WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Дослідження операцій. Стохастичні моделі управ-ління запасами - Реферат

Дослідження операцій. Стохастичні моделі управ-ління запасами - Реферат

точку збільшення затрат на придбання виробів за підвищеною ціною. Економічнодоцільні-ше збільшення обсягу разового постачання пропорційно очікуваному відносному збільшен-ню цієї ціни. На коефіцієнт пропорційності в основному впливають поточні управлінські витрати чи значення коефіцієнта приведення майбутніх витрат до біжучого моменту ча-су. Ефективність такого рішення може виявитися значно вищою, аніж при виборі стратегії повторення замовлень рівного розміру, що визначається умовою відсутності дефіциту без врахування зміни навколишніх, умов.
3) Дисконтування об'єму замовлення. У тих випадках, коли збільшення розміру партії виро-бів понад обумовлений вірогідністю невиконання замовлень споживачів приводить до зни-ження собівартості продукції, можна визначити економічний розмір замовлення на основі співвідношення загальних витрат при недостачі запасів з витратами в кожен момент зміни ціни.
Можна рекомендувати зручне евристичне правило, відповідно до якого економічно доцільно кожні М місяців замовляти партію продукції, розмір якої визначається з умови відсутності дефіциту запасів, якщо зниження питомих витрат (собівартості) буде не менш ніж на 2М% (виходячи з типового положення, коли щорічні поточні управлінські видатки лежать у межах 20-24%).
Поточні витрати на зберігання запасів.
Подібні затрати є керованою змінною, котра може бути збільшена, щоб зменшити об'єм ка-піталовкладень у запаси за рахунок виконання більшої кількості замовлень на рік. Величина поточних затрат, що могла б теоретично забезпечити максимальну віддачу капіталовкладень, дорівнює поточному значенню прибутку фірми на її нетто-активи, тобто повинна знаходитися в межах установленого діапазону 20-24% річних витрат. Однак реальні поточні витрати повинні бути більшими, ніж це значення, якщо керуючі органи вважають, що вкладення капіталу в запаси пов'язане з великим ризиком чи меншою ліквідністю, ніж за іншими об'єктами капіталовкладень фірми. Звідси випливає, що для певної великої корпорації поточні затрати на збереження запасів сировини можуть бути меншими, ніж на збереження запасів готової продукції, а поточні витрати на зберігання периферійних запасів будуть більшими, ніж на збереження запасів готової продукції в коморі підприємства. Можливі наступні варіанти.
1) Поточні витрати визначаються політикою капіталовкладень, що - грунтується на враху-ванні ризику виникнення дефіциту запасів.
2) Враховується займаний простір. Якщо є вироби великих габаритів і поряд з ними вироби, що розташовуються на складі досить компактно, то керуючі органи можуть в якості другої характеристики стратегії обрати затрати, що пов'язані з об'ємом комори, який зайнятий про-дукцією, і це повинно привести для великогабаритних виробів до зменшення розміру партії в порівнянні з тим, що був би у випадку відсутності дефіциту.
Зменшення поточних затрат приводить до збільшення капіталовкладень у запаси, але зате зменшує щорічні затрати, пов'язані з розміщенням замовлень на поповнення запасів, що у цьому випадку є рідшими.
У цьому сенсі існує максимальне практично доцільне значення поточних затрат. Коли для підтримки потрібного рівня обслуговування замовників застосовуються резервні запаси, стратегія дрібніших і частіших поповнюючих замовлень вимагає додаткового збільшення резервних запасів. Починаючи з деякого значення величини поточних затрат на збереження запасів, зменшення обсягу поточних запасів супроводжується збільшенням необхідного страхового запасу, і тому за межами зазначеної точки збільшення поточних затрат нічого не дає, крім збільшення затрат на розміщення замовлень без компенсації їх за рахунок зниження загального обсягу капітальних витрат.
Таким чином, матеріальні запаси служать для того, щоб згладити безпосередню залежність між динамікою виробництва продукції та її споживанням. Наявність запасів дозволяє нала-годити виробництво продукції оптимальними партіями, а також визначити оптимальні партії поставок по кожному продукту.
Матеріальний запас - це демпфер, що згладжує залежність споживача від можливих коли-вань випуску продукції, послаблює залежність виробничого процесу постачальника від нері-вномірностей споживання цієї продукції споживачами; запаси згладжують залежність окре-мих цехів, робочих місць і т.д. один від одного. Завдяки створенню запасів вирівнюються та здешевлюються виробничі процеси. Запаси роблять систему стійкішою, вони створюють необхідні передумови для забезпечення неперервності виробничого процесу.
З точки зору затримок функціонування системи важливим є не просто безумовне (100%), неперервне постачання продукцією. При такому постачанні потрібно було б мати надзвичайно великі запаси. Виникає задача визначення оптимального рівня запасів. Оптимальний рівень запасів складається з економічно оптимальної партії поставки плюс деякий страховий запас. Необхідність страхового запасу диктується випадковими явищами, які органічно наявні в будь-якій системі матеріально-технічного постачання.
Нехай k - витрати на оформлення замовлення, що мають місце щоразу при його розміщенні в припущенні, що витрати на зберігання одиниці замовлення в одиницю часу рівні S . Припускається, що інтенсивність попиту (в одиницю часу) дорівнює .
Нехай - випадкова величина з заданим законом розподілу f і скінченим математич-ним сподіванням . Якщо величину партії поставки визначати за формулою Уілсона
, то період повторення замовлень становить
. Але оскільки попит є випадковою величиною, то приблизно в 50% випад-ків буде спостерігатися дефіцит. Для гарантії від випадкових коливань в попиті або інших непередбачених ситуацій в системі необхідно мати деякі додаткові страхові запаси. При дос-татньо великому рівні страхового запасу практично можна досягнути бездефіцитного поста-чання. Але при цьому можливі значні витрати від іммобілізації засобів в запасах. При мало-му страховому запасі можливі втрати від дефіциту. Позначимо через Р вірогідність того, що потреби в інтервалі Т перебільшать наявний запас, тобто вірогідність того, що величина фа-ктичної потреби Q буде більша ніж сума страхового запасу R і партії поставки у - q .
(1)
Щоб знайти R , необхідно знати розподіл випадкової величини Q .
1. Нехай випадкова величина Q має нормальний розподіл з математичним сподіванням q і середнім квадратичним відхиленням . Як відомо, функція щільності вірогідності при цьому буде мати вигляд:
. (2)
В якості випадкової величини введемо відхилення випадкової змінної Q від її математичного сподівання q , висловленого в середньоквадратичному відхиленні:
.
Loading...

 
 

Цікаве