WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Математика в сільському господарстві - Реферат

Математика в сільському господарстві - Реферат


Реферат з математики
Математика в сільському господарстві
План реферату
1. Вступ
Значення математики в житті людей й сільському господарстві.
2. Математика у сільському господарстві.
a) Рішення виробничих практичних задач, використовуючи тему "Відсотки".
b) Рішення виробничих задач на тему "Приблизні обрахунки"
c) Рішення практичних задач з використанням математичного моделювання.
3. Висновки.
Колись в Америці було обіцяно велику премію тому, хто напише книжку під назвою "Як людина жила без матиматики". Бажаючих одержати премію знайшлося чимало, та написати таку книжку ніхто не зміг. Дуже важко уявити людину без математичних знань.
Про значення математики в житті людини М. І. Калінін писав: "Хоч, би яку науку ви вивчали, хоч би до якого вузу вступали, хоч би в якій галузі працювали, якщо ви хочете залишити там який-небудь слід, то для цього скрізь необхідні знання математики.
А хто з вас не мріе тепер стати моряком, льотчиком, артилеристом, кваліфікованим робітником у різних галузях нашої промисловості, будівельником, металургом, слюсарем, токарем, і т. ін., досвідченим рілником, тваринником, садівником і т. д., шляховиком, паровозним машиністом, торговельним працівником і т. д.? Але всі ці професії вимагають доброго знання математики".
Застосування математики в усіх галузях науки, народного господарства необмежене. Без знання математики не можна уявити розвитку людства. Математика скрізь, вона на кожному кроці. Наприклад: ледь ви встигли вранці розплющити очі, як почали підраховувати: "Зараз 7 год 30хв, а за годину, тобто у 8 год 30хв, я повинен сидіти в класі і слухати урок. За 60хв мені треба зробити ранкову гімнастику, прибратися, поснідати і дійти до школи".
Коли ви кладете в портфель сніданок (хліб з маслом, яблуко), то навідь не уявляете, скільки було виконано підрахунків, перш ніж цей сніданок потрапив до ваших рук.
Щоб посіяти зернові культури, треба відвести певну кількість гектарів землі, потім у встановлений строк обробити цю землю і засіяти її зерном, додержуючи норм висіву.
Щоб виростити добрий урожай, у землю вносять добрива. А треба правильно розрахувати концентрацію розчину речовин, щоб бува не заподіяти шкоди ланам.
Знаючи площу лану і врожай, зібраний зодного гектара, можна підрахувати, скільки всього буде зібрано зерна, потім обчислити, скільки борошна вийде з цього зерна і, нарешті, скільки з цього борошна вийде хлібних виробів для населення.
Садівник, закладаючи сад, вимірюе площу ділянку землі, потім цю ділянку ділить на менші, які відводять для певного сорту дерев. Щоб сад добре ріс, треба вносити добрива, боротися з шкідниками, а для цього знов-таки потрібні знання з математики.
Для зберігання зернових та інших культур потрібні приміщення, а скільки їх треба збудувати і якого об`єму? Відповіді на ці питання дають математичні розрахунки.
Для зимівлі худоби треба зробити запаси кормів. А якої місткості повинна бути силосна башта, силосна яма? На це теж відповість математика.
Для оволодіння і управління сучасною технікою і технологіями в сільському господарстві потрібна серйоз
на підготовка з усіх шкільних предметів, а особливо з математики. Велике значення має зв`язок викладання
математики з сільськогосподарською працею. Щороку зростає технічний рівень сільськогосподарських
підприємств, а це викликає велику математичну підготовку майбутніх спеціалістів сільського господарства.
Закономірності і методи математики є науковими складовими частинами наукових основ сучасного сільського
господарства. Застосування математики в сільському господарстві пов`язане зі специфікою процесів
сільськогосподарського виробництва (оранка, сівба, жнива і так далі) так із особливостями деяких вимірювальних
операцій.
Так, при вивченні теми "відсотки" можна запропонувати учням таку задачу: В 1996 році посівна
площа пшениці, що вирощувалась у фермерському господарстві за інтенсивною
технологією, складала 1120 га, або 28% посівів цієї культури. Збір зерна з площі, що
оброблялась за інтенсивною технологією складала 35840 центнерів, або 47% загального
валового збору пшениці у господарстві. Порівняйте врожайність пшениці, що отримана в
фермерському господарстві з використанням інтенсивної технології і без неї.
Рішення:
Посівна площа пшениці в фермерському господарстві складає
1120:0.28=4000 га
Отже, без застосування інтенсивної технології пшениця вирощувалась на площі
4000-1120=2880 га
Загальний збір пшениці в фермерському господарстві складає
35840:0.47=76285 центнерів.
Таким чином, урожайність пшениці з одного гектара площі, що вирощувалась по інтенсивній технології,
складала 35840:1120=32 центнери, а з одного гектару без застосування інтенсивних
технологій (76255-35840):2880=14 центнерів.
Отже, як бачимо різниця дуже велика. Перехід на інтенсивну технологію вирощування зернових культур веде до збільшення виробництва зерна в цілому. Учні можуть порахувати скільки центнерів пшениці, фермер отримав додатково, якщо вирощував би її тільки по інтенсивній технології на всій посівній площі.
За допомогою практичних задач учні знайомляться з приміненням математики в рішенні окремих питань організації, технології і економіки сучасного виробництва.
Ось наприклад: На який час вистачить запасу ящика зерна сіялки на 250кг., якщо ширина захвату сіялки 3,6м. і рухається вона зі швидкістю 36км/год. Норма висіву 150кг на 1га.
В умові задачі говориться про конкретний сільськогосподарський процес, використані величини, що безпосередньо впливають на час спорожнення посівного ящика сіялки, показані їх числові значення. Але в такому вигляді задача в житті не ставиться. В сільськогосподарській практиці виникає необхідність вирахувати час на випорожнення посівного ящика сіялки приводить до постановки не математичної, а виробничої задачи. Лише в результаті глибокого аналізу виробничого процесу може бути складена її математична модель і знайдений математичний метод її рішення.
Таким чином, використання в процесі навчання математики завдань з практичним змістом корисно для підготовки учнів до рішення завдань, безпосередньо висунутих практикою. Разом з тим збільшення прикладної і практичної направленості викладання математики безпосередньо зв'язано з формуванням у учнів уявлень про математизацію науки і виробництва, про особливості примінення математики для рішення практичних задач. Часто ці задачи не математичні, але багато з них можуть бути вирішені засобами математики. Для цієї мети необхідне чітке уявлення про практичну ситуацію, пошук можливості переводу її на мову математичної задачі і примінення математичних методів для її рішення.
Ось деякі практичні (виробничі) задачі:
1. Визначте змінну продуктивність тракторного агрегату при оранці.
2. Визначте перспективну врожайність пшениці в роботі.
3. Встановіть оптимальнепоєднання вирощуваних в господарстві сільськогосподарських культур, що забезпечує отримання максимальної продукції в кормових одиницях.
Всі ці різні по змісту виробничі задачі можуть бути вирішені методами математики. Ці методи дуже відрізняються по змісту; по складності використовуваного математичного апарату. Рішення багатьох виробничих задач вимагає математичних знань, які виходять за межі можливостей
Loading...

 
 

Цікаве