WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Організація допрофільної та профільної підготовки учнів з математики - Реферат

Організація допрофільної та профільної підготовки учнів з математики - Реферат


/РЕФЕРАТ/
Організація допрофільної та профільної підготовки учнів з математики
ЗМІСТ
1. Застосування індивідуальних завдань як засіб оптимізації процесу викладання математики.
2. Значення математичної освіти для формування компетентної особистості в умовах профільного навчання.
У сучасній педагогіці відбувається поступова заміна традиційної парадигми освіти, заснованої на пасивному засвоєнні знань і вихованні "людини знаючої", на нову парадигму, в основу якої покладено принцип формування "людини мислячої", здатної до творчості, самовдосконалення. Тут доречними є слова М. Монтеня: "Мозок, добре влаштований, вартує більше, ніж мозок, добре наповнений". Перед учителем постає питання про необхідність навчити учнів працювати, самостійно здобувати певний об'єм знань. Дуже сучасним і дієвим є застосування в навчанні математики інди-відуальних завдань. Метою їх застосування є підвищення рівня навчання, особливо в умовах викладання у профільних класах. Індивідуальні завдання дозволяють учням:
o по-перше, достатньо добре оволодіти навичками розв'язування типових задач з теми, а також проявити свої творчі здібності. Індивідуальні завдання, які я пропоную учням, зазвичай є різноплановими, це типові завдання і проблемні або творчі завдання;
o по-друге, позбутися проблеми списування готових розв'язань. Це можливо за рахунок того, що завдання для кожного учня класу є саме індивідуальними й "списувати" їх розв'язання у більш сильних учнів класу є неможливим;
o по-третє, поліпшити свою оцінку з теми, оскільки робота над індивідуальним завданням має бути обов'язково оцінена, а учень має достатньо часу підготуватися до відповіді, оскільки на одному з останніх уроків з теми учні "захищають" свої розв'язання, ґрунтуючись на теоретичних відомостях з вивченої теми. Ш. Амонашвілі сказав: "Чим сильніший оціночний компонент у навчально-пізнавальній діяльності дитини, тим краще буде навчатися дитина".
Індивідуальні завдання можуть бути типовими або проблемними. Відповідно до цього розподілу і розрізняється їх структура та роль учнів у виконанні цих завдань.
Типове завдання
Особливості структури. Умова містить усю необхідну для розв'язування завдання інформацію про вихідні дані й про те, що потрібно одержати в результаті. Існує чіткий алгоритм розв'язування завдання. На-явність в учня знань, що дозволяють класифікувати завдання (віднести їх до того або іншого конкретного виду типових завдань) і реалізувати алгоритм його розв'язання.
Роль учня. Учень виконує роль виконавця алгоритму (суто технічну роботу).
Проблемне завдання
Особливості структури. Умова завдання викликає необхідність у здобутті такого результату, за якого виникає пізнавальна потреба в новій інформації. Наявність невідомого. Типового розв'язування не існує або воно не відоме учневі. Наявність в учня можливостей (ресурсів) для виконання завдання, аналізу дій, для відкриття невідомого ("треба відкрити невідоме, і я це можу").
Роль учня. Учень проявляється як особистість, його дії залежать, у першу чергу, від його мотивів, здатностей.
Модернізація системи освіти в Україні направлена на приведення результатів її діяльності відповідно до запитів держави, суспільства і особистості, що сформувалися в ситуації лібералізації економіки та демократичних перетворень, що відбуваються в країні. На сьогодні до кадрового ресурсу висуваються якісно нові вимоги. Конкурентоспромож-ність на сучасному ринку праці багато в чому залежить від здатності працівника набувати й розвивати вміння, навички, що можуть застосовуватися або транс-формовуватися стосовно цілої низки ситуацій. Успішна професійна і соціальна кар'єра неможлива без готовності до освоєння нових технологій, принципова зміна яких відбувається приблизно раз у п'ять років, адаптуватися до інших умов праці, виконувати нові професійні завдання.
У зв'язку з цим виникає необхідність формування у випускника ключових компетентностей, які є відповіддю системи освіти на вимоги працедавців і означають готовність ефективно співорганізовувати свої внутрішні і зовнішні ресурси для ухвалення рішень і досягнення поставленої мети.
Під компетенцією розуміється співорганізація знань, умінь і навичок, яка дозволяє ставити і досягати мети з перетворення ситуації. Підхід до освіти включає філософію освіти, освітні технології, психолого-педагогічну підтримку та опис освітніх прецедентів.
Компетентнісний підхід - це сукупність загальних принципів ви-значення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу й оцінювання освітніх результатів.
Ключові компетентності учнів - це:
o готовність до розв'язування проблем, тобто готовність аналізувати нестандартні ситуації, ставити цілі і співвідносити їх з устремліннями інших людей, планувати результат своєї діяльності і розробляти алгоритм його досягнення, оцінювати результати своєї діяльності, - дозволяє ухвалити відповідальне рішення в тій або іншій ситуації і забезпечити своїми діями його втілення в життя;
o технологічна компетентність, тобто готовність до розуміння інструкції, описання технології, алгоритму діяльності, до чіткого дотримання технології діяльності, - дозволяє освоювати і грамотно застосовувати нові технології, технологічно мислити в тих або інших життєвих ситуаціях;
o готовність до самоосвіти, тобто здатність виявляти вади у своїх знаннях та вміннях під час виконання нового завдання, оцінювати необхідність тієї або іншої інформації для своєї діяльності, здійснювати інформаційний пошук і здобувати інформацію з різних джерел, від будь-яких носіїв, - дозволяє гнучко змінювати свою професійну кваліфікацію, са-мостійно освоювати знання та вміння, необхідні для виконання поставленого завдання;
o готовність до використання інформаційних ресурсів, тобто здатність робити аргументовані висновки, використовувати інформацію для планування та здійснення своєї діяльності, - дозволяє людині ухвалювати усвідомлені рішення на основі критично осмисленої інформації;
o готовність до соціальної взаємодії, тобто здатність співвідносити свої устремління з інтересами, інших людей і соціальних груп, продуктивно взаємодіяти із членами групи (команди), яка виконує спільне завдання, - дозволяє використовувати ресурси інших людей і соціальних інститутів для виконання завдань;
o комунікативна компетентність, тобто готовність одержувати в діалозі необхідну інформацію, представляти і цивілізовано відстоювати свою точку зору в діалозі і в публічному виступі на підставі визнання різнома-нітності позицій і поважного ставлення до цінностей (релігійних, етнічних, професійних, особистих і т. д.) інших людей.
1. Значення математичної освіти у формуванні компетентної особистості
Математика є невід'ємним елементом системи загальної освіти всіх країн світу. Пояснюється це унікальністю ролі навчального предмета "Математика" у формуванні компетентної, гармонійно розвиненої особистості. Освітній, розвивальний потенціалматематики величезний.
Повноцінний розвиток мислення сучасної компетентно розвиненої людини, здійснюваний в ході самопізнання і спілкування з іншими людьми, в ході міркувань і знайомства зі зразками мислення, неможливий без формування відомої логічної культури. Мистецтво побудови правильно розчленованого логічного аналізу ситуацій і висновку наслідків з відомих фактів шляхом логічних міркувань, мистецтво визначати й уміння працювати з визначеннями, вміння відрізняти відоме від невідомого, доведене від недоведеного, мистецтво аналізувати, класифікувати, висувати гіпотези, спростовувати їх або доводити, користуватися аналогіями, - все це і багато іншого людина освоює значною мірою саме завдяки вивченню математики.
Досвід, набутий у процесі
Loading...

 
 

Цікаве