WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Організація допрофільної та профільної підготовки учнів з математики - Реферат

Організація допрофільної та профільної підготовки учнів з математики - Реферат

розв'язування математичних задач, сприяє розвитку як навичок раціонального мислення і способів вираження думки (лаконізм, точність, повнота, ясність і т. д.), так і інтуїції - здібності передбачати результат і шлях до розв'язування; пробуджує уявлення.
Математика - шлях до перших дослідів наукової творчості, шлях до розуміння наукової картини світу. Математика має здатність зробити помітний внесок не тільки в загальний розвиток особистості, але й у формування характеру, етичних рис. Щоб закінчити розв'язування математичної задачі, необхідно подолати довгий цілях. Помилку неможливо приховати - є об'єктивні критерії правильності результату і обґрунтованості розв'язання. Тому математика сприяє формуванню інте-лектуальної чесності, об'єктивності, наполегливості, здібності до праці.
Математика також сприяє розвитку естетичного сприйняття світу. Кожний, хто пережив радість зустрічі з красивою, несподіваною ідеєю, результатом або розв'язанням математичної задачі, погодиться з тим, що математика, здатна сильно впливати на емоційну сферу людини, містить значну естетичну компоненту.
Нарешті, курс математики містить практичну складову, що має самостійне значення. Для орієнтації в сучасному світі абсолютно кожному необхідний певний набір знань та вмінь математичного характеру (навики обчислень, елементи практичної геометрії - вимірювання геометричних ве-личин, розпізнавання і зображення геометричних фігур, робота з функцією і графіком, складання і розв'язування пропорцій, рівнянь, нерівностей і їх систем та ін.).
2. Цілі й завдання ' математичної освіти
Основними цілями й завданнями математичної освіти в умовах формування компетентно розвиненої особистості є:
o інтелектуальний розвиток учнів, формування якостей мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя в суспільстві;
o оволодіння конкретними математичними знаннями, вміннями і навичками, необхідними для використання в практичній діяльності, для вивчення суміжних дисциплін, для продовження освіти;
o виховання особистості в процесі освоєння математики і математичної діяльності;
o формування уявлень про ідеї і методи математики, про математику як форму опису і метод пізнання дійсності.
3. Математична освіта в умовах профільного навчання
Однією з основних тенденцій математичної освіти є глибока дифе-ренціація математичної підготовки, особливо на старших ступенях школи. Для повноцінного формування компетентнорозвиненої особистості необхідно враховувати інтереси і схильності кожного учня до вивчення предмета.
Усвідомлене і чітке розділення загальноосвітньої і спеціалізуючої функцій математики реалізується по-різному на різних вікових етапах. На початкових ступенях навчання математики носить яскраво виражений загальноосвітній характер, що не тільки не виключає, але й припускає розвиток інтересу до математики, математичних здібностей. Особливу роль у цьому відіграють математичні гуртки, факультативи, які здійснюють підготовку майбутнього контингенту системи поглибленого вивчення математики. При цьому повинно йтися тільки про рівневу диференціацію через диференціацію вимог до математичної підготовки учнів.
Для виявлення учнів, які проявляють особливу зацікавленність і здібності до математики, необхідно проводити моніторинг у початковій і середній ланці. VII клас системи поглибленого вивчення математики можна розглядати як орієнтаційний етап, що дозволяє учню перевірити правильність його вибору.
Стійкий інтерес до математики І формується у школярів у віці І 14-15 років. Тому в 8-11 класах ; основної школи необхідним є початок профільної диференціації: від "стовбура" загальноосвітнього 1 курсу відгалужується система поглибленого вивчення математики, в якому курс математики стає спеціалізуючим.
Для математичного напряму призначені поглиблені курси, що за-безпечують власне математичний або фізико-математичний профілі навчання. Відповідний курс математики повинен забезпечувати учням не тільки можливість вступу в будь-який ВНЗ за фахом, що вимагає високого рівня оволодіння математикою, створити умови для успішного навчання у відповідному ВНЗ, але й давати можливість компетентно застосовувати набуті знання в різних галузях науки, на виробництві і в повсякденному житті.
Саме учні, які навчаються за програмою загальнонаукових і мате-матичних профілів, складуть у найближчому та віддаленому майбутньому основу кадрового потенціалу, який забезпечить науковий, технічний, технологічний і соціальний прогрес нашого суспільства. Тому їх математична підготовка повинна мати достатньо високий рівень.
4. Вплив міжпредметних зв'язків на формування ключових компетентностей
Важлива роль у формуванні гармонійно розвиненої компетентної особистості належить між-предметним зв'язкам. Математика повинна стати не джерелом, а споживачем знань, запропонованих на уроках фізики, природо-знавства тощо, спиратися на уявлення, сформовані під час вивчення цих дисциплін. Практичне пізнання реального світу і його закономірностей може служити базою для створення відповідного математичного апарату, а також його застосовувань, наприклад, у провідних розділах фізики, виступаючи, таким чином, як основа мотивації, що відображає, крім того, й історичний процес створення і розвитку математики. Аналогічне положення вже має місце, наприклад, в географії, де учні знайомляться з масштабом до вивчення математичних понять пропорції і подібності, і навіть з сферичними координатами, які в курсі математики взагалі не вивчаються.
Істотно новий аспект міжпредметних зв'язків виникає у зв'язку із включенням у зміст навчання математики елементів теорії ймовірності і статистики і, зокрема, комбінаторики як базової компоненти ймовірності в дискретних моделях. Це не тільки створює очевидні нові можливості для по-будови статистичних теорій у фізиці і вивчення генетики в біології, але, що є ще більш важливим, ставить проблему реалізації взаємозв'язків між матема-тикою і предметами гуманітарного циклу.
Принципово важливим у плані міжпредметних зв'язків є навчання математичної мови як специфічного засобу комунікації в його зіставленні з реальною мовою. Грамотна математична мова є свідченням чіткого йорганізованого мислення, оволодіння цією мовою, розуміння точного змісту речень, логічних зв'язків між реченнями поширюється і на володіння природною мовою, і тим самим робить вагомий внесок у формування і розвиток мислення людини в цілому. Разом з тим об'єктивні зв'язки між природною і математичною мовою настільки глибокі, що міжпредметні зв'язки між навчанням математики й мови - як рідної, так і іноземної - також є потенційно двосторонніми.
5. Розв'язування прикладних задач на уроках математики як один із засобів реалізації компетентнісного підходу
У процесі навчання математики прикладні задачі відіграють важливу і багатопланову роль. Розв'язуючи такі задачі, учні не тільки засвоюють найважливіші математичні поняття, опановують математичну символіку, вчаться наводити докази і т. д., але й відчувають взаємозв'язок теорії з практикою, усвідомлюють значущість і необхідність вивчення теми, набувають навичок у розв'язуванні задач і проблемних ситуацій, що виникають у повсякденному житті. У процесі розв'язування задач в учнів формуються навички розумової діяльності, а також важливі риси вдачі: наполегливість, увага, зосередженість.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України. - 2004. № 5.
2. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. Харків, Видавнича група "Основа", 2005.
3. Практичний курс математики для систем до вузівської підготовки/ Під ред.. В.О. Рвачова. - Х., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве