WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Вацлав Серпінський - Реферат

Вацлав Серпінський - Реферат


Реферат на тему:
ВАЦЛАВ СЕРПІНСЬКИЙ (1882-1969 pp.)
Народився Вацлав Серпінський 14 березня 1882 р. у Варшаві. Батько його був лікарем. Читати і писати хлопчик навчився ще до школи. У гімназії Вацлав виявив особливий інтерес і здібності до вивчення математичних дисциплін.
У 1900 р. Серпінський успішно закінчив гімназію і вступив на фізико-математичний факультет Варшавського університету. На той час у Варшавському університеті бракувало викладачів-професорів. Царський уряд Росії уникав призначати професорів-поляків в цей університет, побоюючись їх політичної неблагонадійності, а професори-росіяни йшли туди неохоче. У 1896 р. викладати математичні дисципліни у Варшавський університет був призначений молодий доктор математичних наук Георгій Феодосійович Вороний, який тільки-но закінчив Петербурзький університет. В цей час на фізико-математичному факультеті працювало лише два професори. Георгій Феодосійович добре розумів прагнення польського студентства до незалежності і свободи.
Молодий професор з усією енергією взявся налагоджувати нормальну роботу факультету - він читав лекції з кількох математичних дисциплін, писав для студентів підручники, видавав свої лекції і вів семінарські заняття. Вороний звернув увагу на здібного й активного студента, що дуже цікавився математикою і працював в його семінарі. Це був Вацлав Серпінський. Професор уважно стежив за успіхами Серпінського і уже в 1904 р. запропонував йому написати перший науковий твір з галузі теорії чисел. Студент Серпінський блискуче справився з цією темою і за написану працю був нагороджений Радою університету золотою медаллю.
Наступив буремний 1905 рік. По всій Росії почались революційні виступи. Ця хвиля захопила й Варшаву. Студенти, разом з революційними робітниками і населенням Варшави, вийшли на демонстрацію. Царський уряд за допомогою поліції і солдатів жорстоко придушив усі виступи. Університет майже на два роки був закритий.
Студенту В. Серпінському, який брав активну участь у демонстраціях, довелося залишити Варшаву і переїхати до Кракова, який в той час знаходився на території Австро-Угорської імперії. Там він вступив до славнозвісного Ягеллонського університету, заснованого ще в 1364 р. У цьому стародавньому університеті через два роки Серпінському було надано звання доктора філософії, а ще через два роки його призначили доцентом до Львівського університету, в якому він зайняв посаду професора.
Поряд з читанням лекцій в університеті Серпінський продовжував власні дослідження і в 1907 р. видав перший великий науковий твір з теорії множин та її застосування до різних галузей математики (топології, теорії функцій дійсного змінного тощо). У 1911 р. Краківська Академія Наук нагородила його премією за праці, опубліковані в 1909-1910 pp., а в 1913 р. Серпінський був відзначений за твір "Нариси теорії множин".
Наближався 1914 p., рік початку першої світової війни. Царський уряд вживав заходів до "очищення" свого тилу від "підозрілих" елементів близьких до майбутнього фронту областей. Професор Серпінський був висланий у Вятку, а потім жив у Москві. Відірваний від рідної землі і улюбленої праці, В. Серпінський тяжко переживав, цю незаслужену кару. Проте в цей час відбувається його зближення з деякими видатними російськими математиками, зокрема з професором Лузіним.
Повернутися до Польщі В. Серпінський зміг лише після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Він прибув туди в 1918 р. і почав викладати математичні дисципліни у Варшавському університеті. Професор Серпінський розгорнув велику організаторську роботу, щоб нормалізувати й налагодити роботу всіх відділів університету. Насамперед він дбав про поповнення професорського складу свого факультету. Серед його студентів було багато обдарованих людей, і деякі з них пізніше стали відомими математиками (Куратовський, Заранкевич, Попруженко та інші).
Під час другої світової війни багато вчених Польщі загинули. Одних замучили фашисти в концентраційних таборах, інших знищили в газових камерах. Університетські приміщення були зруйновані, бібліотеки спалені.
Серпінському пощастило врятуватись, переховуючись на підпільних квартирах. Він і там знаходив час і працював із своїми студентами.
Після звільнення Польщі Радянською Армією з лютого 1945 р. Серпінський почав працювати в Краківському університеті, а восени того самого року переїхав до Варшави і став викладати математичні дисципліни у Варшавському університеті. Викладацьку і наукову роботу Серпінського у 1949 р. відзначив уряд ПНР, присудивши йому Державну премію.
У 1952 р. Серпінського обрано віце-президентом Польської Академії Наук, заснованої на базі Краківської Академії наук, яка існувала майже 80 років. У 1948 р. за ініціативою і активною участю В. Серпінського було організовано Державний математичний інститут, який мав проводити дослідження у галузі теорії множин, топології, функціонального аналізу, теорії функцій дійсного змінного і геометрії чисел.
Коло математичних проблем, які розробляв В. Серпінський, дуже широке. Деякі результати його досліджень стали класичними і ввійшли до підручників. Так, у топології з його ім'ям зв'язано поняття криволінійних трикутників Серпінського.
Можна згадати також широко відому в математиці криву на площині, так званий "килим Серпінського".
Майже всі проблеми, над якими працював В. Серпінський, успадковані ним від його учителя професора Г. Ф. Вороного. Науковій розробці цих тем він присвятив майже 700 праць. Крім того, Серпінський написав 30 університетських підручників і багато популярних монографій і статей.
Деякі з них перекладені на російську мову: "Піфагорові трикутники" (1959 p.), "100 простих, але водночас і важких питань арифметики" (1961 p.), "Про розв'язування рівнянь у цілих числах" (1961 р.) та ін. Велику увагу приділяв В. Серпінський і виданню періодичної математичної преси.
Серпінського заслужено вважають батьком польської школи математиків. Помер він у 1969 р. Усе своє довге життя Вацлав Серпінський віддав благородному служінню науці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. "Наука й жизнь", 1973, № 9.
2. Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев - создатель синтеза механизмов. "Наука й жизнь", 1972, № 1.
3. Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956.
4. Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. "Природа", 1971, № 2.
5. Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., "Радянська школа", 1973.
6. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953.
7. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.
8. Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959.
9. Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., "Веселка", 1970.
10. Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., "Наука", 1971.
11. Инфельд Д. Зварист Галуа - избранник богов. М., "Молодая гвардия", 1960.
12. Каган В. Лобачевский й егогеометрия. М., Гос-техиздат, 1956.
13. Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969.
14. Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961.
15. Левин В. Й. Рамануджан - математический гений Индии. М., "Знание", 1968.
16. Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961.
17. Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., "Просвеще-ние", 1964.
18. Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. "Наука й жизнь", 1970, № 11.
19. Садыков X. У. Бируни й его работьі по астро-номии. Ташкент, 1963.
20. Салье М. Мухаммед аль-Хорезми - великий узбекский учений. Ташкент, 1954.
21. Смогоржевський О. С. Про геометрію Лобачевського. К., "Радянська школа", 1960.
22. Стройк Д. Коротка історія математики. К., "Радянська школа", 1960.
23. Чистяк ов В. РассказьІ о математиках. Минск, "Высшая школа", 1966.
24. Цейтен Г. Г. Історія математики за стародавніх часів і у середні віки. К., "Радянська школа", 1956.
25. Цейтен Г. Г. Історія математики в XVI-XVII століттях. К., "Радянська школа", 1956.
26. Юшкевич А. П. История математики в средние века. М., Физматгиз, 1961.
Loading...

 
 

Цікаве