WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Сучасна реклама в пресі - Реферат

Сучасна реклама в пресі - Реферат

З погляду географії поширення, журнали, в основному, бувають національними. Рідше - транснаціональними. І дуже рідко локальними (міськими).

По читацькій аудиторії журнали, як і газети, бувають популярними і спеціалізованими. Однак на відміну від газет, спеціалізовані журнали звичайно обслуговують інтереси дуже вузьких груп людей. Якщо, наприклад, газета може охоплювати сільське господарство цілком ("Сільське життя"), то журнал пише про окремі сфери ("Бджільництво", і т.д.).

Видавці деяких журналів так зацікавлені в цілісності своєї читацької аудиторії, що можуть навіть відмовити в підписці людині, що не має відносини до тих проблем, що розглядає журнал.

Через журнали можна досягти аудиторії, об'єднаної по всіляких ознаках: за віком, за професією, за хоббі, за релігією, по перевагах в одязі, їжі, відпочинку і т.д. Практично на кожну групу людей, що представляє інтерес для рекламодавця, є свій журнал.

Так само, як і газети, журнали бувають інформаційними і рекламними, малотиражними і багатотиражними.

Як правило, журнали виходять щотижня або щомісяця. Рідше - один раз на два тижні, один раз на два місяці або щокварталу.

Схеми поширення журналів ті ж, що й у газет: по підписці, вроздріб, безкоштовно або комплексно,

Основний використаний при друці формат А4. Часто застосовують нестандартний формат, близький до А4. Рідше - інші нестандартні розміри.

3. Реклама в додатках

Газети і журнали істотно розширюють свої рекламні можливості за допомогою різних додатків. Їх також можна класифікувати по різним характеристикам: по географії поширення, по читацькій аудиторії, по інформаційному змісті, по тиражу, що друкується, по періодичності виходу, за часом виходу, по способу поширення, по формату.

На практиці рекламодавці звичайно використовують три типи додатків. Перші акцентовані на інформаційному змісті - тематичні. Другі - на географії поширення - регіональні. Треті - на виді інформаційного носія - електронні.

Тематичні додатки є найбільш розповсюдженим типом. Звичайно випускаються на базі журналу або газети, періодично (1 раз у тиждень, на місяць, у квартал і т.д.) або до спеціальних випадків (до свят, до відкриття сезону і т.д.).

Реклама в тематичному додатку, як правило, більш ефективна, ніж на смугах журналу або газети. Зв'язано це з тим, що читачі більш уважно вивчають тематичну пропозицію. Як правило, виймають додаток з основного видання. Часто довго зберігають і користуються ним. У залежності від типу додатка і ситуації на ринку тривалість дієвості реклами в ньому може доходити до року.

Звичайно додатки випускаються на тім же папері і тим же форматом, що й основне видання. Однак коли використовується папір кращої якості і інший формат, то додаток більше різниться від газети або журналу, залучає більше уваги і тому має більший рекламний ефект.

В одних виданнях додатки не випускаються зовсім, в інших - від випадку до випадку, треті мають річні програми. В останньому випадку рекламодавці мають можливість враховувати можливості додатків при плануванні своєї рекламної діяльності на тривалий термін.

Тематика додатків звичайно зв'язана з інформаційним змістом основного видання. Якщо це популярна газета, то додатки звичайно присвячені масовим товарам і послугам: "Нерухомість", "Автомобілі", "Відпочинок", "Побутова техніка", "Одяг", "Продукти" і т.д. Якщо це спеціалізований діловий журнал, то темами можуть бути "Комп'ютери", "Офісні меблі", "Засоби зв'язку", "Безпека", "Професійне навчання" і т.д.

Тематика додатків також залежить і від подій, до яких вони пристосовуються: "Різдвяні подарунки", "Усе для 1 - го вересня", "Улюбленим до 8 - го березня", "Весна - садовий інвентар","Осінь - час курток і плащів" і т.д.

Регіональні додатки цікаві для рекламодавця тим, що з їхньою допомогою можна впливати не на всю територію, де поширюється видання, а на її певну частину. Це важливо, коли товари або послуги рекламодавця поширюються на певній частині території. Або коли рекламодавець хоче випробувати рекламу або сам товар на певній невеликій території, заощаджуючи в такий спосіб значні засоби.

Можливість випуску регіональних додатків залежить від того, яким образом друкується саме видання. Якщо газета або журнал друкує тираж частинами, у декількох друкарнях або в одній, але кількома частинами, то можна контролювати кількість екземплярів і на якій території їх буде поширено. До цих екземплярів і можна вкладати додаток, що, потрапляючи у певний район, і буде регіональним.

Якщо тираж друкується цілком в один захід, то випускати регіональні додатки технічно дуже складно. Потрібно вкладати додатки до уже надрукуваних, покладених і упакованих екземплярів. У такому випадку послуга часто стає занадто дорогою і невигідною рекламодавцеві.

Поліграфічне устаткування і система поширення багатьох, навіть невеликих, закордонних видань дозволяє їм випускати достатнє для нестатків рекламодавців кількість регіональних вкладок. В Україні сьогодні більшість видань не може запропонувати своїм рекламодавцям регіональне поширення додатків. Багато національних газет, що друкують свій тираж у друкарнях різних міст країни, намагаються використовувати цю технічну особливість для випуску регіональних додатків. Але організація друку додатків на місцях або їхня доставка з друкарні іншого міста часто робить задумку занадто складною і дорогою. До того ж ці додатки будуть поширюватися на територіях, де виходять місцеві газети, найчастіше в багато разів перевищуючі національні за тиражем в конкретному регіоні.

Електронні додатки або електронні версії традиційних газет і журналів з'явилися завдяки народженню глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, розвиткові "Wог1d.Wide Wеb". Саме "Всесвітня павутина" зробила Інтернет із системи для професіоналів систему для масових користувачів - читачів електронних газет і журналів.

У мережі є як власне електронна преса, так і електронні додатки до вже існуючих друкованих видань. Причому кількість мережних видань постійно росте. Якщо на початку 95-го в Інтернет нараховувалося близько 100 видань, то в середині 1996-го - уже більш тисячі [8;38].

У 1996 році в США з 1 700 щоденних газет свої додатки в мережі мали близько 400 [8;38]. Ще 200 додатків були представлені щотижневими газетами [8;38]. Наприклад, більш 30 % передплатників електронних додатків "Тhе Wа11 Stгееt Jоuгnаl" одночасно підписувалися і на друковану версію.

Проникнення українських газет і журналів в Інтернет почалося трохи пізніше. Проте, у 1999 році нараховувалося вже близько 300 українських засобів масової інформації, представлених в Інтернет [8;38].

Додатки до "паперовоих" газет і журналів звичайно перевершують по якості своїх мережних "родичів". Це зв'язано з тим, що традиційні медіа мають більш професійні кадри і відпрацьовані інформаційні технології (збір, обробка даних).

Електронні додатки дозволяють "паперовим" виданням, з одного боку, працювати на нову аудиторію людей - тих, що отримують інформацію з комп'ютера, з іншого боку - одержувати нові інформаційні можливості. Так, якщо для публікації матеріалу в звичайній газеті потрібні дні або, у кращому випадку, години, то для розміщення новини на сайті може бути досить і кількох хвилин.

Крім того, електронний додаток зручніше для читачів у плані пошуку потрібної інформації. Її можна легко знайти в архівах за допомогою пошукової системи.

Важливою, також, є і та обставина, що в додатку не настільки актуальні обмеження на обсяг, ніж у традиційній пресі. Виходить, тема може бути розкрита більш глибоко, з більшою кількістю фактів, аргументів, думок і т.д.

При необхідності можуть бути використані відеозображення і звук. У такому випадку, наприклад при інтерв'ю, можна почути або побачити співрозмовника журналіста в дії, що безумовно підсилить сприйняття надрукованої інформації.

Важливим також є і те, що редакції електронних ЗМІ одержують можливість прямого спілкування з читачем через "чатрум".

Коло читачів електронних версій постійно розширюється.

Відбувається це в зв'язку з ростом числа користувачів комп'ютерів. Вже в 98 році послугами Інтернет в Україні користувалося близько 600 000 чоловік.[8;39] У світі в цей же час 113 - мільйонів (62 у США, 20 у Європі, 14 в Азії і на Близькому Схід і т.д.) [8;39]. .

Одночасно міняється якісний склад електронної аудиторії. Якщо спочатку в мережі працювали в основному люди, професійно зв'язані з комп'ютерним світом, то поступово в зв'язку зі спрощенням технологій до них стали додаватися і представники інших професій.

Так, у 98-м році за оцінками провайдерів в українському Інтернеті було наступне співвідношення користувачів [8;39]. :

Loading...

 
 

Цікаве