WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Цінова політика в комлексі банківському маркетингу - Реферат

Цінова політика в комлексі банківському маркетингу - Реферат

допомогою якої створюється зацікавленість як у виробників-банків (вони мають стабільний збут товару), так і в клієнтів. Цієї політики як тимчасової дотримують банки, що пов'язані з виробниками товарів сезонного попиту, що влаштовують, наприклад, сезонні розпродажі;
* політика гнучких, еластичних цін, рівень яких змінюється в залежності від можливості клієнта торгуватися і його купівельних можливостей. Найчастіше їх використовують при укладання індивідуальних договорів між виробниками, банками, біржами (посередниками) і споживачами в залежності від кількості товарних партій і при наявності неоднорідних товарів. До цієї політики тісно примикає політика нестабільних, мінливих цін, що залежить від рівня витрат виробництва, конкретної ринкової кон'юнктури, обсягу продажів;
* політика конкурентних цін, зв'язана з проведенням агресивної цінової політики щодо банків-конкурентів;
* політика незаогруглених цін. Наприклад, краще продавати товар за ціною 19,50 д.ед. замість 20 д.ед., що зв'язано з таким фактором, як психологічна межа цін;
* політика масових закупівель, при якій клієнт банку надає своєму споживачу знижку в залежності від кількості закупленого товару, сезонних коливань та інш. (своїм постійним покупцям). Ця політика найчастіше використовується при наявності легко сегментированного ринку, чітких меж окремих сегментів, неможливості перепродувати товар на іншому ринковому сегменті через існування негативного чи нульового попиту.
3. Стратегія "лідера" припускає створення високоякісної, конкурентноздатної продукції, що перевершує аналогічну продукцію по своїх параметрах. Банк, що дотримує такої стратегії, може розробляти наступні види цінової політики:
* політика *зняття вершків", при якій первісний продаж конкретних послуг йде за високими цінами, значно вище рівня витрат, а потім поступово знижується. Головним фактором здійснення такої політики є високий рівень попиту з боку великої кількості клієнтів. Первісна група споживачів не так чуттєва до ціни, як наступні покупці, сприйняття високих цін з боку клієнтів свідчить про високу якість товару;
* політика дискримінаційних цін стосовно конкретного ринкового сегмента ("ніші", "вікну"), пов'язана з митними зборами, з використанням послуг конкретного посередника (універсальна монополія зі сторони КБ на обслуговування конкретного виду сегментів);
* політика єдиних або престижних цін.
Для визначення цінової стратегії і політики, на наш погляд, також необхідно проаналізувати три моделі напрямку діяльності виробника-банку, а саме
1) витратну (для визначення обсягу й оптимального співвідношення витрат на орієнтацію і формування тієї чи іншої цінової політики) і умовну стратегію банку;
2) ресурсну (аналіз його можливостей в умовах існуючих матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових і інших ресурсів, якими він чи розташовує може розташовувати в перспективі) і 3) модель ефективності, за допомогою яке керівництво банку визначає і вибирає оптимальний варіант цінової стратегії і політики.
Насамперед, керівництво банку аналізує основні фактори визначення цін на свій товар, такі, як динаміка обсягу продажів, норма очікуваного і можливого прибутку, психологічна межа цін і т.і. Розглянемо деякі їх їх:
Динаміка обсягу реалізації послуг. У цьому випадку специфіка проведеного аналізу випливає з кінцевих цілей, переслідуваних керівництвом. Це можуть бути: реалізація послуг за будь-яку ціну; збільшення частки ринку (ринкового сегмента, ніші, вікна); одержання максимальне високого прибутку в найкоротший термін; одержання розумного (оптимальної) високого прибутку на максимально тривалий період; стимулювання продажу нового товару; входження в ринкову систему новим виробником; зниження попиту на товар і інш.
Обсяг продажу продукції залежить від потреби і попиту на пропонований товар.
Згідно Л. Коулу збільшення обсягу продажу деяких основних видів товарів є результатом "ефекту доходу" і "ефекту заміни", тобто величина попиту на товар є функція від наступних факторів:
Dx=f(Tx, І, Px, Py, Pz, W, F),
де: Dx - попит на товар;
Тх - потреба покупця в даному товарі;
І - дохід покупця, тобто його можливість придбання цього товару;
Рх - ціна на цей товар;
Ру - ціна на товар-замінник (товар-субститут); Pz - ціна на його товар, що доповнює; W - рівень добробуту, тобто купівельна спроможність споживача;
F - думка споживача щодо перспектив його економічного добробуту.
Норма прибутку. Отриманим прибутком банку необхідно покрити усі свої витрати; підтримати ціни на рівні (під або над рівнем) конкурентів. Але одержання прибутку у визначений момент не можна абсолютизировать. Можливі випадки, коли від впровадження нової технології, здійснення конкретних банківських операцій, рішення екологічних і соціальних проблем прибуток і вигода виходять не відразу, і так називаний непрямий ефект із надлишком компенсується надалі. Одним з основних факторів, що впливають на рівень ціни послуги, є його якість.
Психологічні межі цін. Вони формуються у свідомості і виробника, і споживача під впливом безлічі факторів. Наприклад, якась операція коштує приблизно 0,87 грн (за набір 1 платіжного доручення), а поруч пропонується зовсім аналогічний товар вартістю 0,90 грн. За даними ряду соціологічних досліджень, близько 60°/об покупців придбають перший товар за ціною 0,87 грн, тому що його ціна створює підсвідоме сприйняття про більш точний і достовірний спосіб визначення ціни. Це відноситься до сум, вираженим тризначним числом. Інший приклад: два товари-аналоги коштують 0.35% (дозвіл на вивіз валюти) від суми і 0,40% (дрожній чек). Тут покупець здебільшого купить дешевий товар, не цікавлячи його іншими характеристиками.
Необхідно відзначити, що в умовах ринкової економіки ціна зростає не пропорційно якості товару, а як би випереджаючи її, і, навпаки, при зниженні технічного рівня і якості товару щодо загальновизнаного рівня ціна знижується більш прогресивно. Існує кілька видів цін:
а) ціни фактичних угод, що найчастіше використовуються в розрахунках між банками і їхніми філіями. Іноді їх називають внутрішніми чи трансферними цінами;
б) біржові ціни (котирування в основному внутрішнє);
в) ціна аукціонів і торгів (Міжбанківські). Наприклад, регулярно проведені аукціони грошових ресурсів. Існують аукціони, що грають на зниження рівня цін, і такі, які грають на їхнє підвищення;
г) середньостатистичні ціни;
д) довідкові ціни, що поміщені в різних довідкових виданнях, прейскурантах, журналах, газетах. Їхньою характерною рисою є відносно невелика рухливість;
е) сезонні;
ж) експортно-імпортні, які повинні бути порівнянні зі світовими, що носять регулярний характер і передбачають платежі у ВКВ;
У системі банківського маркетингу прибуток відображає основні фінансові результати його ділової активності і дає йому можливість зробити усі виплати в бюджет, своїм контрагентам та інш..
У процесі аналізу своєї діяльності будь-який банк визначає поточний і перспективний прибуток. У класичній теорії маркетингової діяльності розрізняють:
Бухгалтерський
Loading...

 
 

Цікаве