WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Споживання, заощадження та інвестиції. Роль інвестиції в розвитку економіки України - Курсова робота

Споживання, заощадження та інвестиції. Роль інвестиції в розвитку економіки України - Курсова робота

Інвестиційна політика держави здійснюється через механізм державного регулювання.

Панування протягом багатьох десятиліть одноманітних державно-монополістичних господарських структур позбавило економіку належного динамізму, гнучкості, орієнтації на попит, сприйняття інновацій, а відтак – і ефективності. Відмова від галузевого, вузьковідомчого державного управління економікою на користь функціонального, ефективного поєднання ринкового й державного регулювання, демонополізація відбуваються надто повільно, мляво; механізм банкрутства не діє. Це й гальмує позитивні структурні зрушення в економіці та перехід від економічного спаду до економічного зростання. Звичка до застарілих методів господарювання, до екстенсивного нарощування виробництва заради виробництва, відчуження від власності і результатів праці призвела до того, що попит на інвестиції, як правило перевищує можливість його задоволення.

У стратегії інвестиційної діяльності важливу роль відіграють науково обгрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого подолання економічної кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства. Саме на пріоритетні напрями науково-технічного прогресу слід максимально націлювати інвестиційну діяльність та ресурси. На розвиток сучасних і майбутніх високотехнологічних виробництв можуть претендувати тільки ті країни, які здатні забезпечувати високий рівень науки, техніки, освіти, культури, організації управління та трудової дисципліни.

В економіці України у цьому відношенні склалася непроста ситуація. Держава, що збідніла внаслідок гострої економічної кризи, втрачає надійні джерела необхідного інвестування. І тепер, прагнучи, хоча б з чималим запізненням, відродити й активізувати політику відтворення як основу стабілізації та оновлення національного товаровиробництва, наразилася на протидію певних політичних і економічних сил. Концентрація фінансового капіталу у сферах нових структур, тіньового обігу та банківської системи, які не прагнуть до виробничого інвестування, по суті, гальмує відтворювальні процеси, економічну стабілізацію і зростання.

Аналіз надходження іноземних інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ця молода незалежна держава ще не створила належної бази для залучення капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення інвестицій є стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабілізації в країні.

Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним. Ускладнює ситуацію і практика коригування нормативних актів під час їх руху від верхніх рівнів управління до нижніх.

До головних факторів, що стримують формування економічного середовища, сприятливого для залучення інвестицій, можна віднести також і невизначеність пріоритетів ринкового трансформування економіки та повільність процесів приватизації.

Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні інвестицій пов'язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному середовищі.

Залученню інвестицій перешкоджають нерозвинутість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.

Тому для стимулювання залучення інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:

  • стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;

  • диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України;

  • надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.

Політика України як молодої незалежної держави щодо активізації процесу залучення інвестицій, перш за все, пов'язана з ринковим соціально-економічним трансформуванням суспільства. Отже, створення загальнополітичних, правових та інституціональних умов, сприятливих для інвестування, є одночасно як передумовою, так і результатом успішних реформ у нашій державі.

Говорячи про іноземні інвестиції треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:

  • створення привабливого інвестиційного клімату;

  • створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.

Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.

Нинішня ситуація в Україні підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.

Список використаних джерел

  1. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник . – К.: Знання, 2005 – 851с.

  2. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с.

  3. Білецька Л.В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 651 с.

  4. Бункина М.К. Макроэкономика: Учеб. пособие. – М.: Эльф Ко-пресс, 1995. – 152 с.

  5. Бурда, Майкл. Макроекономіка = MACROEKONOMICS: Європейський контекст. – К.: Основи, 1998. – 682 с.

  6. Долан, Эдвин Дж. Макроэкономика – СПб.: АО "Санкт-Петербург оркестр": АОЗТ "Литера плюс", 1994. – 402, с.

  7. Дратвер Б.Л. Макроекономіка: Стислий конспект лекцій. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. – 89, с.

  8. Економічна теорія : Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 779 с.

  9. Економічна теорія: Макро і мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – К.: Вид. дім "Альтернативи", 2001. – 606 с.

  10. Економічний розвиток і державна політика: Навч. посібник.– К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 475, с.

  11. Задоя А.А. Макроэкономика: Учебник.. – К.: Знання, 2006. – 368 с.

  12. Кривцов О.С. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. – Харків: Факт, 2003. – 199 с.

  13. Макаренко И.П. Макроэкономика: Модели и цифры (на примере экономики Украины. – К.: Сеста, 2000. – 93 с.

  14. Манків, Грегорі Н. Макроекономіка: Підручник для України. – К.: Основи, 2000. – 588 с.

  15. Мельникова В.І. Макроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – К.: Професіонал, 2004. – 394, с.

  16. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. екон. спец.: У 2 ч. Ч. 1. Ч. 2. – К.: Основи, 2001. – 517 с.

  17. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. – К.: Техніка, 1999. – 333, с.

  18. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – К.: Либідь, 2002. – 614 с.

  19. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 441 с.

  20. Сакс, Джеффри Д. Макроэкономика. Глобальный подход. – М.: Дело, 1999. – 847 с.

  21. Семюелсон, Пол А. Макроекономіка = MACROEKONOMICS. – К.: Основи, 1995. – 573, с.

Loading...

 
 

Цікаве