WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики - Дипломна робота

Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики - Дипломна робота

створюючи новий образ, думку про нього, а якщо цього не вдається зробити, то робить відкриття того, чого ще не існувало в культурі людства; в) перетворює отриманий продукт: образ, думку, аналог із додатками нового - на словесну або іншого родузнакову систему або у формі предмета, створеного із природного матеріалу. Воно "завершується", коли невідоме перетворено на відоме, задача чи проблема розв'язані, а дискомфорт зник. Як бачимо, мислення - інструмент людини для пізнання предметів та явищ дійсності, які не можливо відчути.
Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства.
Творчий процес абсолютно не передбачений у кожному конкретному прояві, і чим більше творчим він є, тим менше зрозумілим стає характер протікання творчого процесу. Водночас творчий процес характеризується індивідуальними особливостями мислення справляють тип вищої нервової діяльності, співвідношення першої і другої сигнальної системи. Розглянемо найістотніші якості мислення.
Самостійність мислення характеризується вмінням ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших.
Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при змінні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язання аналогічних завдань.
Для глибини мислення характерне уміння проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.
Широта мислення виявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики.
Що стосується показника послідовності мислення, то це уміння дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні.
Швидкість - це здатність швидко розібратися у складній ситуації, обдумати правильне рішення й прийняти його.
Критичність мислення виявляється у здатності суб'єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні явища чи факту, визначати цінне та помилкове в них. [28, с.167]
Синонім до критичного мислення, деякі вченні ставлять інтелектуальне мислення [50, с.46]. Однак, доцільно говорити "інтелектуальна творчість".
Являючись невід'ємною частиною людської духовності, інтелектуальна творчість є соціальним механізмом, який протистоїть прогресивним явищам у розвитку суспільства.
Одним із суттєвих компонентів мислення людини, як вищої абстрактної форми пізнання об'єктивної реальності, є образне мислення. Воно як різновид розумової діяльності виконує свою основу гносеологічну функцію, забезпечуючи пізнання найбільш істотних і закономірних зв'язків об'єктів дійсності, однак виконує її специфічними засобами - у формі наочних образів, які забезпечують постійний зв'язок мислення з конкретними ситуаціями, з реальними об'єктами дійсності, що змінюються, збагачують процеси мислення багатьма деталями, втраченими в абстрактних поняттях [29, с.14]
Традиційно вважалося, що образне мислення притаманне дітям на ранньому етапі життя, а починаючи з середнього шкільного віку максимально розгорнуто функціонує досконаліше словесно-логічне мислення. Це призвело до того, що значне переважання вербальних методик навчання залишає недостатньо можливостей для вдосконалення образного мислення дітей; потенціал шкільних предметів щодо розвитку образного мислення призводить до реалізації ілюстративного підходу, що не потребує від школяра самостійного рішення задач на побудову тих чи інших образів.
Процес формування асоціативного мислення передбачає наявність нестандартних, деколи абсурдних асоціацій, тому що краще запам'ятовується яскраві образи. Вчителі мають це врахувати в практиці творчого розвитку школярів. Особливо важливим є метод зв'язаних асоціацій, де діти під час роботи знаходять зв'язки, тим вище рівень творчого потенціалу дитини.
В останні роки в результаті досліджень було встановлено, що творча діяльність людини забезпечується специфічними, особливими здібностями, які називають креативністю (здатність висувати неординарні та нестандартні ідеї, уникати традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації).
До мислення компонентів креативності відносять дивергентне-творче (Дж. Гільфорд), нешаблонне (Е де Боно) мислення. Мотиваційно креативність забезпечується емоцією здивування (Г.Фромм) та глибоко розвиненою пізнавальною активністю. Таке мислення інваріантне, на відмінну від конвергентного вирішування якоїсь проблеми. Дивергентне мислення має певні особливості, воно спрямоване на пошук нез'ясованого, виходить за межі існуючих стандартів, шукає незнаних шляхів, намагається з нових позицій розглянути відоме та усталене.
За Дж.Гільфордом, дивергентне мислення характеризується такими особливостями як:
- гнучкість - здатність до швидкого переключення з однієї проблеми на іншу або їх об'єднання;
- оригінальність - своєрідність мислення, незвичайність підходу до проблеми, її нове відношення;
- точність: структурність мисленевих операцій щодо виниклої проблеми, вибір адекватного рішення, відповідного до поставленої мети.
Перехід від фактів до розкриття їх сутності, до узагальнюючих висновків відбудовується за допомогою розумових і практичних дій. Розумові дії - "це дії з об'єктами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них" [28, с.158]
У розумових діях можна виокремити їх основні складові (синтез, як аналіз, порівняння).
Порівняння - важлива розумова операція. Аналіз - уявне розчленування об'єктів свідомості, відокремлених в них частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Синтез, як і аналіз, спочатку виникає у практичній діяльності, а потім стає дією мислення.
Розумовий аналіз переходить в абстрагування, тобто уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. Високим рівнем абстрагованості характеризується, зокрема, наукове теоретичне мислення. Абстрагування готує ґрунт для глибоких узагальнень, що є "продовженням і поглибленням синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова" [28, с.159] Узагальнення виокремленнях ознак предметів і явищ дає можливість групувати об'єкти за різними ознаками. Така операція називається класифікацією. Вона сприяє впорядкуванню знань і глибокому розумінню їх змістової структури.
Узагальнюючи вище викладене, слід сказати, що завдання мислення - точність відображення образу і думки, а творчості - новизна відкриття, винаходу чи художнього образу. Але творчість без точності мислення не можлива.
Як у психології так і в педагогіці ще далеко не все відомо про задатки, здібності і механізми творчості. Механізм
Loading...

 
 

Цікаве