WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Карл Фрідріх Гаусс - Реферат

Карл Фрідріх Гаусс - Реферат


Реферат на тему:
КАРЛ ФРІДРІХ ГАУСС (1777-1855 pp.)
Карл Фрідріх Гаусе народився 30 квітня 1777 р. у Брауншвейгу - одному з німецьких князівств, які на той час ще не були об'єднані в єдину централізовану державу. Батько Карла спочатку працював слюсарем, а згодом став садівником, суміщаючи це заняття з обов'язками рахівника в торговельній конторі якогось купця. Він був людиною суворою, навіть грубою. Мати Карла була дочкою каменяра; від природи вона була жінкою розумною, розважливою, доброю і веселою. Карл був її єдиною дитиною, і вона безмежно та щиро любила його. Син відповідав їй такою самою гарячою любов'ю. Від матері він успадкував розважливість і м'яку вдачу.
Читати і писати Карл навчився сам: йому досить було знати лише кілька букв, підказаних матір'ю, щоб цілком оволодіти технікою читання.
Вже в ранньому дитинстві у хлопчика виявились особливі здібності до математики. Пізніше він сам жартома говорив: "Я навчився рахувати раніше, ніж розмовляти". Розповідають про такий випадок. Якось до батька Карла зібралися товариші по роботі, щоб розподілити зароблені за тиждень гроші. Тут же був і трирічний Карл. Коли батько закінчив розрахунки, які він проводив уголос, щоб усі чули їх, і оголосив наслідки, Карл вигукнув: "Татку, ти помилився!" Присутні були вражені заявою малої дитини, але батько підрахував усе спочатку. Коли він назвав нову цифру (а раніше він справді зробив помилку), Карл радісно вигукнув: "Тепер правильно!".
У 1784 р. Карла віддали до народної школи. Перші два роки навчання він нічим не відзначався серед товаришів. Його виняткові здібності до арифметики виявилися у третьому класі. Якось учитель дав учням досить складне завдання з арифметики: відшукати суму деякої кількості натуральних послідовних чисел. Учитель вважав, що учні досить довго шукатимуть відповідь. Але через кілька хвилин Карл розв'язав задачу. Коли вчитель проглянув розв'язання, то побачив, що малий Гаусе винайшов спосіб скороченого знаходження суми членів арифметичної прогресії. Щасливий випадок звів Гаусса з першим у навчанні учнем цієї самої школи - Бартельсом; вони подружилися, бо обидва були закохані в математику. За порадою товариша Карл почав вивчати твори великих математиків, ознайомився з теорією бінома, властивостями деяких рядів тощо.
Після чотирирічного навчання в школі Гаусе перейшов до гімназії відразу в другий клас. Тут, у гімназії, яскраво виявились інші його здібності - з дивовижною швидкістю і успішністю він оволодів стародавніми мовами - грецькою і латинською. Талановитого юнака представили герцогу Брауншвейгському, який надалі піклувався про його виховання.
По закінченні гімназії Гаусе у 1792 р. вступив до так званої Каролінської колегії. Тут він продовжував успішно вивчати стародавні мови, а разом з тим систематично і поглиблено студіював математичні дисципліни. На цей період припадає його ознайомлення з творами таких видатних математиків, як Ейлер, Лагранж і особливо Ньютон. Епохальний твір Ньютона "Математичні начала натуральної філософії" справив на Гаусса глибоке враження і запалив у ньому той невгасимий потяг до математичних досліджень, який тривав усе його життя.
З 1795 р. Гаусе - студент Геттінгенського університету. Він охоче відвідує лекції з філософії і математики. В цей час він починає свої математичні дослідження. На цей ранній період його творчої діяльності (йому було всього 18 років) припадають такі відкриття й праці: у 1795 р. він винайшов так званий "Метод найменших квадратів"; у 1796 р. розв'язав класичну задачу про поділ кола, з якої випливала побудова правильного 17-кутника, і написав велику й важливу працю "Арифметичні дослідження", яка була надрукована у 1801 р.
Як відомо, ще за часів Евкліда (III ст. до н. е.) задача про поділ кола була предметом досліджень багатьох учених, причому ще тоді було доведено, що за допомогою циркуля і лінійки можна побудувати правильні многокутники, число сторін яких дорівнює: 3·2n, 4·2n, 5·2n, 15·2n, де n - будь-яке ціле число натурального ряду.
К. Гаусе довів, що за допомогою циркуля та лінійки можна побудувати такий правильний n-кутник, число сторін якого виражається формулою n=22r+1, де r - довільне ціле число або нуль. Якщо r=0, то n = 3; r=1, то n = 5; r=2, то n= 17.
Побудови трикутника і п'ятикутника були відомі ще давнім грекам, але Гаусе першим здійснив побудову правильного 17-кутника.
Дослідження Гаусса про поділ кола мали велике значення не лише для розв'язання цієї складної задачі. Мабуть, ще важливішим було те, що тут він заклав основи загальної теорії так званих алгебраїчних рівнянь, тобто рівнянь виду
де коефіцієнти рівняння-комплексні числа.
Дуже важливе значення має доведена Гауссом у 1799 р. основна теорема алгебри про існування кореня алгебраїчного рівняння. На основі цієї теореми доведено таку властивість рівнянь: "Алгебраїчне рівняння має стільки коренів дійсних чи комплексних, скільки одиниць у показнику його степеня". За працю, в якій доведено ці теореми, Гаусе дістав звання приват-доцента.
У першій частині праці "Арифметичні дослідження" Гаусе глибоко проаналізував питання про так звані "квадратичні лишки" і вперше довів важливу теорему з теорії чисел, яку він назвав "золотою теоремою" про "квадратичний закон взаємності". Можна без перебільшень сказати, що теорія чисел, як наука, почала своє справжнє існування саме з досліджень Гаусса. "Арифметичні дослідження" Гаусса в математичній науці створили цілу епоху, а Гаусе був визнаний найбільшим математиком світу.
У 1807 р. йому було надано звання екстраординарного, а пізніше й ординарного професора Геттінген-ського університету. В той же час його було призначено директором Геттінгенської обсерваторії.
В галузі астрономії Гаусе працював близько 20 років. У 1801 р. італійський астроном Піацці відкрив між орбітами Марса і Юпітера маленьку планету, яку він назвав Церерою. Спостерігав він цю планету протягом 40 днів, але Церера швидко наближалася до Сонця і зникла в його яскравих променях. Намагання Піацці відшукати її знову виявилися марними. Гаусе зацікавився цим явищем і, вивчивши матеріали спостережень Піацці, установив, що для визначення орбіти Церери досить трьох її спостережень. Після чого треба було розв'язати рівняння 8-го степеня, з чим Гаусе блискуче справився: орбіта планети була обчислена і сама Церера знайдена. Таким самим способом Гаусе обчислив орбіту іншої малої планети - Паллади. У 1810 р. французький астрономічний інститут за розв'язання задачі про рух Паллади присудив йому золоту медаль. У цей період учений написав і свою фундаментальну працю "Теорія руху небесних тіл, які обертаються навколо Сонця по конічних перерізах" (1809р.).
Важливі праці створив Гаусе і з аналізу нескінченно малих величин. : Гаусе цікавився і геометрією. Окремі питання, як, наприклад, найважливіша проблема геометрії - проблема V постулату Евкліда - привертали його особливу увагу. У своїх міркуваннях він ішов шляхами, схожими на ті, які проробивЛобачевський, але не
Loading...

 
 

Цікаве