WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Розвиток математичного мовлення в процесі вивчення окремих тем - Реферат

Розвиток математичного мовлення в процесі вивчення окремих тем - Реферат

від кількості троянд, які були у вазі, відняти кількість троянд. Які взяли з вази".
У даному випадку правильно було б вжити слово "число" і виконати дії над числами, а не над кількостями.
§ 3. Арифметичні дії.
Новим поштовхом до розвитку математичного мовлення є вивчення з учнями арифметичних дій, їх властивостей, та обчислювальних прийомів.
Введення цілого ряду нових понять тягне за собою ряд труднощів і мовних помилок, яких припускаються як вчителі так і учні.
Словниковий запас учнів початкових класів надто збагачується при вивченні ними власне самих назв чотирьох дій. Проте труднощі зростають, коли їм доводиться запам'ятовувати назви компонентів усіх чотирьох дій. Як показує практика, надзвичайно важко діти сприймають і запам'ятовують такі терміни, як "зменшуване", "зменшуване, від'ємник", "різниця", "ділене", "дільник", "частка". З метою полегшення сприймання і запобігання помилкам у їх вживанні необхідно, щоб учитель встановив зв'язок з подібними, однокореневими словами.
Так, наприклад, ознайомлюючи школярів з таким комплектом дії віднімання, як зменшуване, доцільно це термін пов'язати зі словами "менше", "зменшується", "зменшити". Для терміну "від'ємник" відповідними словами будуть: "відняти", "віднімається". Щоб діти швидше запам'ятали, ці терміни повинні частіше звучати як у мовленні вчителя, так і учнів.
У зв'язку з введенням у чинну програму і підручники з математики термінів "математичний вираз" (вираз) і "числове значення виразу" (значення виразу), доцільно відмовитись від використання слова приклад. Замість "розв'яжи приклад" потрібно вживати "знайти значення виразу".
Відомо, що центральним завданням початкового курсу математики є формування обчислювальних прийомів. Більше 90% усіх обчислювальних прийомів, з якими ознайомлюються учні загальноосвітньої школи, припадає на початкову ланку. Молочні школярів набувають раціональних, узагальнених, міцних і автоматизованих навичок обчислення. Такі навички повинні формуватись за активної розумової діяльності учнів, яка реалізується через математичну мову в процесі пояснення усних прийомів та алгоритмів письмових обчислень.
Виконання арифметичних дій супроводжується поясненням кожної операції, яка входить в ту чи іншу дію. На першому етапі ознайомлення з алгоритмом дії пояснення даються ґрунтовно, розгорнуто і чітко, на наступних - скорочуються, а на останньому етапі формування обчислювальних навичок пояснення дається лаконічно, що характерно для математичної мови.
Навчаючи дітей читати найпростіші вирази, пов'язані з діями додавання і віднімання, на уроках у перших класах вчителі читають 4+3, 7-5 так: до чотирьох додати три, від семи відняти п'ять. Далі згідно принципу наступності, аналогічні вирази з багатоцифровими числами повинні читатись так, наприклад:
345507+659786 - до трьохста сорока п'яти тисяч п'ятисот семи додати шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість;
829006-497867 - від восьмиста двадцяти дев'яти тисяч шести відняти чотириста дев'яносто сім тисяч вісімсот шістдесят сім.
Цілком зрозуміло, що читання виразів у такому формулюванні потребує знань відмінювання числівників. Нерідко на уроках доводиться зустрічатися з такими випадками читання виразів, коли до прийменників "до" і "від" ставляться числівники в називному відмінку. Наприклад: до "двісті дев'ять тисяч сімсот сорок вісім" додати "сімсот сім тисяч сто один";
Від "дев'яносто вісімнадцять тисяч триста сім" відняти "п'ятсот двадцять тисяч дев'ять".
Цих помилок можна уникнути, якщо після слова до або від вставити слово число. Тоді, як показує дослідження, без будь-яких труднощів читатимуть такі вирази як учні першого. Так і середні та старших класів. Спробуймо прочитати правильно:
345507=659786 - до числа триста сорок п'ять тисяч п'ятсот сім додати шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість;
820006 - 497867 - від числа вісімсот двадцять тисяч шість відняти чотириста дев'яносто сім тисяч вісімсот шістдесят сім;
209748 + 707101 - до числа двісті дев'ять тисяч сімсот сорок вісім додати сімсот сім тисяч сто один;
918300 - 512009 - від числа дев'ятсот вісімнадцять тисяч триста відняти п'ятсот дванадцять тисяч дев'ять.
§ 4. Розв'язування задач
Сприятливі умови для піднесення культури мови учнів створюються під час розв'язування текстових задач. Ознайомлюючись із задачею, школярі навчаються читати її текст, переказувати зміст. Спосіб відшукування розв'язку - це встановлення зв'язку між даними задачі та даними і шуканою величиною з метою одержання відповіді на запитання. Формування умінь і навичок розв'язувати задачі цього виду потребує від учнів мовленнєвого оформлення. Таким чином, процес розв'язання задачі має бути зв'язним, послідовним, обґрунтованим і несуперечливим. Вчитель має підготувати школярів до зв'язних послідовних міркувань у процесі відшукання розв'язку задачі. Лише незначна частина класоводів ставить своїм вихованцям завдання:
Пояснити, як розв'язати задачу. У зв'язку з цим можна продемонструвати відповіді школяра на прикладі задачі:
Задача: з однієї ділянки учні зібрали 8 мішків картоплі, по 48 кг у кожному, з другої 9 мішків, по 52 кг у кожному, у магазин здали 400 кг. Решту залишили для шкільноїїдальні. Скільки кілограмів картоплі залишили для шкільної їдальні.
Відповідь учня (на етапі відшукування розв'язку задачі, а не розв'язування її):
- Щоб знайти, скільки кілограмів картоплі залишили для їдальні, треба взнати, скільки її зібрали учнів та скільки здали в магазин. Скільки картоплі здали в магазин - відомо, скільки зібрали - невідомо. Щоб знайти, скільки кілограмів картоплі зібрали учні, треба знати, скільки зібрали вони з першої і другої ділянки окремо, що невідомо в задачі. З умови задачі відомо кількість мішків картоплі, зібраної з першої ділянки, і маса мішка. Тоді можна знайти масу картоплі, зібраної з першої ділянки. Відомо і кількість мішків картоплі, зібраної з другої ділянки, і маса мішка. Звідси можна знайти і масу картоплі, зібраної з другої ділянки.
На кінець хотілося б ще раз підкреслити, що розв'язуючи ту чи іншу текстову задачу, вчитель має перш за все встановити з школярами, про які величини йдеться. Тільки в такому разі учень в змозі правильно дібрати дію і пояснити цей вибір. Водночас досить значна частина вихованців ототожнює поняття величини (довжина, мама, час, вартість, кількість, ціна, швидкість і т. ін.) з одиницями їх вимірювання (метр, кілограм, година, секунда, кілометр і т. ін.).
Спостереження показують, що на більшості уроків математики школярі неправильно ставлять наголоси в назвах одиниць вимірювання: "міліметр", "сантиметр", "дециметр", "кілометр", замість міліметр. Сантиметр, дециметр, кілометр. Лише кожен двадцятий учень правильно відмінює назву одиниць вимірювання при числових даних або без них. Більшість вихованців говорять "сім кілограм" замість сім кілограмів, "двадцять вісім грам", замість двадцять вісім грамів тощо.
Значна частина вчителів, пропонуючи школярам завдання, пов'язані з масою тіл і одиницями їх вимірювання, оперуючи терміном "вага", "важить". Так, замість питання: "Яка маса цукру в мішку?" вони ставлять таке: "Яка вага цукру?".
ІІІ. ВИСНОВКИ
Підводячи підсумок хотілося б підкреслити, що запобігання помилкам у мовленні потребує від учителя цілеспрямованої, різносторонньої роботи як над окремим математичним терміном, так і над цілим текстом. Це допоможе учневі зробити ще, нехай найменший, крок вперед до свідомого оволодіння математикою. Узагальнення шкільної практики вчителів доводять, що необхідність розширення лексичного запасу молодших школярів на уроках математики, а паралельно розкриття семантики слів, способів їх написання, вимови - це основа запобігання помилкам як орфографічного так і мовленнєвого характеру.
Отже, вдосконалення культури математичного мислення і мовлення школярів сприяє розвитку навичок практичних життєвих розрахунків, усуненню неточностей вживання зайвих слів при побудові питань і умови задачі, неправильного порядку слів у реченнях, мова молодших школярів стає чіткою, зв'язною, змістовною.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
Дудко Л.М., Трунова В.А. Розширення лексичного запасу молодших школярів на уроках математики // Початкова школа. - 1994. - 2 С. 25-27.
Король Я.А. Піднесення культури математичної мови // Початкова школа. - 1995. 1 С. 10-12.
Управління шкіл Міністерства освіти України. Єдині вимоги до усного і писемного мовлення, письмових робіт і перевірки зошитів (методичний лист).
Ющук І.П. Числівник / Практикум з правопису української мови.
Loading...

 
 

Цікаве