WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Еваріст Галуа - Реферат

Еваріст Галуа - Реферат

до квітня 1832 p., а в травні сталася пригода, яка закінчилась трагічно.
Увечері 29 травня, коли Еваріст ішов парком з дівчиною, до них підскочили два молодики. Один з них грубо відштовхнув супутницю Еваріста і нахабно запитав, чого це він гуляє з його нареченою. Галуа спокійно відповів, що дівчина жодним словом не обмовилась про те, що в неї є наречений. Якщо ж це насправді так, то поведінка її нечесна. Виникла сварка. "Наречений" викликав Галуа на "дуель честі", а за ним і другий молодик, який назвався братом дівчини. Хтось із "друзів" нібито намагався помирити молодих людей. Галуа вже погоджувався просити пробачення, та нічого не допомогло-молодики настояли на своєму: 30 травня о 6 годині ранку Еваріст мусив стрілятися на "дуелі честі" спочатку з "нареченим", а потім, якщо залишиться живим, з "братом" дівчини. Співчуваючи Галуа, двоє "друзів" провели його до самого дому, погодилися бути секундантами на дуелі і розпрощалися, обіцявши заїхати за ним о 5 годині ранку.
Лише вдома Галуа зрозумів своє трагічне становище. Була четверта година дня. Тільки 13 годин залишалося йому на те, щоб зібратися з думками і оглянути пройдений життєвий шлях.
Він вибрав з паперів свої математичні праці, переглянув їх і побачив, що в них багато незакінченого, розрізненого, що вони не містять суті тих досліджень, які він провів, сидячи майже рік у в'язниці і перебуваючи на волі.
Еваріст написав своєму другові Огюсту Шевальє листа, в якому просив його надіслати все те, що він залишить, видатним математикам або опублікувати в математичному журналі. Після цього він почав викладати стисло те із своїх досліджень, що вважав найголовнішим.
О 5 годині ранку постукали секунданти. Треба було їхати на дуель. Галуа надписав на конверті ім'я Опоста Шевальє, вклав у нього" 13 списаних за ніч сторінок, заклеїв і залишив на столі. Ці сторінки і зробили його безсмертним...
Чудового весняного ранку, 30 травня 1832 р. через ліс торохтів візок, запряжений парою ситих коней. То літній селянин квапився на базар продавати молоко й зелень. Раптом він почув у кущах стогін. Якась людина кликала на допомогу. Селянин зупинив коней, скочив з візка і зазирнув за густий кущ ліщини. Під ним на траві лежав напівживий скривавлений юнак. Переляканий селянин поклав пораненого кулею в живіт юнака на візок і помчав до міської лікарні. У візку, стікаючи кров'ю, лежав непритомний Еваріст Галуа.
Важко встановити, чи відбувалося на дуелі все так, як розповідав про це сам Галуа, прийшовши до пам'яті на лікарняному ліжку. Він відмовився від пропозиції лікаря послати за священиком, але попросив негайно викликати з Бурля-Рен свого молодшого брата Альфреда. Не встиг лікар вийти з палати, як до пораненого ввійшов поліцейський чиновник. Галуа розповів йому, що поранений на "дуелі честі", що ніяких претензій до свого суперника не має і відмовився назвати його ім'я, бо дав йому слово честі. Чиновник залишився задоволений з такої відповіді, мовчки вклонився пораненому і вийшов з палати.
Надвечір приїхав з Бурля-Рен молодший брат Еваріста. Поранений і йому не назвав прізвища свого суперника. Він тільки сказав братові, що не встиг вистрілити першим. Галуа попросив брата взяти написаний лист і неодмінно передати Огюсту Шевальє. Лікар припинив коротке побачення братів. 31 травня 1832 р. о 10 годині ранку Еваріст помер.
2 червня на похорон Галуа зібралося близько двох тисяч республіканців. Поліція супроводжувала процесію до самого кладовища.
Альфред Галуа і Огюст Шевальє доклали багато зусиль, щоб опублікувати останній лист Еваріста. Це стало можливим лише у 1846 p., коли передсмертний лист Галуа потрапив до рук видатного французького математика Ліувілля (1809-1882). Він сумлінно розібрався в розрізнених, інтуїтивно поданих математичних викладках Галуа і опублікував їх з своїми коментарями. Однак ніхто з математиків не оцінив тоді великого значення праць Галуа, і тільки у 1870 p., коли французький математик Жордан на 667 сторінках своєї книги послідовно обґрунтував і розтлумачив ті питання, які поставив" дослідив і розв'язав двадцятирічний математик, ім'я Еваріста Галуа заблищало яскравою зіркою у сузір'ї найвидатніших математиків. XIX ст.
Нільс Абель довів, що загальне рівняння степеня, вищого за четвертий, у радикалах розв'язати неможливо. Разом з тим він визначив клас рівнянь, що розв'язуються у радикалах. Незалежно від Абеля, ці самі питання дослідив і розв'язав Галуа. Праці Абеля не давали відповіді на те, як дізнатися, чи можна розв'язати в радикалах конкретне рівняння п'ятого і вищого степеня. Галуа розв'язав і це питання. Вів знайшов необхідну і достатню умову, яку повинні задовольняти рівняння довільно високого степеня,, що розв'язуються в радикалах.
Закладена Лагранжем і розвинена Галуа теорія груп дала могутній поштовх дальшому розвитку не тільки алгебри, а й усієї математики останньої чверті XIX ст.
Ідеї і методи теорії Галуа знайшли своє застосування у багатьох галузях математики І фізики, зокрема в квантовій механіці і кристалографії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. "Наука й жизнь", 1973, № 9.
2. Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев - создатель синтеза механизмов. "Наука й жизнь", 1972, № 1.
3. Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956.
4. Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. "Природа", 1971, № 2.
5. Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., "Радянська школа", 1973.
6. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953.
7. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.
8. Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959.
9. Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., "Веселка", 1970.
10. Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., "Наука", 1971.
11. Инфельд Д. Зварист Галуа - избранник богов. М., "Молодая гвардия", 1960.
12. Каган В. Лобачевский й его геометрия. М., Гос-техиздат, 1956.
13. Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969.
14. Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961.
15. Левин В. Й. Рамануджан - математический гений Индии. М., "Знание", 1968.
16. Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961.
17. Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., "Просвеще-ние", 1964.
18. Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. "Наука й жизнь", 1970, № 11.
19. Садыков X. У. Бируни й его работьі по астро-номии. Ташкент, 1963.
20. Салье М. Мухаммед аль-Хорезми - великий узбекский учений. Ташкент, 1954.
21. Смогоржевський О. С. Про геометрію Лобачевського. К., "Радянська школа", 1960.
22. Стройк Д. Коротка історія математики. К., "Радянська школа", 1960.
23. Чистяк ов В. РассказьІ о математиках. Минск, "Высшая школа", 1966.
24. Цейтен Г. Г. Історія математики застародавніх часів і у середні віки. К., "Радянська школа", 1956.
25. Цейтен Г. Г. Історія математики в XVI-XVII століттях. К., "Радянська школа", 1956.
26. Юшкевич А. П. История математики в средние века. М., Физматгиз, 1961.
Loading...

 
 

Цікаве