WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Пафнутій Львович Чебишов - Реферат

Пафнутій Львович Чебишов - Реферат

благотворні результати, що від цього виграє не тільки практика, а й сама наука.
Чебишов був засновником нового розділу теорії функцій - конструктивної теорії функцій, основним елементом якої є теорія найкращого наближення функцій многочленами. Він поставив і розв'язав таку задачу: з многочленів виду хп+а1хп-1+а2хп-1+...+ап знайти той, який на сегменті К;с<1 набуває числового значення, що найменше відрізняється від нуля. З того часу такі многочлени дістали назву поліномів Чебишова. Вони мають дуже цікаві властивості і застосовуються у математиці, фізиці і техніці, зокрема в суднобудуванні.
У 1859 р. Чебишова було обрано академіком Петербурзької Академії наук, а згодом - членом Французької та Італійської академій наук, членом Англійського Королівського товариства і почесним професором багатьох російських та зарубіжних університетів.
Сучасників дивувала величезна працездатність Пафнутія Львовича. 35 років він читав різні курси вищої математики в Петербурзькому університеті. Водночас учений 40 років працював в артилерійському відомстві, 17 років був членом ученого комітету Міністерства народної освіти. Він особисто складав програми з математики для середніх і вищих, зокрема військових, навчальних закладів, брав участь у розгляді й затвердженні підручників з елементарної і вищої математики. Навіть у похилому віці, залишивши в 1882 р. роботу в університеті, він увесь час підтримував зв'язки із своїми учнями і викладачами університету, а почесним членом ученого комітету Міністерства народної освіти залишався до кінця свого життя.
З особливою любов'ю і увагою ставився вчений до талановитої молоді. Він охоче допомагав своїм учням розробляти нові питання, підказував їм проблеми, розробка яких стала значним кроком уперед у розвитку математики.
Студенти і викладачі університету знали, що до Пафнутія Львовича можна приходити на квартиру щосуботи з другої до четвертої години дня. Живучи самотньо, хазяїн радо зустрічав кожного. Він частував гостя запашним чаєм, уважно вислуховував, розпитував, давав поради і підбадьорював.
Студенти цінували надзвичайну точність і акуратність свого улюбленого професора. За 35 років роботи в університеті він жодного разу не запізнився на лекцію. Перед читанням він звичайно повідомляв студентам тему і план лекції, часто перед виведенням складних формул і доведенням теорем спочатку характеризував методи виведення і доведення, а потім переходив до викладу і записів на дошці. Нерідко свій виклад професор супроводив цікавими побіжними зауваженнями, які породжували нові думки, розширюючи наукові обрії слухачів. Усі студенти добре розуміли те, що пояснював Пафнутій Львович. І якщо хтось не міг скласти йому залік або екзамен, то це вважалося надзвичайним випадком.
Матеріальні нестатки, що їх відчував Чебишов, закінчуючи університет і на початку педагогічної та наукової діяльності, відбилися на побуті і звичках ученого. Жив він скромно, економне, не дозволяючи собі нічого зайвого. Не шкодував він грошей лише на створення моделей і механізмів.
Пафнутій Львович часто виїздив за кордон. Там він слухав лекції видатних учених-математиків, сам виступав з доповідями і повідомленнями про свої праці, а у вільний час знайомився з новими досягненнями техніки, відвідував фабрики і заводи, розмовляв з інженерами і винахідниками.
Помер П. Л. Чебишов 8 грудня 1894 р. за своїм письмовим столом від паралічу серця.
Недалеко від Москви, на залізничній магістралі, що сполучає столицю нашої Батьківщини з Києвом, є невелика станція Балабаново, а за 5 кілометрів від неї село Спас. Там під високою церковною дзвіницею у родинному склепі поховано великого вченого.
У грудні 1944 р. в зв'язку з 50-річчям з дня смерті П. Л. Чебишова Радянський уряд прийняв постанову, в якій схвалив заходи щодо увічнення пам'яті видатного вченого. Було видано повне зібрання його наукових праць, установлено дві державних премії його імені за найкращі праці з математики і теорії механізмів та машин, кілька стипендій імені Чебишова для кращих аспірантів-математиків у Московському державному університеті та в Інституті математики Академії наук СРСР, перед будинком Ленінградського університету встановлено бронзове погруддя вченого.
Праці П. Л. Чебишова навічно увійшли в скарбницю надбань світової науки і техніки. Вони, як і праці М. І. Лобачевського, проторували нові шляхи в розвитку математики. Створивши теорію наближення функцій, поставивши на надійний теоретичний грунт теорію імовірностей і зрушивши з місця проблему двотисячолітньої давності про розподіл простих чисел у натуральному ряді, П. Л. Чебишов дав могутній поштовх молодим поколінням російських і зарубіжних математиків багатьох напрямів, які великою мірою збагатили зміст цієї науки.
Наукову спадщину нашого видатного вченого з успіхом розробляли і розвивали далі його видатні учні: академіки О. М. Крилов, А. А. Мар-ков, О. М. Ляпунов, Д. О. Граве, професори О. М. Коркін, Г. Ф. Вороний, член-кореспондент Академії наук СРСР Є. І. Золотарьов та ін.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. "Наука й жизнь", 1973, № 9.
2. Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев - создатель синтеза механизмов. "Наука й жизнь", 1972, № 1.
3. Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956.
4. Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. "Природа", 1971, № 2.
5. Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., "Радянська школа", 1973.
6. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953.
7. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.
8. Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959.
9. Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., "Веселка", 1970.
10. Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., "Наука", 1971.
11. Инфельд Д. Зварист Галуа - избранник богов. М., "Молодая гвардия", 1960.
12. Каган В. Лобачевский й его геометрия. М., Гос-техиздат, 1956.
13. Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969.
14. Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961.
15. Левин В. Й. Рамануджан - математический гений Индии. М., "Знание", 1968.
16. Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961.
17. Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., "Просвеще-ние", 1964.
18. Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. "Наука й жизнь", 1970, № 11.
19. Садыков X. У. Бируни й его работьі по астро-номии. Ташкент, 1963.
20. Салье М. Мухаммед аль-Хорезми - великий узбекский учений. Ташкент, 1954.
21. Смогоржевський О. С. Про геометрію Лобачевського. К., "Радянська школа", 1960.
22. Стройк Д. Коротка історія математики. К., "Радянська школа", 1960.
23. Чистяк ов В. РассказьІ о математиках. Минск, "Высшая школа", 1966.
24. Цейтен Г. Г. Історія математики за стародавніх часів і у середні віки. К., "Радянська школа",1956.
25. Цейтен Г. Г. Історія математики в XVI-XVII століттях. К., "Радянська школа", 1956.
26. Юшкевич А. П. История математики в средние века. М., Физматгиз, 1961.
Loading...

 
 

Цікаве