WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики - Дипломна робота

Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики - Дипломна робота

потужність відповідно до своїх можливостей;
3) уявні задачі вимагають вийти за межі належного досвіду, абстрагуючись від нього, і разом із мисленням створювати нові образи; носі системи думок і майбутніх дій, придатних для розв'язання задачі;
4) психомоторні задачі, які передбачають гармонізацію систем рухів і розвиток механізмів їх регуляції;
5) задачі на прирощування енергії [21; с.53]
Треба розрізняти задачі у формі знакових систем числовесних формулювань, розв'язання яких доповнює світогляд учня або створює новий зміст, який треба втілити власними силами у матеріальні конструкції. Задачі у формі матеріальних зв'язків, чи мірок, які вказують, у яких межах простору, часу і сили належить діяти розв'язуючи задачу оптимальним способом. Комплексні задачі, які поєднують дві форми, тобто, відображаючи взаємовплив образів і психомоторних дій, передбачають конструкторську і виконавчу роботу в неподільній цілісності [35]
Якщо учневі задається предметна ситуація у формі з'єднаного відомого і невідомого, тоді його дії відбуваються у формі дослідного процесу. Постановка задачі, формування і засобів розв'язання задачі припадає на співробітництво вчителя і учня. Уява про кінцевий результат процесу-навіть найпростішого руху думки, почуттів уяви психомоторних дій - виступає перед ним у формі гіпотези. А те, які засоби будуть вибрані для розв'язання задачі, складуть спосіб дії.
Рівень творчості дітей шкільного віку, як правило залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Під час шкільного навчання творчість і творче мислення для більшості дітей змінюється шаблонним вивченням навчальних предметів. Однак указані обмеження не позбавляють дитину творчості, вони лише дещо її стримують.
Творча дитина здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висуває багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв'язання певної проблеми. Творча дитина енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам'яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці. Однак, творчі здібності не є синонімом здатності дітей до навчання; не рідко коефіцієнти інтелекту у дітей творчих значно нижчий порівняно з рештою [25; с.3]
Проте потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, завдання вчителя - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть дістати розвитку. Загалом, у дітей молодшого шкільного віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.
Так, учитель може використовувати на уроках математики систему запитань, створюючи різного роду проблемні ситуації або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні четвертого класу отримають змогу активізувати розумову діяльність, зробити "відкриття".
Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання - це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості.
1.3. Діагностика розвитку творчого мислення
Удосконалення навчально-виховного процесу в школі передбачає розроблення ефективних діагностичних і коригувальних методик, спрямованих на розвиток творчого мислення на уроках математики.
Найбільш розповсюдженим на заході та у вітчизняних психологів і педагогів методом діагностики є тести.
Традиційне застосування тестів на виявлення інтелектуальних та творчих здібностей дітей, оцінку їх успішності повинно бути доповнене використанням оціночних шкал, що заповнюються вчителями, відомостями від батьків, даним спостережень та іншим.
У методичному інструменті діагностики розвитку мислення є методики, що стосуються наочних форм мислення: дошки Сегена, поштова скринька; складання розрізних фігур і картинок; кубики Косса. Методика для дослідження словесно-логічного мислення: визначення понять; вербальні аналогії, класифікація. Методики для дослідження сюжету: пояснення сюжетних картин. Діагностика логічного мислення: розчленування цілого на частини, синтезу деталей; діагностика пам'яті: зорова, слухова; ігри та завдання на запам'ятовування. (за І.Матюгіним)
На сьогодні в рамках особистісно орієнтовного підходу до розвитку дитини великого значення набуває метод педагогічного моніторингу та індивідуальних і групових спостережень.
У науковому спостереженні виділяють такі етапи:
1) визначення мети спостереження;
2) вибір об'єкта дослідження;
3) уточнення предмета дослідження;
4) планування ситуацій спостереження;
5) визначення способу спостереження;
6) установлення тривалості загального часу досліджень і числа спостережень;
7) вибір способів реєстрації досліджуваного матеріалу;
8) прогнозування можливих помилок спостереження та пошук можливостей запобігання їм;
9) здійснення сеансу попереднього пробного спостереження, необхідного для уточнення дій попередніх етапів і виявлення організаційних недоробок;
10) коригування програми спостереження;
11) етап проведення спостереження;
12) опрацювання і витлумачення отриманої інформації.
Інтелектуально-творчий потенціал особистості не може бути зведений до якоїсь однієї характеристики, приміром, "високий коефіцієнт інтелекту". Це - глибинні особистісні характеристики, які О.І.Савченко об'єднує у три групи; а саме:
І Інтегративні особистісні характеристики.
1. Допитливість - надзвичайно висока потреба в інтелектуальній стимуляції та новизні; чим вища обдарованість дитини, тим більш виражене в неї прагнення до пізнання нового, невідомого, зокрема на уроках математики. Виявляється це в пошуку нової інформації, нових знань, у прагненні задавати багато запитань у невгасаючій дослідницькій, творчій активності.
2. Надчутливість до проблем - виявляється в здатності виявляти і ставити проблеми.
3. Прогнозування - здатність передбачати результати розв'язання проблеми до того, як вона, буде реально вирішена, пророкувати можливі наслідки дії до її здійснення. Виявляється як при вирішенні навчальних задач, так і в інших найрізноманітніших проявах реального життя.
4. Словниковий запас - одночасно результат і критерій розвитку розумових здібностей дитини. Виявляється не тільки у великій кількості використовуваних у мові слів, а й в умінні "будувати" складені синтаксичні.
5. Здатність до оцінки - результат критичного мислення, передбачає можливість розуміння як власних думок і вчинків, так і дій і думок інших людей;
Loading...

 
 

Цікаве