WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товарознавство продовольчих і непродовольчих товарів - Дипломна робота

Товарознавство продовольчих і непродовольчих товарів - Дипломна робота

На замовлення – замовити товар можна у магазинах замовника на виробництві. Замовлення оформляють на спеціальних бланках. З покупця беруть певний відсоток від суми замовлення, замовити товар можна з доставкою додому. Оплачується таке замовлення залежно від відстані замовлення також приймається і за телефоном.

За зразками – великогабаритні товари реалізують за зразками які знаходяться у торгівельному залі.

За каталогами – цей метод подібний до методу за зразками. Товар представлений в ілюстрованих каталогах.

Вдома у покупця – покупець сплачує мінімальну суму за доставку товару. Також можна через Інтернет сплачувати і закувати.

З дверей у двері – це канадцький метод продажу товарів через мережу дистербютерів вони відвідують різні підприємства, організації установи де пропонують свої товари отримуючи за це відсоток від вартості товару.

Розділ 3. Непродовольча група товарів.

Незмінний підвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цілком задовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне, штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей, розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатів і барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників, взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів з натурального хутра призвели до підвищеного попиту на вироби зі штучного хутра. Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості, безпеки товарів і захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва вітчизняної продукції, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів. Але нажаль, до цього часу в Україні не існує досконалої нормативної бази щодо досліджень та експертизи штучного хутра та виробів. Недосконалість нормативної бази, яка регламентувала б критерії експертизи якості штучного хутра і виробів з нього, а також важливість правильного митного оформлення таких експортних товарів роблять тему даної роботи актуальною. В цій роботі будуть також представлені шляхи вирішення існуючих проблем експертизи якості штучного хутра та його ідентифікації під час митного контролю, що і буде новизною даної роботи. В процесі експертизи якості штучного хутра та виробів з нього дослідженням піддаються їх показники якості, які і стали об'єктамидосліджень. Серед багатьох економічних та соціальних проблем, які вирішуються у суспільстві, проблема якості набуває особливого значення. В ній знаходить вираження ефективність виробництва, ступінь задоволення потреб населення, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідно проводити експертизу якості товарів, яка може дати компетентний висновок про якість партії товарів, які закуповуються, визначити їх вартість, походження, конкурентоспроможність, тощо. Виділення цього напрямку експертної діяльності в самостійну галузь пов'язане з розвитком промислового виробництва товарів і ринкових відносин. Внаслідок цього виникла необхідність глибокого дослідження товару як об'єкта комерційної діяльності і оцінювання властивостей товарів. Експертиза споживчих товарів (як товарна, так і товарознавча експертиза) передбачає вивчення і визначення основних споживних властивостей товарів, їх зміни в процесі виробництва, транспортування, зберігання, реалізації; відповідності визначених, передбачених заявками показників вимогам нормативної документації. Сировинна база для виробництва штучного хутра в основному розміщена за межами України: Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутра ввозиться на територію України з-за кордону. Хутрова підгалузь переробляє хутрову, овечу сировину й штучне хутро і виготовляє з них хутрові та шубні вироби. В минулому вона мала здебільшого кустарний і сезонний характер. Тепер в Україні збудовані і працюють хутрові підприємства у Харкові, Балті (Одеська обл.), Красноград (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Львові, Одесі, Жмеринці. В Україні основний хутровий промисловий звір — лисиця, яка поширена на всій території. Особливо цінне хутро куниці, видри, норки. Заготовляють шкіри ховрахів, хом'яків і водяних щурів, що є шкідниками сільського господарства. Крім того, хутрові підприємства переробляють шкіри сріблясто-чорної лисиці, кролика. У підгалузі освоєно технологію облагородження овечих шкір, внаслідок чого поліпшились якість і зовнішній вигляд виробів та їх асортимент. У хутровій підгалузі суттєве значення має також трикотажне штучне хутро, що імітує натуральне хутро норки, куниці, єнота, ондатри, ягнят каракульської породи, овець тощо. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об'єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська обл.) і Ясіні (Закарпатська обл.). Нині підприємства підгалузі випускають вироби масового вжитку, удосконалюються технології обробки хутрової сировини із застосуванням нових стійких барвників, впроваджуються автоматизовані системи управління виробництвом. Виробництво галантерейних виробів зосереджено у Києві, Харкові, Львові, майже в усіх обласних центрах та інших містах України. Галантерейні підприємства, крім легкої промисловості, належать до різних галузей промисловості, їх продукція дуже різноманітна — господарські сумки, портфелі, валізи, косинки, стрічки, шарфи, краватки, металеві вироби тощо. Останніми роками мережа малих підприємств, що виробляють галантерейні вироби, значно розширилась. Розміщення швейної та хутрової промисловості України. Особливості і фактори розміщення галузі. В таких містах і областях як Ужгороді, Кременчуку, Ромнах, Львові, Сімферополі за рахунок Українського виробництва в Україні задовольняється тільки 80% потреб населення у виробах легкої промисловості. Решту Україна одержувала з інших країн СНД і імпортувала майже 15-17% від різного споживання. У сучасних умовах увіз товарів різко скоротився, що ще більше посилить в найближчі роки дефіцит його на внутрішньому ринку. У державній і кооперативній торгівлі . Хутрова промисловість - галузь легкої промисловості, що переробляє різноманітні види хутрової і овчинної сировини і виробляє хутряні вироби. Найбільш поширеними є вироби із кролячих шкурок, каракулю, смушки, мерлушки, білки, лисиці, ховраха, ондатри. З хутра виробляється теплий одяг - жіночі і дитячі хутряні пальта, одяг з верхом із тканин на хутряній підкладці, головні убори, рукавиці, національний одяг тощо. Хутрова промисловість випускає вироби, які є прикрасою жіночого туалету - палантини, а також побутові хутряні вироби - килими, ковдри, спальні мішки, сувеніри, цінність хутряних виробів зумовлена їх теплозахисними і естетичними властивостями, міцністю хутра і здатністю протидіяти утворенню повсті. Визначальною умовою вартості виробів з хутра є не тільки якість шкурок, алей ступінь складності і характер обробки і відповідні вимоги до моди у той чи інший час. Хутро натуральне - це напівфабрикати вироби із шкурок тварин, які повністю або, частково зберегли волосяній покрив. Сировиною є шкури диких хутрових тварин і тих, що спеціально розводяться у звірівницьких господарствах, а також свійських вівці, кози, кролі, коні та морських тюлені, нерпи та ін. тварин. Виробництво хутра складається з первинної обробки, фарбування сировини, дешеве і поширене хутро фарбують, наприклад, кролячим шкуркам надають вигляду соболиних.. Обсяги і асортимент продукції хутрової промисловості визначаються рівним розвитком її сировинної бази. Підприємства галузі переробляють понад 50 видів сировини. В Україні у структурі сировинних ресурсів переважає продукція вівчарства, кролівництва і звірівництва. Вівчарство є в Україні розвинутою галуззю сільського господарства: поголів'я овець і кіз перевищує 8 млн. голів. теринославській губерніях. У Приазов'ї поширена цигайська напівтонкорунна порода, у Придніпров'ї розводять Сокальських овець, які дають високоякісний смушок. Смушкові вівці є одними з найбільш поширених у західних, особливо прикарпатських, областях, а у лісостепу основна породою овець є тонкорунний прекос. На підприємствах хутрової промисловості України використовують шкури каракулю, одержаного від забою ягнят каракульських порід;смушки-шкурки ягнят українських і молдавських смушково-молочних овець; мерлушки шкурки ягнят грубововняних порід овець. Велике значення має також і така сировина, як хутряна і шубна овчина. Її одержують із шкір, знятих з напівдорослих і дорослих 5-7 місяців овець. Хутряну овчину дають тонко і напівтонкорунні мериносні породи овець цигайські, а шубну грубововняні романівські вівці. Із шубної овчини виробляють вироби з шкірою ззовні дубльонки, кожухи тощо, а з хутряної жіночі і дитячі шуби, у яких хутро знаходиться ззовні із смушки і теплушки виробляють хутряні коміри, головні убори, жакети, жіночі манто тощо.

Loading...

 
 

Цікаве