WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики - Дипломна робота

Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики - Дипломна робота

забезпечує можливості самодостатності, самоконтролю, впевненості в собі, у своїх здібностях, і доцільності своїх рішень, створює підґрунтя для самостійності.
ІІ Характеристики сфери розумового розвитку
1. Оригінальність мислення - здатність висувати нові, несподівані ідеї, відрізняться від широковідомих, загальноприйнятих, традиційних, банальних.
2. Гнучкість мислення - здатність швидко і легко переходити від явищ одного класу до явищ іншого, часто далеких за змістом, встановлювати між цими явищами асоціативні зв'язки. Виявляється в умінні знаходитиальтернативні стратегії вирішення проблем, оперативно змінювати напрям пошуку вирішення проблем.
3. Продуктивність - здатність генерувати велику кількість ідей, адже чим більше ідей, тим більша можливість вибору з них найцікавіших, найоригінальніших. Виявляється і може оцінювати за кількістю продуктів діяльності.
4. Здатність до аналізу і синтезу. Аналіз - лінійне, послідовне, логічно точне опрацювання інформації, що передбачає її розкладання на складові. Синтез - поєднання окремих частин у єдину структуру. Найяскравіше виявляється при розв'язанні логічних задач і проблем.
5. Класифікація і категоризація - психічні процеси, які мають вирішальне значення при структурування нової інформації і які припускають об'єднання одиничних об'єктів у класи, групи, категорії. Виявляються у здатності розв'язувати спеціальні логічні задачі.
6. Висока концентрація уваги - виражається у двох основних особливостях психіки: а) високому ступені заглибленості в задачу і б) можливості успішного "занурення" у сприйняття інформації, що стосується обраної мети. Виявляється у схильності до складних і порівнянно довготривалих заняттях.
7. Пам'ять - здатність дитини запам'ятовувати факти, події, абстрактні символи, різні знаки - найважливіший індикатор обдарованості. Розвиваючи різні види пам'яті варто мати на увазі, що перевагу в творчості має не той, хто здатний оперативно активізувати в пам'яті потрібну інформацію.
ІІІ Характеристики сфери особистісного розвитку
1. Захопленість задачею - основа з характеристик обдарованості.
2. Перфекціонізм - прагнення доводити продукти будь-якої своєї діяльності до відповідності найвищим вимогам. Високообдаровані діти не заспокоюються, аж поки не досягнуть максимально високого рівня у виконанні своєї роботи.
3. Нонконформізм - прагнення протистояти думці більшості характеризує ступінь самостійності та незалежності. Виявляється в спільних іграх дітей, не завжди, але часто є результатом інтелектуальної переваги.
4. Лідерство - домінування в міжособистісних стосунках. Виявляється в спільних іграх дітей, не завжди, але часто є результатом інтелектуальної переваги.
5. Змагальність - схильність до конкурентних форм взаємодії. Виявляється у схильності брати участь у діяльності, що передбачає конкурентні форми взаємодії.
6. Широта інтересів - різноманітні і при цьому відносно стійкі інтереси дитини є не тільки свідченням обдарованості, а й бажаним результатом виховної роботи. Виявляється у прагненні займатися найрізноманітнішими видами діяльності, у бажанні спробувати свої сили в різних сферах.
7. Гумор - здатність виявляти безглуздості, бачити смішне в різноманітних ситуаціях. Вона є свідченням обдарованості та водночас ефективним механізмом психологічного захисту [39]
Отже, система психічних характеристик і становить основу особистісного потенціалу дитини, її обдарованості.
Кожну характеристику потенціалу дитини О.І.Савченко пропонує оцінювати за п'ятибальною шкалою:
5 - оцінювана властивість особистості розвинена добре, чітко виражена, виявляється часто в різних видах діяльності та поведінки;
4 - властивість помітно виражена, але виявляється епізодично, при цьому і протилежна їй властивість виявляється дуже рідко.
3 - оцінювана і протилежна властивості особистості виражені нечітко, у проявах нечасті, у поведінці та діяльності врівноважені між собою.
2 - більш яскраво виражена і частіше виявляється властивість особистості, протилежна оцінюваній;
1 - чітко виражено і часто виявляється властивість особистості, протилежна оцінюваній, вона фіксується в поведінці і в усіх видах діяльності;
0 - відомостей для оцінок даної якості немає.
Оцінювання вимагає спостережень за дитиною, бесід з нею, вивчення продуктів її діяльності; аналізу особливостей її спілкування з дорослими і однолітками.
Застосування спостережень у практичній діяльності вчителя не тільки сприяє вивченню індивідуальних особливостей дітей, а й дозволяє окреслити шляхи для подальшої колекційної програми.
Вивчення складних психічних явищ вимагає від учителя, зазвичай, послідовного застосування цілого комплексу емпіричних методів пізнання.
Було визначено компоненти творчого мислення [39] це - дивергентність, асоціативність, образність, критичність, оригінальність мислення і інтелектуальна активність.
1. Дивергентність мислення.
Зміст альтернативність, здатність мати кілька підходів до розв'язування однієї задачі, бачити проблеми та об'єкти у різних ракурсах.
Ситуації прояву: під час розв'язання задач, проблем, складних творчих завдань, які надають можливості багатоваріативного виховання; під час аналізу складених ситуацій, літературних образів тощо; у процесі диспутів, дискусій, обговорень.
Критерії оцінки: частота та ступінь прояву.
Практична модель: вміння шукати і знаходити різні варіанти розв'язання задач, відповідей на запитання, обирати з них найоптимальнішу.
2. Асоціативність мислення.
Зміст здатність використовувати різні асоціації, зокрема аналогії, в процесі розв'язання проблем, віддаленість асоціації за змістом та у часі.
Ситуація прояву: під час розв'язування задач, відповідей на запитання, у самостійних висловлюваннях, робота за досвідом Матюгіна.
Критерії оцінки: частота асоціювання; ефективність використання для розв'язування задач; ступінь віддаленості асоціацій.
Практична модель: вміння виконувати завдання на асоціювання, вміння встановлювати зв'язок між новою і відомою інформацією; володіння аналогією.
3. Образне мислення.
Зміст: відмінна риса інтелекту; здатність активізувати образи на основі заданого наочного матеріалу, забезпечує пізнання найбільш істотних сторін і закономірних зв'язків об'єктів дійсності.
Ситуації прояву: під час рішення ряду задач, де необхідна актуалізація представлень пам'яті чи виникнення представлень уяви, виділення в образі різних ознак і властивостей об'єктів.
Критерії оцінки: ступінь та частота прояву.
Практична модель: вміння оперувати образами, володіння просторовим мисленням, вміння використовувати умовно-схематичні зображення, за допомогою умовних значків і символів виконувати вправи.
4. Критичне мислення.
Зміст: оцінка розумового процесу міркувань, яка
Loading...

 
 

Цікаве