазви-чай горизонт планування в цьому випадку є квартал або рік). Поточний контроль за виконанням плану дає можливість органам управління вирішувати питання про доцільність втручання у функ-ціонування системи, і якщо так, то яким чином і коли необхідно здійснювати управління системою загалом, а не запасами конкретної продукції.
Існують дві точки зору щодо необхідності створення запасів. Згідно з однією з них, наявність за-пасів дозволяє швидко задовольняти запити споживачів; згідно з іншою, наявність запасів дозво-ляє постачальнику нейтралізувати коливання попиту в умовах рівномірного виробництва продукції.
У системі управління запасами, що орієнтована на споживача, рішення про збільшення розміру запасу, звичайно, приймається з урахуванням кількості замовлень на ту чи іншу продукцію. Якщо протягом часу Т на деяку продукцію надійшло принаймні N заявок, то створюється запас цієї про-дукції. При такій стратегії органи управління, відповідальні за сферу збуту, можуть скласти таб-лицю рішень, що передбачають витрати при заданих значеннях (N, Т) шляхом класифікації запа-сів. Існує продукція визначеного типу (запасні частини для нового обладнання й основні запаси для виробництва нової продукції), для яких доцільно мати запас до надходження перших замов-лень.
Оскільки дохід від реалізації наявної в запасі продукції протягом тривалого часу може бути лише частково оцінений у грошовому вираженні (і подібна оцінка, як правило, є дуже суб'єктивною), то, очевидно, не має сенсу розробляти складні моделі системи управління запасами з урахуванням витрат на збереження додаткового обсягу продукції. Органи управління, що приймають рішення, повинні мати уявлення про економічний ефект прийнятого рішення, однак модель, що викорис-товується для такого прогнозу, може бути гранично простою і враховувати планований обсяг інвестицій у товарно-матеріальні запаси, розміри складських приміщень, а також витрати на функціонування першого рівня системи управління (системи обліку).
У системі управління запасами, що орієнтована на постачальника, існує реальна економічна ос-нова для ухвалення рішення щодо того, організовувати власний випуск певної продукції чи заку-повувати її на стороні, якщо вона користується попитом.
Моделювання систем управління запасами приводить до необхідності розроблення підходів до розв'язання задачі економічно доцільного розміщення продукції на складах розподільної мережі.
Для галузі промисловості, що випускає товари широкого вжитку, характерна ситуація, коли на складі є багато подібних типів продукції, кожен з яких міг би задовольнити запити споживачів. У цьому випадку в більшості підходів (пов'язаних з визначенням величини партії продукції, необ-хідної для поповнення запасів і збереження рівня резервних запасів) теорія управління запасами розглядає всю агреговану групу взаємозамінної продукції як елемент планування. Таким чином, поки існує загальний запас придатної продукції, споживач буде обирати і купувати що-небудь з того, що є на складі.
2. Узагальнена модель управління запасами.
Таким чином,
Loading...

 
 

Цікаве