WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Математика: відкриття впродовж століть - Реферат

Математика: відкриття впродовж століть - Реферат

і математичноїнескінченності, про старогрецького математика Евкліда та його теорему про нескінченність множин простих чисел, про тривалий процес формування ідей інтегрального та диференціального числення, який завершили І. Ньютон та Г. Лейбніц, та про багатьох інших вчених, які показали, що за допомогою абстрактного поняття нескінченності можна розв'язати безліч задач, збагнути масштабність і складність світу, в якому ми живемо.
Конфорович А., Сорока М. Дорогами Унікурсалії: Математ. мандрівки / Худож. Ю. Жолудєв.- К.: Веселка, 1977.- 223 с.: ілюстр.
Світ математики безкінечний і цікавий. Є в ньому свої галактики, планети, материки. А організувати подорож по них доволі просто: береш у руки олівець і ти - вмить опиняєшся в таких країнах, як Іксовія, Нуліадія, Унікурсалія, Кібертонія, Координатія чи Країна Випадковостей. У такі математичні подорожі й запрошують тебе автори цієї книжки. Звичайно, успішно здійснити їх зможе тільки той, хто буде уважним і добре міркуватиме. Адже під час подорожей доведеться розв'язувати задачі, рівняння, відповідати на запитання. Для найкмітливіших і допитливих у книжці окремо пропонуються завдання.
До нас "ікс" прийшов від арабів. Невідоме число вони позначали словом "шей", тобто "ніщо", "щось". Потім замість слова писали його першу літеру "ш". Це позначення в арабів запозичили іспанці, тільки замість "ш" вони писали "х", а називали "ш". Від іспанців цей знак потрапив до французів. І тут нарешті "х" став називатись "іксом". А потім він і до нас перекинувся, значок і назва.
Першими вдалися до нулів математики стародавнього Вавілону. Якщо в якомусь "серединному" розряді числа не було одиниць, то вавілоняни просто лишали вільним місце цього розряду... А десь у VIII ст. н.е. замість пропуску почали ставити спеціальний знак. Форма його не одразу встановилася... Навіть у XV ст. математики писали: "Цей знак завдає чи не найбільше ускладнень і плутанини". Особливо важко було тоді збагнути, чому Нуль, дописаний в кінці числа, збільшував це число у десять разів.
Конфорович А., Сорока М. Кентаври Уранії: Художні оповіді про математику / Худож. П. Ткаченко.- К.: Грамота, 2003.- 142 с.: ілюстр.
У міфологіях різних народів прописані свої покровителі. У греків - дев'ять богинь-покровительок поезії, мистецтв і наук. Щоправда, з наук тільки астрономія мала свою заступницю - Уранію. І лише згодом вона стала музою математики та природничих знань.
Сьогодні неможливо точно сказати, коли саме було винайдено число. Проте можна вважати, що не пізніше 300000 років тому, бо не могли ж люди обійтися без чисел при будівництві календаря в печері Пеш де Л'азе. Якщо відштовхнутися від цієї дати, то потрібно буде близько 270000 років, аби в ХХХ столітті до н.е. стародавні єгиптяни сягнули в лічбі до 100000.
Саме гра уяви математиків породжує нових кентаврів Уранії: математичні абстракції, поняття, які мають назву - матемазаври. Автори цієї книги запрошують вирушити у глибину віків, щоб зустрітися з творцями кентаврів і матемазаврів та довідатися про важливі математичні відкриття. А стосуються вони дивовижного світу чисел. Без числа немає математики. Багато щасливих відкриттів і водночас невідворотних трагедій принесло воно людському розуму. У книзі цікаво подано родовід числа та розвиток математичної думки, який воно принесло людству від палеоліту і до наших днів. Ти прочитаєш про чуттєво-образну лічбу та лічбу на пальцях, про числа-якості та числа-сукупності, про таємницю піфагорійців, диверсію Зенона Елейського, європейські нумерації, знахідки та несподіванки Число-града та про те, чи всі числа ми знаємо?
Вирішальний крок у тривалому пошуку кращого способу позначення чисел зробили в ХХІV столітті до н.е. вавілоняни. Вони відкрили позиційний принцип і застосували його в своїй шістдесятковій нумерації. До речі, коли співвітчизник М.В. Остроградський вважав, що після відкриття писемності це було найбільше відкриття людського генія.
Все підлягає обчисленню і вимірюванню. Немає понять загальніших, ніж число і простір.
Дідро Д.
Математика / Авт.-упоряд. М. Володарська, Є. Каневський; Худож.-оформлювач І. Осипов.- Х.: Фоліо, 2003.- 317 с.: ілюстр.- (Дит. енцикл.).
У книзі змальовано розвиток математики від найдавніших часів до сьогодення. Детально розповідається про великих математиків, про натуральні та раціональні числа, дроби, вимірювання, алгебру, геометрію, історію персонального комп'ютера та ін.
На сторінках видання наведено багато цікавих фактів та відомостей. Ти довідаєшся про "рятівні круги" великого Ейлера, австрійський спосіб віднімання числових велетнів навколо й усередині нас, про те, як "числа" спалили парламент, про календарі, історію алгебраїчної символіки та рівнянь, велике відкриття Декарта, аксіоми Евкліда, теорему Піфагора, лічильні машини Б. Паскаля, Лейбніца, Ч. Беббіджа, Г. Холлеріта, К. Цузе, роботів, Інтернет, створення віртуального світу. Завершують книжку розповіді про життя та наукові досягнення великих математиків: Фалеса, Піфагора, Архімеда, Евкліда, Ф. Вієта, Р. Декарта, П. Ферма, І. Ньютона, Л. Магницького, Л. Ейлера, М. Лобачевского, М. Остроградського та ін. Окремий розділ присвячено жінкам-математикам: Гіпатії, А. Конвей, М. Сомарвілл, А. Лавлейс, С. Ковалевській. "Цікаві факти про видатних математиків", які зібрані окремо, значно доповнюють розповідь про цих відомих людей.
4000 років тому деякі народи Африки (єгиптяни) знали дроби і вміли їх записувати. У Київській Русі вміли користуватися дробами і навчилися записувати їх у ХІІ ст.
Математична хрестоматія: Алгебра і початки аналізу / Упоряд. Л. Кованцова; За ред. М. Кованцова.- К.: Рад. шк., 1977.- 215 с.: ілюстр.
У цій книжці, як у калейдоскопі, одна розповідь змінює іншу, і виклад не має тієї систематичності, до якої ти звик, читаючи шкільні підручники. Канвою книжки є історія алгебри з найдавніших часів. А поряд з історією в хрестоматії вміщено розповіді про числа та їх властивості, алгебраїчні поняття, логарифми та обчислювальні машини, математиків, які внесли помітний вклад у розвиток алгебри: Діофант, Ф. Вієт, Р. Декарт, А. Магницький, Абель, Е. Галуа, П. Ферма, Л. Ейлер, І. Ньютон, Н. Вінер, В. Глушков та інші.
У кожному розділі хрестоматії є цікаві завдання, вправи, приклади. Крім того, в останньому розділі "Клуб молодих мудреців" вміщено задачі, головоломки, розваги, математичні несподіванки.
... алгебра в своєму розвитку пройшла три стадії: період алгебри риторичної (Евклід, IV-III ст. до н.е., Архімед, ІІІ ст. до н.е. та інші), період синкопічної (Діофант) і період символічної (Франсуа Вієт і його послідовники)... Вказані нами періоди значною мірою покладались один на один. Можливо, правильніше було б говорити не про три періоди, а про три види, що виникли на шляху розвитку науки.
Створення логарифмів - це перший істотний крок, зроблений людиною для спрощення дій над числами. Проте логарифми лише на початку могли помітно полегшувати обчислення. Із
Loading...

 
 

Цікаве