WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Історія розвитку системи одиниць величин - Реферат

Історія розвитку системи одиниць величин - Реферат

правди".
Золотник - російська одиниця маси. Відома вона на Русі з давніх часів. Сама назва свідчить про її зв'язок з золотом. Справді, походить ця одиниця від золотої візантійської монети, що важила близько чотирьох грамів.
Золотник складав 1/96 частину фунта і, в свою чергу, поділявся на 96 дрібніших одиниць-долей.
Золотниками і долями вимірювалася маса золотих виробів і таких привезених здалеку товарів, як чай і перець. Недаремно існувало в російській мові прислів'я "Мал золотник, до дорог".
Такими самими одиницями визначали і вміст золота абр срібла в металах - їхню пробу. На кожному виробі з цих металів - ложці, чарці або каблучці - стоїть клеймо.
Число 84 на срібні ложці показує, що кожен фунт сплаву, з якого вона виготовлена, містить 84 золотники чистого срібла. А число 566 на золотій каблучці - що у фунті сплаву міститься 56 золотників чистого золота.
Речі з двозначними числами - старовинні. На нових речах, виготовлених після переходу на метричну систему мір, числа тризначні. Вони показують, скільки грамів чистого золота або срібла міститься в кілограмі сплаву.
Золотник дорівнює 4 грама 266 міліграмам.
Кілограм - головна одиниця маси. Народився він наприкінці ХVІІІ століття у Франції, водночас із метром. Проте їх не можна братати. Швидше, метр - батько кілограма. Бо найголовніша одиниця метричної системи - метр, міра довжини. А всі інші - гектар, літр, кілограм - молодші члени родини.
А як же пов'язаний з метром кілограм? Складно. Крім батька - метра, у нього була ще й мати - вода. Кілограм - це вага одного кубічного дециметра дуже чистої води.
Але як зберегти таку міру? Вода може забруднитися, випаритися або розплескатися. І вага стане більша або менша попередньої. Тому найкращий майстер Франції зробив гирю, яка за масою точно дорівнювала кілограмові. В 1799 році вона була урочисто передана на зберігання в архів Французької республіки і почала називатися "архівний кілограм".
Минали роки. Техніка вдосконалювалась. Ваги ставали дедалі точнішими. І одного разу виявилося, що архівний кілограм трохи важкий, ніж кубічний дециметр води. Що ж вибрати за одиницю? Вибрати гирю.
З того часу кілограм перестав залежати від метра, став самостійним. З того часу кілограм - це маса гирі, яка з багатьма запобіжними заходами зберігається у Франції, в місті Севрі. Наприкінці ХІХ століття з неї зробили 43 точні копії і роздали їх у різні країни. Невеликий циліндр із сплаву платини та іридію стоїть на пластинці з гірського кришталю і накритий двома скляними ковпаками.
Такий кілограм - головна одиниця маси.
Пуд - міра маси, відома на Русі з найдавніших часів. Складався пуд з 40 фунтів.
Давно вже перейшла наша країна на метричну систему мір. Зник з ужитку фунт. А пуд живе й досі. По-перше, в мудрому прислів'ї: "Щоб узнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти". По-друге, у звітах про врожай. Кількість зерна, зібраного в країна, міряють пудами. Цікаво, що пудами міряють тільки зерно. Всі інші сільськогосподарські культури - і бавовну, в картоплю, і цукрові буряки, і овочі - вимірюють не пудами, а тоннами.
Пуд дорівнює 16 кілограмам 380 грамам.
Фунт - міра маси, якою користуються вже багато століть. Її назва походить від латинського слова "пондус" - "маса", "гиря". Від маси гирі, яка колись використовувалася, пішла і величина фунта. В різних країнах фунти неоднакові - від 320 до 560 грамів. У деяких це просто півкілограма, 500 грамів.
Як і багато інших давніх мір, у нас фунт, лишився тільки у таких висловах, як: "Це тобі не фунт ізюму" - так кажуть про складне діло, або: "Він узнав, почому фунт лиха" - так кажуть про людину, яка багато зазнала горя.
Для нас фунт - старовина. Проте в Америці він і нині основна міра маси. Фунтами вимірюють і продукти, і людей, і машини.
Російський фунт дорівнює 409 ? грама.
Англійський фунт дорівнює 453 ? грама.
ОДИНИЦІ ЧАСУ
День і ніч - дуже помітні міри часу, витворені самою природою. І хоч по-науковому треба лічити час добами, у звичайному житті ми завжди вимірюємо його днями. А день - це час від сходу до заходу сонця.
Ми звикли до того, що дні і ночі постійно змінюють одне одного. День був учора і буде завтра. Ми знаємо, що влітку дні довгі, ночі короткі, а взимку навпаки - ніч триває без кінця-краю. Проте ми впевнені, що кожного ранку сонце зійде і кожного вечора зайде.
Але ж так відбувається не всюди. На Півночі - у Мурманську, на Таймирі і Чукотці, на островах Льодовитого океану - сонце взимку не з'являється багато-багато днів. Місяцями триває там темна полярна ніч.
Зате влітку на Півночі ночі не має. День триває тижні і місяці. Сонце на сходить і не заходить, а кружляє і кружляє по небу невисоко над горизонтом.
На Півночі день або ніч може тривати багато діб підряд. А буває, що одна доба містить у собі кілька днів і ночей? Нині в світі вже є десятки людей які бачили таке диво на власні очі. Це - космонавти.
За один оберт космічного корабля довкола Землі вони пролітають через день і ніч, спостерігаючи схід Сонця і його захід. Кожен оберт триває близько 90 хвилин. Ось і полічи, скільки днів і ночей може побачити космонавт за добу.
Але так буває тільки в космічному польоті. А на великій частині Землі дні і ночі постійно чергуються. І все живе - рослини і тварини, птахи і комахи - зв'язане з оцим безкінечним процесом.
Доба - це час, протягом якого Земля обертається навколо своєї осі. Час, протягом якого проходить день і ніч. Починається вона опівночі в нуль годин.
Доба - важлива одиниця часу. І величину доби треба знати дуже точно. Визначають її астрономи, спостерігаючи за рухом Сонця і зір. Ясна річ, рухаються не зорі, а обертається Земля, але помічаємо ми її обертання вдень по Сонцю, а вночі - по зорях. Вони сходять над східною стороною горизонту, піднімаються на небі дедалі вище, потім поступово спускаються і ховаються за горизонт. Астрономи спостерігають у телескопи за зорями і Сонцем і відмічають час, коли вони проходять найвищу точку свого шляху.
Якщо відмічати дві ночі підряд момент, коли цю точку проходить зоря, то вийде точний час одного оберту Землі навколо своєї осі - зоряна доба. А якщо відмічати два дні підряд момент, коли через верхню точку проходить Сонце - полудень, то знову ж таки одержимо точну величину доби, проте на цей раз не зоряної, а сонячної.
Чому ж вона по-різному називається? То тому, що обидві доби - різні. Сонячна дорівнює 24 годин, а зоряна на 4 хвилини коротша.
А за якими ж добами ми живемо - за сонячними чи зоряними? Ясна річ, за сонячними. Все наше життя пов'язане зі зміною дня і ночі. Вдень мипрацюємо або вчимося, увечері відпочиваємо, а вночі спимо. Якби ми почали жити за зоряними добами, то все полетіло б шкереберть.
Щодня треба було б уставати на 4 хвилини раніше. Через місяць - уже на 2 години раніше, а через 3 місяці - на 6 годин. І заняття в школі, які 1 вересня починалися вранці о 8 годині, 1 грудня починалися б о 2 годині ночі, коли всі звикли спати. Щоб такої плутанини не трапилося, ми живемо за сонячним часом. Зоряний потрібний астрономам, космонавтам, морякам - тим, кому необхідне спостереження за
Loading...

 
 

Цікаве