WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики - Реферат

Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики - Реферат

твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних ентапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран, "захист робіт" (шляху виконання, доведення чи розв'язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.
Сюди ж відноситься і використання дидактичних матеріалів у вигляді куарток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів. Дидактична мета цих завдань може бути різна, проте вони завжди є засобом активізації уваги. Для учнів з недостатньо сформованим умінням керувати увагою (ця риса характерна для тих, хто має незадовільну математичну підготовку) готую картки, до яких додається картка-підказка. Це - план виконання або зразок розв'язання аналогічного завдання, або алгоритм розв'язування такого виду завдань. Може бути також поєднання алгоритму із зразком. наприклад, алгоритм і зразок розв'язання деякого рівняння, виконання певної дії над десятковими чи звичайними дробами тощо.
Періодично проводжу математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів.
Ще один прийом активізації уваги учнів. Під час розв'язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред'являю заготовлений на зворотньому боці дошки запис умови задачі та розв'язування з пропусками. Завдання учням - заповними пропуски. В цей час я маю можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають затруднення. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення.
Інколи проблему активізації уваги розв'жязую за допомогою використання на різних етапах уроку з різною дидактичною метою зошитів з друкованою основою, а також усних вправ. З цією ж метою можна використовувати діапозитиви.
Завжди пам'ятаю, що важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вирроблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесу пізнання.
Дотримання цієї умови сприяє міцності навичок, що формуються.
З метою активізації уваги часто створюю проблемні та ігрові ситуації тощо.
Знаю, що з метою виховання довільної уваги доцільно застосовувати проекційну апаратуру, яка дає змогу розвантажити вчителя на уроці від другорядних дій, раціональніше спрямувати його зусилля на керування навчальною діяльністю учня, зробити процес сприймання ним, а отже, і засвоєння навчального матеріалу більш ефективним.
Постійно застосовую аналітико-синтетичний метод - як під час пошуку розв'язку задачі, так і під час виведення правила чи доведення теореми, а також в якості організаційної форми застосовую колективну пояснювальну бесіду, охоплюючи при цьому якнайбільшу частину учнів класу.
Наприклад, у 5 класі, приступаючи до розв'язування задачі "Робітник обробляє 48 деталей за 3 год, а учень цю ж роботу може виконати за 6 робочих годин. За скільки годин цю роботу виконають робітник і його учень, працюючи разом?", учні встановлюють, що тут мова іде про кількість виконуваної роботи і про час її виконання робітником і учнем зокрема. Після цього виясняють, що в задачі потрібно знайти час виконання всього завдання при їх одночасній роботі. Далі діти усвідомлюють, що відповісти на питання задачі можна тільки в тому випадку, якщо крім кількості виконуваної роботи відома і їх спільна продуктивність праці, тобто число оброблюваних ними деталей за годину при одночасній роботі. Отже, при розв'язанні даної задачі розглядаються три величини: кількість виконуваної роботи, час її виконання і продуктивність праці.
В таких випадках завжди застосовую табличну схему запису умови задачі, яка є доцільною, бо систематизує дані задачі, активізує думку учня, допомагає йому намітити план розв'язку задачі.
Кількість роботи
( в деталях) Час
(у годину) Продуктивність праці
Робітник 48 3 ?
Учень 48 6 ?
Обидва разом 48 ?
(запитання задачі) ?
В даній задачі послідовно знаходяться: продуктивність робітника (16 деталей за годину), учня (8 деталей за годину), при сумісній роботі (24 деталі за годину), і, накінець, відповідь на питання задачі - час виконання роботи 48:24=2(год.). після розв'язання задачі орбов'язково підводимо підсумок її розв'язання і нагадуємо, які величини розглядались при розв'язанні і яка залежність між їх числовими значеннями.
Як один з прийомів активізації самостійної діяльності учнів практикую проведення підготовлених окремими учнями п'яти-семи- хвилинних повідомлень з питань, які безпосередньо відносяться до програмового матеріалу. Сюди ж відносяться і більш складні задачі. До цього намагаюся залучати якнайбільше різних учнів класу; матеріал для їх виступу підбираю з урахуванням їх підготовки з математики, розвитку мови і т.д.
Наприклад, у 5 класі повідомлення були з таких питань:
1. Натуральні числа.
2. Нумерація.
3. Цікаві раціональні способи обчислень.
4. Цікаві задачі.
5. Цікве з історії десяткових дробів.
Самостійне здобування учнями нових знань - творчий процес. Підбираю для учнів творчі завдання, які є засобом активізації їх пізнавальної діяльності.
Наприклад, у 8 класі, коли учні ще не знають теореми про корінь з добутку, пропоную їм знайти точне значення виразу 2* 8. І знаходяться такі, що розв'язують ці завдання оригінально: спочатку знаходять квадрат цього виразу ( 2* 8)2=2*8=16, а потім і значення цього виразу - 2* 8= 16=4, оскільки 2* 8 0.
Або практичне завдання: як, маючи лише мотузку, перевірити, чи має шматочок дощечки прямокутну форму?
Одним із видів творчих завдань є завдання по складанню задач. Такі завдання можуть бути запропоновані як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі йцого закріплення. Такі завдання даю і в класі, і додому.
Істинне розуміння предмента, яке дозволяє ефективно застосовувати набуті знання,неможливе без розвитку інтуіції, яка сприяє правильному орієнтуванню в поняттях, фактах, методах. Без розвитку інтуіції знання виявляються формальними, носять інформативно-довідковий характер, а не "внутрішніми", властивими свідомості учня. Сюди належать інтуіція, що передує знанням, інтуіція після знань, оцінка ситуацій, навички користуватися прикидками, робити аналіз задачі, аналіз відповіді, геометрична інтуіція в курсі алгебри і початків аналізу. Особливо сприяють розвитку інтуіції завдання на побудову простих прикладів чисел, рівнянь, функцій тощо, що мають наперед задані властивості. Постійно вимагаю від учнів наведення таких прикладів - це в певній мірі творчий акт, який вимагає активної роботи мислення, уява, фантазії. Намагаюся систематично на кожному уроці відводити хоч невеликий час для "неалгоритмичних" задач, що будять уяву, фантазію, розвивають мислення, інтуіцію, а не просто формують рутинні уміння і навички.
Вважаю, що в епоху змагання людини з ЕОМ особливо необхідно розвивати ті якочті мислення, які ставлять людину вище від машини, а інтуіція, творча уява, фантазії належать до їх числа.
Як учитель, що займається навчаючою, виховуючою і розвиваючою діяльністю, диригує активною навчальною
Loading...

 
 

Цікаве