WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Дослідження операцій. Стохастичні моделі управ-ління запасами - Реферат

Дослідження операцій. Стохастичні моделі управ-ління запасами - Реферат

умовах.
Досить глибоке розуміння теоретичних основ розробки правил ухвалення рішення щодо по-повнення запасів може бути досягнуте при дослідженні моделей системи управління запаса-ми з нульовимчасом постачання чи замовленнями з детермінованим попитом. При викорис-танні систем управління запасами, як правило, доводиться мати справу з випадковим попи-том протягом часу постачань замовлень. Більшість теоретичних результатів отримано в при-пущенні, що дане вирішуюче правило буде застосовуватися багаторазово, однак у дійсності реальні інтервали постачань матеріалів, затрата і розподіл попиту змінюються в часі. Таким чином, прийняте в даний момент рішення щодо поповнення запасів є найкращим лише для цього моменту.
Розглянемо деякі можливі методи рішення задач нижнього рівня системи, тобто задач роз-міщення чергового замовлення на поповнення запасу деякої продукції і визначення розміру цього замовлення.
Подача незалежних замовлень на поповнення запасів.
У тих випадках, коли можна замовити будь-яку продукцію в будь-який час, незалежно від стану справ із продукцією інших типів, можна використовувати наступні моделі для визна-чення обсягу і термінів замовлення.
Модель точки замовлення і розміру партій.
Точка замовлення чи рівень запасу, при якому подається замовлення на поповнення, обчис-люється для кожного типу продукції на основі обліку поточної прогнозованої потреби в ній на інтервалі часу постачання поповнення і деякого резервного запасу.
Останній дорівнює добутку стандартного відхилення розподілу помилок прогнозу протягом часу постачання на коефіцієнт резервного запасу. Коефіцієнт страхового запасу може бути обчислений у результаті застосування вирішуючих правил чи їхньої модифікації.
Система першого рівня відслідковує стан запасу, що дорівнює: Рівень наявного запасу + Об'єм замовлених постачань - Об'єм врахованих, але не виконаних заявок чи Об'єм продук-ції по інших зобов'язаннях. У тих випадках, коли рівень наявного запасу знижується в ре-зультаті задоволення попиту до чи нижче точки замовлення, подається замовлення на попов-нення запасу. Об'єм замовлення обчислюється на підставі придатного вирішуючого правила, що розробляється на другому рівні системи управління запасами. Отриманий об'єм замов-лення може бути округлений до величини, зручної з погляду одержання постачань чи крат-ного числа упакувань без істотного скорочення економічної вигоди. Вирішуючі правила другого рівня звичайно перевіряються через певні інтервали часу, наприклад, один раз на місяць, і результати фіксуються на нижньому рівні системи керування запасами.
Такий найпростіший для розуміння і застосування спосіб досить часто виявляється й ефекти-вним. Наприклад, у виробництві фарб і ліків розмір цистерн фізично обмежує об''єм замов-лення, так що має сенс лише визначений заздалегідь об'єм партії, що замовляється.
Модель з фіксованим інтервалом.
Якщо постачальник приймає замовлення лише протягом певного інтервалу часу, то прийом замовлень між цими інтервалами відсутній. Наприклад, машинобудівний завод може прий-мати замовлення тільки до 24 числа кожного місяця, оскільки до цього часу закінчується фо-рмування плану виробництва на черговий місяць, інший приклад - корабель-постачальник, що постачає кораблі деякої флотилії і прибуває до них один раз на 10 днів. В обох зазначе-них прикладах споживач змушений чекати, поки постачальник буде готовий до прийому нового замовлення. У цьому випадку точка замовлення чи мінімальний рівень запасу обчислюється на основі прогнозу потреб протягом часу постачання поповнючого запасу і додаткового інтервалу чекання можливості подачі замовлення з врахуванням, як і раніше, резервного запасу, що компенсує помилки прогнозу потреб протягом усього розглянутого інтервалу.
Якщо наявний запас у момент перевірки менший, ніж нова точка замовлення, то по-повнююче замовлення виконується або в заздалегідь встановленому об'ємі, або в об'ємі за-пасу, визначеного різницею між максимальним і наявним рівнями. Зазначимо, що мінімаль-ний об'єм продукції, що замовляється, повиннен бути достатнім принаймні для того, щоб в інтервалі чекання можливості подачі замовлення на поповнення запасу він не вичерпувався цілком. Ця схема використовується також у ряді випадків як апроксимація об'єднаних замо-влень, коли необхідне регулювання запасів відразу декількох видів. У загальному випадку значення точки замовлення чи мінімального рівня запасу й обсяг замовлення чи максималь-ний рівень запасу повинні бути перераховані кожен раз при перегляді прогнозу. У деяких системах точка замовлення переглядається з кожним новим прогнозом, але обсяг замовлення чи максимальний рівень запасу обчислюються лише безпосередньо перед розміщенням за-мовлення.
Нерівномірність попиту.
Попит на більшість видів запасів (зокрема, запасних частин для машин) може мати нерівно-мірний характер, тобто спостерігаються періоди різної тривалості, протягом яких попит практично дорівнює нулю, незначний чи різко зростає. Якщо різке зростання попиту (яке може бути наслідком спеціальних проектів чи контрактів) може бути передбачено, то в цьо-му випадку можливо спланувати постачання продукції, у іншому випадку застосування кла-сичних методів управління запасами (зокрема, прогнозування) виявляється дуже складним. У цій ситуації успішно використовується наступна система.
Запас поповнюється відповідно до максимінної системи. При визначенні розміру замовлен-ня, що використовується для визначення максимального рівня запасу, враховується взає-мозв'язок між розмірами партії і резервних запасів, при цьому розмір партії повинний бути не менше, ніж стандартне відхилення . Точка замовлення повинна перевищувати середній мінімум на величину очікуваного дефіциту, чи на середню величину різниці точки замовлення і наявного запасу в моменти подачі замовлень на поповнення запасу. Оцінка величини цього очікуваного дефіциту становить;
, де d - число одиниць продукції в окремій заявці чи в партії, що відп-равляється на склад. Відзначимо, що якщо всі заявки однакового об'єму (рівномірний по-пит), то очікуваний дефіцит скорочується до величини, рівній половині очікуваного об'єму попиту. Для випадку рівномірного попиту цей дефіцит значно більший.
Таким чином, у випадку звичайної продукції система управління з нерівномірним попитом перетворюється в класичну мінімаксну систему.
Література
1. Карлин С. Математические методы в теории игр, программировании и экономике. -М.: Мир, 1964.
2. Вентцель Е.С. Введение в исследование операций. Сов. радио, 1964.
3. Пономаренко О.І., Пономаренко В.О. Системні методи в економіці, бізнесі й менеджменті. -К.: Либідь, 1995.
4. Пономаренко О.І., Перестюк М.О., Бурим В.М. Основи математичної економіки. -К.: Інформтехніка, 1995.
5. Горелик В.А., Ушаков М.А. Исследование операций. -М.: Машиностроение, 1986.
Loading...

 
 

Цікаве