WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Сутність маркетингової цінової політики - Реферат

Сутність маркетингової цінової політики - Реферат

де ∆ Х та ∆ P — відповідно зміна ціни та попиту;

Х та Р — початкові значення ціни та попиту.

Значення КЕ можуть змінюватись від нуля до нескінченності. Якщо КЕ = 1, то попит не змінюється за будь-якої зміни ціни (абсолютно нееластичний попит). До товарів такої категорії може бути віднесений, наприклад, інсулін. Хворих на діабет зростання ціни на цей продукт не стримує від його придбання, оскільки він для них є життєво необхідним. Якщо КЕ→∞, то навіть незначне збільшення ціни може призвести до зниження попиту. У загальному випадку за нееластичного попиту КЕ завжди менший від одиниці, за еластичного — більший (табл. 17).

Таблиця 17

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛАСТИЧНОСТІ ПОПИТУ

Значення КЕ

Термінологія

Пояснення термінів

Вплив ціни на загальний виторг підприємства

збільшенняціни

зменшенняціни

КЕ > 1

Еластичний чи відносно еластичний попит

Процентна зміна кількості закупівель (продажу) перевищує процентну зміну ціни

Загальний виторг падає

Загальний виторг зростає

КЕ = 1

Одинична еластичність попиту

Процентна зміна кількості закупівель (продажу) дорівнює процентній зміні ціни

Загальний виторг незмінний

Загальний виторг незмінний

КЕ < 1

Нееластичний чи відносно нееластичний попит

Процентна зміна кількості закупівель (продажу) менша за зміну ціни

Загальний виторг зростає

Загальний виторг падає

Крім названої, розрізняють також перехресну еластичність попиту і таку, яка визначається рівнем доходів спожива-чів .

Першу можна розрахувати за формулою:

,

де ∆Хата Ха— відповідно відносна зміна обсягів продажу та початкове їх значення стосовно товару а.

Рbта Рb— відповідно відносна зміна ціни та початкова ціна товару b.

Якщо — продукти взаємозамінні.

Якщо — продукти взаємодоповнювані.

Якщо — продукти не замінюють один одного, між ними немає конкурентного співвідношення.

Еластичність попиту залежно від рівня доходів споживачів визначають за формулою:

,

де ∆Х та Х — відповідно відносна зміна та початкове значення обсягів продажу;

С та С — відповідно відносна зміна та початкове значення доходів споживачів.

Якщо — попит нееластичний, тобто зменшується за збільшення доходів (товари низької якості). За попит буде еластичним, тобто таким, що збільшується у разі зростання доходів (товари високої якості).

Основними чинниками, які визначають цінову еластичність попиту, є:

  • замінність товарів: що більше замінників товару, то еластичнішим є попит на нього;

  • питома вага товару в доході споживачів: що важливішим є місце продукту в бюджеті споживачів, то вища еластичність попиту на нього;

  • належність товару до предметів розкошів чи першої необхідності: що ближчий товар до життєво необхідних, то менш еластичним є попит на нього;

  • фактор часу: еластичність попиту на продукт прямо залежить від проміжку часу, необхідного для прийняття рішення, оскільки зі зміною ціни змінюються звички і смаки споживачів.

Пропонування — це кількість товару, яку виробники готові і згодні виготовити і запропонувати за дану ціну, на даному ринку протягом конкретного часу. Закон пропонування стверджує, що виробники вважатимуть доцільним спрямувати більшу кількість ресурсів на виробництво даного товару за відносно більш високого рівня ціни на нього. Зміна обсягів пропонування може статися внаслідок зміни умов виробництва і поставок товарів на ринок, а саме:

  • зміни цін елементів виробництва (заробітна плата персоналу, вартість засобів виробництва): що вищі такі ціни, то менше пропонування, бо вони безпосередньо впливають на собівартість;

  • кількість підприємств: що їх більше, то більші обсяги пропонування;

  • рівень розвитку технології: що вона досконаліша, то більше пропонування;

  • ціна товару: що вона вища, то більше пропонування.

Крім попиту і пропонування чинниками, які формують конкретну ситуацію в ціноутворенні і які досліджують за розробки цін, є:

  • стан грошової сфери: що більша купівельна спроможність грошей і сприятливіший валютний курс, то більша можливість підвищення рівня цін, їх багатоваріантності;

  • суспільна ціна виробництва: що менші суспільні витрати виробництва і середній прибуток, то більший інтервал можливої зміни цін;

  • стан конкуренції: що більша питома вага цінової конкуренції, то менші можливості підвищення рівня цін;

  • суспільно-державна політика регулювання цін: що потужнішою є така система, то менші можливості встановлення непомірно високих цін;

  • монополістичне регулювання цін: що вища його міра, то недосконалішою з погляду маркетингової ідеї є система ціноутворення;

  • якість і новизна продукту: що вони вищі, то обережнішим має бути розрахунок цін;

  • обсяги поставок: що вони більші, то нижчою може бути ціна;

  • взаємовідносини між покупцем і продавцем: що вони триваліші, то помірніші ціни;

  • умови поставок: якщо вони сприятливіші для покупця, то ціна буде вищою;

  • кількість продавців і покупців: що їх більше, то складніше змінити ціну.

Наступним етапом маркетингової розробки ціни є розрахунок витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Ці витрати поділяються на такі види:

постійні (фіксовані) — не змінюються залежно від обсягів випуску продукції (заробітна плата апарату управління, амортизаційні відрахування, страхові внески тощо);

змінні — змінюються залежно від обсягів виробництва (вартість сировини, матеріалів, палива, заробітна плата робітників та ін.);

повні (загальна вартість) — сума постійних і змінних витрат;

середні (питомі), у тому числі постійні, змінні, повні, витрати з розрахунку на одиницю продукції;

маржинальні — збільшення (зменшення) повних витрат за відповідного збільшення (зменшення) обсягу виробництва на одиницю продукції.

Якщо аналіз системи ціноутворювальних чинників дає змогу встановити максимальні межі цін на товари, то аналіз витрат — їхні мінімальні значення. Коли ціни нижчі за витрати, підприємство прибутку не матиме.

Після цього настає етап установлення приблизного рівня цін. Це здійснюється через аналіз реальних цін на конкурентні товари. Джерелами інформації для такого аналізу є порівняльні закупівлі товарів-конкурентів, участь у виставках, ярмарках, вивчення проспектів, каталогів, відповідні експертні оцінки, опитування споживачів.

Кінцевим етапом алгоритму маркетингового розрахунку цін є вибір методу чи методів ціноутворення, а також безпосередній розрахунок цін.

література

  1. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.

  2. Дайян А., Бунерель Ф., Ланкар и др. Академия рынка. Маркетинг. — М.: Экономика, 1993.

  3. Джоббер Дэвид. Принципы и практика маркетинга / Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Вильямс, 2000.

  4. Дайл П. Менеджмент: стратегия и тактика: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999.

  5. Дайл П. Маркетинг, ориентированный на стоимость: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб: Питер, 2001.

  6. Друкер П. Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. — М.: Book chamber international, 1992.

  7. Дэй Д. Стратегический маркетинг. — М.: ЭКСПО-Прес, 2002.

  8. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.

  9. Классика маркетинга / Сост. Б. М. Энис, К. Т. Кокс., Москва М.П. — СПб.: Питер, 2001.

  10. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. — М.: Прогрес, 1990.

  11. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как созлать, завоевать и удержать рынок. / Пер. с англ. В. А. Гольдича и А. И. Оганесовой. — М.: АСТ, 2001.

  12. Ламбен Ж. Ж. Стратегический маркетинг. — СПб.: Наука, 1996.

Loading...

 
 

Цікаве