WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Михайло Олексійович Лаврентьєв - Реферат

Михайло Олексійович Лаврентьєв - Реферат

закінчитись трагічно. Михайло Олексійович з двома співробітниками копали яму. Раптом під лопатою заскреготів метал. Виявилося, що це міни, залишені фашистами. Михайло Олексійович сказав співробітникам: "вважайте, що ми народились вдруге!".
Коротко про теорію кумуляції слід сказати таке. Ще в кінці минулого століття було помічено, що вибухова речовина з особливою руйнівною силою діє на перешкоду гам, де на зрізі вибухівки, оберненої до перешкоди, є заглибини. Руйнівна сила збільшується, коли заглибина облицьована тонким шаром металу. Цей загадковий ефект ліг в основу побудови кумулятивного снаряда, що може пробити найміцнішу броню. Таємницю такого явища потрібно було терміново розкрити - продовжувалась Велика Вітчизняна війна. М. О. Лаврентьєв із своїми співробітниками довів, що ні міцність металу, ні його пружність, ні пластичність, ні в'язкість металічної обшивки не відіграють головної ролі, їх слід лише враховувати. Важливішу роль тут відіграють величезний тиск, що його розвиває снаряд, і швидкість. Вирішальне ж значення мають інерційна сила і кумулятивний струмінь, який, врешті, пробиває отвір у броні і руйнує її. Було знайдено формули і співвідношення, що визначали способи побудови снаряда і його руйнівну дію.
У 1946 р. Михайла Олексійовича Лаврентьєва було обрано віце-президентом АН УРСР. Цей період позначився ще однією важливою подією, в якій Михайло Олексійович брав безпосередню участь: група ентузіастів начолі з академіком АН УРСР С. О. Лебедєвим створила першу в СРСР електронно-обчислювальну машину.
На Україні М. О. Лаврентьєв заснував наукові школи в галузі теорії функцій комплексної змінної та механіки неперервного середовища. Михайло Олексійович підготував чимало кандидатів наук, допоміг багатьом обдарованим математикам стати докторами. Вихованці Київського університету не забудуть змістовних лекцій професора Лаврентьєва, які відкривали перед ними обрії великої науки, вели їх у науку новими стежками.
У 1946 р. Михайла Олексійовича було обрано дійсним членом АН СРСР. У зв'язку з цим він переїхав до Москви й очолив Інститут точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР (1949-1952).
Лаврентьєв був ініціатором створення в Новосибірську наукового центру - Сибірського відділення АН СРСР. З 1957 р. Лаврентьєв - віце-президент АН СРСР і голова Сибірського відділення АН СРСР.
Михайло Олексійович широко відомий як педагог. Йому належить ідея шукати нових Ломоносових за шкільною партою. Багато сил віддає він навчанню і вихованню молоді. Лаврентьеву належать підручники й посібники для вузів з варіаційного числення, теорії конформних відображень, теорії функцій комплексної змінної.
За багатогранну невтомну творчу роботу Комуністична партія і Уряд нагородили Михайла Олексійовича Лаврентьєва у 1958 р. Ленінською премією, а в 1967 р. йому було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці. Він нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора, медалями. У зв'язку з 70-річчям з дня народження в листопаді 1970 р. його нагороджено орденом Жовтневої Революції.
М. О. Лаврентьєв - член багатьох іноземних академій: дійсний член Чехословацької АН, почесний член АН Болгарії, член-кореспондент Німецької АН у Берліні, іноземний член Паризької АН та член багатьох наукових товариств.
Лаврентьєв - активний громадський діяч. На XXII-XXIV з'їздах партії його обирали кандидатом у члени ЦК КПРС. Він неодноразово обирався депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. "Наука й жизнь", 1973, № 9.
2. Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев - создатель синтеза механизмов. "Наука й жизнь", 1972, № 1.
3. Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956.
4. Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. "Природа", 1971, № 2.
5. Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., "Радянська школа", 1973.
6. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953.
7. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.
8. Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959.
9. Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., "Веселка", 1970.
10. Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., "Наука", 1971.
11. Инфельд Д. Зварист Галуа - избранник богов. М., "Молодая гвардия", 1960.
12. Каган В. Лобачевский й его геометрия. М., Гос-техиздат, 1956.
13. Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969.
14. Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961.
15. Левин В. Й. Рамануджан - математический гений Индии. М., "Знание", 1968.
16. Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961.
17. Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., "Просвеще-ние", 1964.
18. Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. "Наука й жизнь", 1970, № 11.
19. Садыков X. У. Бируни й его работьі по астро-номии. Ташкент, 1963.
20. Салье М. Мухаммед аль-Хорезми - великий узбекский учений. Ташкент, 1954.
21. Смогоржевський О. С. Про геометрію Лобачевського. К., "Радянська школа", 1960.
22. Стройк Д. Коротка історія математики. К., "Радянська школа", 1960.
23. Чистяк ов В. РассказьІ о математиках. Минск, "Высшая школа", 1966.
24. Цейтен Г. Г. Історія математики за стародавніх часів і у середні віки. К., "Радянська школа", 1956.
25. Цейтен Г. Г. Історія математики в XVI-XVII століттях. К., "Радянська школа", 1956.
26. Юшкевич А. П. История математики в средние века. М., Физматгиз, 1961.
Loading...

 
 

Цікаве