WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Метрологія — наука і практика вимірювання в економічній діяльності - Реферат

Метрологія — наука і практика вимірювання в економічній діяльності - Реферат

Одиницею виміру слугував французький туаз (близько 1,95 м). За нову одиницю була прийнята 1/10 000 000 частка чверті меридіана і названа метр (від грецьк. μέτρον — міра), а система мір на її основі отримала назву метрична. Кожна похідна одиниця послідовно збільшувалася кратно до 10 і мала назву від грецьких слів дека (десять), гекто (сто), кіло (тисяча). Відповідно назва одиниць менше метра починалась з латинських слів деці, санти, мілі. Інші важливі особливості метричної системи — взаємозв'язок, кратний 10, між одиницями площі, об'єму і ваги. Якраз вага одного кубічного дециметра хімічно чистої води при температурі +4˚ була прийнята за одиницю ваги і названа кілограмом, а її 1/1000 — грамом. На честь метра було розроблено проект медалі з написом: "На всі часи — для всіх народів".

Здавалося б така досконала і зручна система не повинна викликати перешкод на шляху її впровадження не тільки в науку, а і в практику виробництва, торгівлі і побуту. Насправді ж довга історія впровадження метра для багатьох країн світу не завершилась і сьогодні. Проти введення метричної системи у Франції виступав Наполеон Бонапарт і, як не дивно, саме з огляду на економічні проблеми: щоб прийняти нову систему мір і ваги, писав він, треба перекроїти всі адміністративні правила, всі розрахунки промисловості; така робота устрашає розум. У той самий час французькі реформатори вимагали покінчити з "строкатістю мір — пам'яттю про ганьбу феодального рабства".

Тільки майже через 100 років (1875), після того, як у Парижі на конференції 20 країн представники 17-ти з них прийняли нову метричну систему і підписали конвенцію про "забезпечення міжнародної єдності вимірювань і вдосконалення Метричної системи Мір", конференція прийняла рішення про утворення і підтримку державами—учасницями конференції Міжнародного бюро Мір і Ваги першої у світі науково-дослідної установи (МБМВ), яка б опрацьовувала міждержавні програми з метрології.

У 1889 р. Міжнародним бюро Мір і Ваги було виготовлено 34 еталона метра (лінійка з x-подібним перерізом) та 43 еталона кілограма (циліндр із сплаву платини з 10% іридію) і передано їх різним країнам.

І все ж метр не став мірою "від природи". Згодом з'ясувалося, що довжина еталона метра дорівнює не 1/10 000 000 чверті меридіана, а дещо менша — 1/10 000 856. Створення нового еталона визнали недоцільним: не було гарантії, що згодом не будуть виконані більш точні розрахунки.

Пройшли роки, перш ніж метр лише в окремих країнах світу став обов'язковою офіційною одиницею вимірювання довжини. В СРСР реформа переходу до метричної системи почалась у 1927 р. і була завершена лише у 1932 році.

У 1960 р. XI Міжнародна Генеральна Конференція з мір і ваги (ГКМВ) прийняла рішення про відміну визначення метра за міжнародним платино-іридієвим еталоном і перехід до нового природного, непорушного еталона "світлого" метра, який визначався так: метр — це довжина, що дорівнює 1 650 763,73 довжини хвилі оранжевого випромінювання криптона-86 за певних умов. Але і цей еталон протримався недовго. На XVII ГКМВ 1983 р. був прийнятий новий еталон метра, який діє і сьогодні. Метр дорівнює відстані, яку проходить у вакуумі плоска електромагнітна хвиля за 1/29 979 458 долей секунди.

Встановлення міри довжини — метр (м) і ваги — кілограм (кг) як одиниць метричної системи, одиниць десяткової кратності, відіграло вирішальну роль у розвитку та уніфікації методів вимірювання. До сторіччя Метричної конвенції (1975 р.) її підписали 43 держави, в тому числі найрозвинутіші країни ринкової економіки — США, Великобританія, Франція, Канада, а також СРСР і країни — члени РЕВ.

З сучасної точки зору одиниці Метричної системи мір — це не система одиниць, а сукупність одиниць, похідних від метра і кілограма, з десятковим поділенням на кратні і частинні одиниці. Така сукупність одиниць не охоплювала всі галузі науки і техніки. У зв'язку з цим для точних наук теоретичного спрямування були розроблені спеціальні природні системи одиниць, де основними були певні фізичні сталі: Планка (h), Больцмана (k), Авогадро (NA) та інші. Наприклад, за системою Д. Хартрі одиниця довжини дорівнювала боровському радіусу a0 ≈ 5,29∙10–11 метра; одиниця маси прирівнювалась до маси електрона me ≈ 9,11∙10–20 кілограма, а одиниця часу ≈ 2,42∙10–17 секунди. Така система застосовується у квантовій механіці, оскільки дозволяє значно спростити розрахунки специфічних математичних рівнянь.

Незважаючи на простоту й однозначність метричної системи мір, у науці й техніці з'явився цілий ряд спеціальних систем одиниць. Розрізнялись вони вибором основних одиниць. Наприклад, у системах "Механічних одиниць" СГС за основні одиниці були прийняті сантиметр, грам, секунда; МТС — метр, тонна, секунда; МкГСС — метр, кілограм-сила, секунда.

У таблиці 1 наведені похідні фізичні величини в різних метричних системах.

Пізніше були розроблені системи "Теплові одиниці" — МКСК (метр, кілограм, секунда- кельвін), "Електричні одиниці" — МКСА (метр, кілограм, секунда- ампер). Ці метричні системи застосовувались відповідно у фізиці, електриці, оптиці та інших галузях. Кожна з наведених систем мала свої одиниці виміру таких фізичних величин, як енергія (робота, теплота), потужність, тиск та ін. Наприклад, у системі "Теплові одиниці" одиниця теплоти — калорія визначалась як кількість енергії, витраченої на підігрів 1 грама води на 1˚C. У системі "Механічні одиниці" одиниця роботи (енергії) — джоуль. За розміром енергії одиниця теплоти калорія у 4,19 разів більша одиниці роботи — джоуля, а останній у 0,427 разів менший, ніж кілограмометр. Як бачимо, наведені одиниці енергії (теплоти і роботи) не є кратними, що значно утруднює розрахунки.

Така ж ситуація виникає при порівнюванні одиниць інших фізичних величин. Більше того, при вимірюванні фізичних величин одиницями традиційних систем може статися, що певна фізична величина, наприклад температура чи тиск, вимірюються одиницями іншої фізичної величини — довжиною (стовпчик ртуті чи води). Ці та інші складності спонукали до розробки нової системи фізичних величин, яка була б позбавлена наведених вище недоліків.

Сучасний рівень техніки, технології і взагалі ринкової економіки та екології промислового господарства держави вимагає від економістів, технічних працівників і екологів чіткого взаєморозуміння. Це потребує знань сучасних систем вимірювання та їх безперервного вдосконалення. Саме ці питання вирішує наука метрологія.

Основні терміни і поняття сучасної метрології: фізична величина, розмір, одиниця, розмірність

У попередньому пункті наводилось загальне визначення терміна "метрологія". Подамо ще два визначення цього терміна:

Метрологія (від грецьк. μέτρον — міра та λόγοs — поняття, вчення) — наука про вимірювання фізичних величин, методи досягнення єдності їх одиниць і розмірностей у системі та необхідної точності розміру вимірюваного об'єкта чи явища.

Метрологія (історична) — розділ дисципліни, що вивчає розвиток систем мір грошових одиниць та розрахунків оподаткування у різних народів.

Якщо друге визначення цікаве економісту в загальнопізнавальному аспекті, то перше і є предметом даного посібника-довідника.

Основні розділи метрології: теорія вимірювання фізичних величин, розробка систем одиниць, метрологічне забезпечення еталонами та засобами вимірювання, а також законодавче забезпечення функціонування метрологічних понять у державних контролюючих, арбітражних і інших службах відповідно до Міжнародної системи SI.

В узагальненому визначенні фізична величина — це якісна характеристика об'єкта чи явища матеріального світу. Наприклад, довжина, маса, температура, тиск та ін.

Loading...

 
 

Цікаве