WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Математик Радянського Союзу - Реферат

Математик Радянського Союзу - Реферат

збагатили теорію пружності, а отже, і теорію поширення хвиль.
Визначним ученим є і А. А. Марков (молодший) (нар. 1903)-син А. А. Маркова - професор Московського університету. Завідуючи кафедрою математичної логіки, він вніс вагомий вклад у цю галузь математики, поглибив теорію динамічних систем взагалі, теорію міри, що має першорядне значення в удосконаленні методів фізики високих енергій. Учений плідно працює над поглибленням загальної теорії алгоритмів, він розробив термінологію, якоюкористуються в конструюванні електронно-обчислювальних машин.
Завідуючий відділом кібернетики Сибірського відділення АН СРСР професор О. А. Ляпунов (1911 - 1973) плідно розробляв так звану дескриптивну теорію множин, внаслідок чого удосконалюються методи кібернетики взагалі і математичної лінгвістики зокрема.
У Сибірському відділенні АН СРСР працює також О. Д. Александров (нар. 1912)-один із засновників радянської школи геометрії як цілісної сучасної науки про багатовимірний простір. Важливі теоретичні припущення вченого про математичні співвідношення між динамічними структурними елементами простору дали йому змогу створити внутрішню геометрію опуклих поверхонь та довести ряд дуже важливих теорем щодо склеювання, згинності обмеженої опуклої поверхні як топологічного поняття.
З багатьох учених Української РСР згадаємо лише трьох академіків АН УРСР. З 1962 р. керує роботою сектора історії техніки й природознавства АН УРСР академік Й. 3. Штокало (нар. 1897). Учений удосконалив методику розв'язування диференціальних рівнянь, методи варіаційної статистики і досяг важливих результатів у дослідженні ще не розроблених питань теорії функцій комплексної змінної.
Б. В. Гнєденко (нар. 1912), колишній директор Інституту математики АН УРСР, професор Київського державного університету, тепер завідує кафедрою теорії ймовірностей Московського університету. Результати своїх досліджень він виклав у підручнику, що відомий як у Радянському Союзі, так і за рубежем. Глибокі дослідження провів учений, вдосконалюючи методи математичної статистики, а також у галузі історії розвитку математики.
Визначних успіхів у розвитку математики досяг академік-секретар відділу математики, механіки і кібернетики АН УРСР, аз 1958 p.- директор Інституту математики АН УРСР, учень М. М. Боголюбова, доктор технічних наук Ю. О. Митропольський (нар. 1917). Учений поглибив теорію нелінійної механіки і математичної фізики. Це сприяло практичному розв'язанню ряду важливих питань у багатьох розділах сучасної фізики, механіки й атомної техніки.
Вагомий вклад у розвиток математики вносять і вчені інших республік нашої Батьківщини.
Президент Грузинської Академії наук М. І. Мусхелішвілі (нар. 1891) винайшов нові методи застосування теорії аналітичних функцій до розвитку теорії пружності, диференціювання й інтегрування рівнянь математичної фізики. Це дає змогу розв'язати чимало практичних задач сучасної індустріальної техніки, зокрема про створення автоматизованих систем управління.
Видатні відкриття у так званій теорії найкращого наближення многочленами функцій комплексного змінного зробив учень М. В. Келдиша, нині відомий учений С. М. Мергелян (нар. 1928) - академік АН Вірменської РСР. Вступивши до аспірантури Московського університету у 1947 p., дев'ятнадцятирічний випускник Єреванського університету за рік підготував дисертацію, після захисту якої вчена рада присудила йому відразу ступінь доктора фізико-математичних наук (1949).
У 1952 р. молодий учений - уже професор, лауреат Державної премії. З 1945 р. працює в Інституті математики АН Вірменської РСР, з 1949 р. по 1956 р. читає лекції в Єреванському державному університеті. У 1953 р. Мергеляна обрали членом-кореспондентом АН СРСР, а ще через три роки - дійсним членом Академії наук Вірменської РСР.
Розпочавши епізодичне читання лекцій у Московському університеті в 1953 p., С. М. Мергелян у 1957 р. став його штатним професором.
Видатні радянські математики є дійсними і почесними членами багатьох зарубіжних академій наук, університетів та різних міжнародних математичних товариств. Комуністична партія й Радянський уряд високо оцінюють їхню творчу працю і видатні досягнення у розвитку науки, їм присуджуються почесні звання Героя Соціалістичної Праці, лауреатів Державних премій і премій їм. Ломоносова, Лобачевського, Чебишова, Крилова та ін. Восени 1975 р. у зв'язку з 250-річним ювілеєм Академію наук СРСР та Академії наук союзних республік нагороджено орденом Дружби народів, а велику групу вчених, у тому числі й математиків, нагороджено орденами Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів і "Знак пошани".
ЛІТЕРАТУРА
1. Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. "Наука й жизнь", 1973, № 9.
2. Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев - создатель синтеза механизмов. "Наука й жизнь", 1972, № 1.
3. Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956.
4. Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. "Природа", 1971, № 2.
5. Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., "Радянська школа", 1973.
6. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953.
7. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.
8. Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959.
9. Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., "Веселка", 1970.
10. Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., "Наука", 1971.
11. Инфельд Д. Зварист Галуа - избранник богов. М., "Молодая гвардия", 1960.
12. Каган В. Лобачевский й его геометрия. М., Гос-техиздат, 1956.
13. Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969.
14. Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961.
15. Левин В. Й. Рамануджан - математический гений Индии. М., "Знание", 1968.
16. Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961.
17. Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., "Просвеще-ние", 1964.
18. Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. "Наука й жизнь", 1970, № 11.
19. Садыков X. У. Бируни й его работьі по астро-номии. Ташкент, 1963.
20. Салье М. Мухаммед аль-Хорезми - великий узбекский учений. Ташкент, 1954.
21. Смогоржевський О. С. Про геометрію Лобачевського. К., "Радянська школа", 1960.
22. Стройк Д. Коротка історія математики. К., "Радянська школа", 1960.
23. Чистяк ов В. РассказьІ о математиках. Минск, "Высшая школа", 1966.
24. Цейтен Г. Г. Історія математики за стародавніх часів і у середні віки. К., "Радянська школа", 1956.
25. Цейтен Г. Г. Історія математики в XVI-XVII століттях. К., "Радянська школа", 1956.
26. Юшкевич А. П. История математики в средние века. М., Физматгиз, 1961.
Loading...

 
 

Цікаве