WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Моделі поведінки виробників - Курсова робота

Моделі поведінки виробників - Курсова робота

За умови заданих цін p, w поведінка виробника визначається таким співвідношенням (усього (n+1) співвідношень): (1.11)

Нехай тепер ціна випуску змінилася чи змінилася ціна ресурсів, або і те і те.

1. Реакція виробника на зміну ціни випуску.

Диференціюємо (1.11) за р:

або у матричному позначенні:

,

де - вектор-рядок, - вектор-сторінка, або (1.12)

Рівняння (1.12) являє собою реакцію виробника (зміну випуску) (зміну попиту на ресурси ) на зміну ціни випуску р.

2. Реакція виробника на зміну цін ресурсів.

Нехай змінилася ціна k-го ресурсу , тоді диференціюємо рівняння (1.11) за : (1.13)

Якщо позначити

то n(n+1) рівняння (1.13) у матричній формі запишуться таким чином (це реакція виробника на зміну цін ресурсів):

(1.14)

3. Реакція виробника на одночасну зміну ціни випуску та ціни ресурсів.

Поєднання (1.12) та (1.14) дає основне матричне рівняння теорії фірми: (1.15)

яке показує реакцію виробника на одночасну зміну ціни випуску і цін ресурсів.

Розв'язуючи (1.15) відносно зміни випуску і зміни попиту на ресурси , отримуємо: (1.16)

Скориставшись правилом обернення блочних матриць, маємо:

Підставивши останній вираз у (1.16), отримаємо систему рівнянь фірми відносно змін випуску і попиту на ресурси: (1.17)

Перше рівняння системи (1.17) показує, як зміниться випуск за зростання ціни на продукцію фірми. Оскільки матриця Гессе H від'ємно визначена, то - також, тому

отже, (1.18)

тобто зі зростанням ціни випуску обсяг випуску продукції зростає.

Таким чином,

(1.19)

Але (для неокласичної функції граничні продукти додатні), тому обов'язково деякі , тобто зростання ціни випуску приведе до зростання попиту на деякі ресурси.

Ресурси l-го виду називають малоцінним, якщо з (1.17) видно (друга та третя група рівнянь), що , або у розгорнутому вигляді – (1.20)

тому зростання ціни на продукцію зумовлюватиме підвищення (зниження) попиту на окремі види витрат, якщо підвищення ціни на цей вид ресурсів приводить до скорочення (зростання) обсягів оптимального випуску. Зокрема, збільшення ціни на малоцінний ресурс сприятиме збільшенню випуску.

Підставивши (1.20) у (1.19), отримаємо

тому з випливає, що тобто зростання ціни на деякий вид ресурсів зумовить скорочення випуску.

Згідно з (1.17)

тому матриця - від'ємно визначена, отже, тобто підвищення ціни на деякий ресурс завжди призводить до спаду попиту на нього, отже, криві попиту є спадними.

Оскільки матриця - симетрична, то (1.21)

тобто вплив зміни ціни на l-й ресурс на зміну попиту на j-й ресурс і зміна ціни на j-й ресурс на зміну попиту на l-й ресурс однакові.

Витрати j-го і l-го видів ресурсів є взаємо замінюваними (взаємодоповнюючими), якщо тощо. [1. ст. 225-234]

2. ПОВЕДІНКА ФІРМИ НА КОНКУРЕНТНОМУ РИНКУ.

2.1 Фірма на конкурентному ринку (економічний опис).

Конкурентна фірма — це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.

Загальне правило максимізації прибутку

Ринок досконалої конкуренції має такі характерні риси:

значне число продавців і покупців;

стандартизована продукція;

незалежність дій продавців і покупців;

об'єктивність ціноутворення, відсутність будь-якого впливу на ринкову ціну;

інформованість покупців і продавців;

вільний вступ і вихід з галузі.

Положення фірми на конкурентному ринку визначається тим, що вона надто мала, щоб вплинути на стан ринку. Ринкова ціна не залежить від обсягу пропонування окремої фірми. Конкурентна фірма є „ціноотримувачем" („price taker"). Тому попит на продукцію конкурентної фірми є абсолютно еластичним, графічно має вигляд горизонтальної лінії на рівні ринкової ціни (рис. 1).

Конкурентна фірма, як і будь-яка інша, прагне максимізувати економічний прибуток, який вона визначає як різницю між сукупним виторгом і сукупними витратами: .

Сукупний виторг – це сума грошей, отриманих від продажу продукції на ринку. Оскільки на досконало конкурентному ринку ціна є сталою, то сукупний виторг є лінійною функцією відносно обсягу проданої продукції (рис. 8.1):

Середній виторг– це виторг від реалізації одиниці продукції: . Середній виторг дорівнює ринковій ціні, а крива середнього виторгу співпадає з кривою попиту на продукцію фірми (рис. 8.1).

Граничний виторг– це зміна сукупного виторгу в результаті продажу додаткової одиниці продукції : . За умови фіксованої ринкової ціни кожна додатково реалізована одиниця продукції додасть до виторгу величину, рівну ціні. Тому граничний виторг конкурентної фірми, як і середній виторг, є величиною сталою, а його крива графічно співпадає з лінією ціни, попиту і середнього виторгу (рис. 2.1).

Для обчислення економічного прибутку фірмі потрібна інформація про ціну,обсяг виробництва і витрати. Оскільки ціна фіксована і задається ринком об'єктивно, то основним фактором, що визначає обсяги випуску, є витрати, які зазнають впливу закону спадної віддачі. Порівнюючи сукупний виторг з сукупними витратами на кожному обсязі випуску, а також ринкову ціну з середніми та граничними витратами, фірма приймає рішення: чи виробляти продукцію взагалі, а якщо виробляти, то скільки, і визначає, яким буде результат діяльності.

Логіка раціональної поведінки виробника підказує, що у короткостроковому періоді фірмі варто виробляти продукцію, якщо вона отримує економічний прибуток, або коли сума збитків менша, ніж постійні витрати. Відповідно фірмі варто припинити виробництво, коли збитки перевищують постійні витрати.

Якщо фірма прийме рішення виробляти продукцію, то вона повинна вибрати оптимальний обсяг випуску: у разі прибутковості фірмі потрібно знайти такий рівень випуску, який максимізує прибуток, а у разі збитковості – такий рівень, який дозволить мінімізувати збитки.

Існують два підходи до визначення оптимального обсягу:

співставлення сукупного виторгу і сукупних витрат (модель );

співставлення граничного виторгу і граничних витрат (модель ).

Моделі оптимального вибору фірми можна представити у табличній, графічній або аналітичній формі. Аналіз цих моделей дозволяє обґрунтувати загальне правило максимізації прибутку для фірми, що функціонує у будь-якій ринковій структурі.

Розглянемо процес вибору оптимального випуску за допомогою табличної моделі . У таблиці 1 наведені дані про обсяги виробництва продукції за тиждень, сукупний виторг від продажу продукції за ціною 35 грн. за одиницю, сукупні витрати на виробництво тижневого обсягу продукції та суму економічного прибутку, яку обчислено як різницю між виторгом і витратами.

Таблиця 1

Обсяг випуску

од./тижд

Q

Сукупний виторг

грн./тижд.

TR=PQ

Постійні витрати грн./тижд.

FC

Змінні витрати

грн./тижд.

VC

Сукупні витрати

грн./тижд.

TC=FC+VС

Економічний прибуток

грн./тижд.

EP=TR-TC

1

2

3

4

5

6

0

0

50

0

50

-50

1

35

50

34

84

-49

2

70

50

56

106

-36

3

105

50

72

122

-17

4

140

50

90

140

0

5

175

50

112

162

13

6

210

50

140

190

20

7

245

50

178

228

17

8

280

50

230

280

0

9

315

50

290

340

-15

Loading...

 
 

Цікаве