WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Споживання, заощадження та інвестиції. Роль інвестиції в розвитку економіки України - Курсова робота

Споживання, заощадження та інвестиції. Роль інвестиції в розвитку економіки України - Курсова робота

Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

  • новоутворюванні та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;

  • цінні папери (акції, облігації та ін.);

  • цільові грошові внески;

  • науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:

  • пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створенні підприємств;

  • створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а також філіалів підприємств іноземних юридичних осіб;

  • придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за законодавством України може належати іноземним інвесторам;

  • придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;

  • надання позик, кредитів, майна та майнових прав.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є:

  • інвестори (замовники);

  • виконавці робіт (підрядники);

  • користувачі об'єктів інвестиційної діяльності;

  • постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної продукції;

  • юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);

  • громадяни України;

  • іноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації.

Суб'єкти інвестиційної діяльності діють в інвестиційній сфері, де здійснюється практична реалізація інвестицій.

До складу інвестиційної сфери включаються:

  • сфера капітального будівництва (ця сфера об'єднує діяльність замовників-інвесторів, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання, громадян, зайнятих у сфері індивідуального та кооперативного житлового будівництва та інших суб'єктів інвестиційної діяльності);

  • екологічна сфера;

  • інноваційна сфера;

  • сфера обігу фінансового капіталу (грошового, позикового та фінансових зобов'язань у різних формах);

  • сфера реалізації майнових прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

Суб'єкти інвестиційної діяльності можуть об'єднувати кошти для здійснення спільного інвестування. Інвестори мають право виступати в ролі замовників, вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати інші функції учасників інвестиційного процесу.

Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою частиною підприємницької діяльності компанії (фірми), підприємства.

Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:

Визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів. Вирішальна роль у реалізації інвестицій належить галузям інвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданням інвестиційної діяльності є визначення шляхів розвитку цих галузей. Розвинений інвестиційний комплекс дозволяє забезпечувати стійкі темпи зростання народного господарства, запроваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.

Забезпечення високих темпів економічного розвитку компанії (фірми), підприємства. Стратегія розвитку будь-якої компанії (фірми) та будь-якого підприємства від моменту їх створення передбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів результатів підприємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності. Це економічне зростання забезпечується насамперед за рахунок інвестиційної діяльності, у процесі якої реалізуються довгострокові стратегічні цілі компанії (фірми), підприємства.

Забезпечення максималізації доходів (прибутку) від інвестиційної діяльності. Прибуток є основним показником, що характеризує результати не тільки інвестиційної, але й усієї підприємницької діяльності компанії (фірми), підприємства.

Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Сучасне ринкове середовище немислиме без ризику. За певних несприятливих умов ці ризики можуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці обставини зумовлюють необхідність пошуку шляхів та способів зниження ризику при реалізації інвестиційних проектів,

Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії (фірми), підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені.

1.3. ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Наша країна не хоче інвестицій. І робимо все, що б їх не було, інакше ми б вже давно були на іншій траєкторії економічного зростання.

Багато хто кажуть, що у країни немає грошей для нормального протікання процесу інвестування. Ні, гроші є. Тільки поза банківського обігу знаходиться майже 9 млрд. грн. Більше за 10 млрд. доларів готівкових на руках у населення, а це дуже чималий інвестиційний ресурс, але поки він лежить мертвим капіталом.

У період стабільності обмінного курсу національної валюти спостерігалася велика притока іноземної твердої валюти. Так, в 1997 році при загальному обсязі експорту товарів 14,1 млрд. доларів США було продано 32,4 млрд.(в 1999 році відповідні показники становили 11,5 і 9,5 млрд.)Тоді в економіку вони не пішли.

Зараз на Україні не створено нормальних передумов для інвестування в економіку.

Деякі роблять акцент на тільки великих інвестиціях і задають питання: чи варто взагалі говорити про якісь інвестиції на суму біля 2 тис. грн.? Це адже крапля в морі, не здатна вплинути істотний чином на положення справ. Категорично затверджувати про це абсолютно не правильно, це є абсолютною помилкою. Наприклад, в Польщі зареєстровано 2,5 млн. підприємств на 36 млн. населення, тобто в середньому одне на 14 чоловік. І цьому з урахуванням інвалідів, дітей, пенсіонерів. Соромно порівнювати ці показники з Україною.

Не треба затратити великих зусиль, щоб зрозуміти, що більшість підприємств – це дрібні інвестори. Але 2,5 млн. громадян, які можуть вкласти приблизно по 2000 гривень – це вже 5 млрд. інвестицій. Як говориться, крапля в морі перетворюється в могутній потік.

Масові дрібні інвестори формують головне для економічного зростання – внутрішній платіжний попит.

Також невирішеною залишається проблема структурного оновлення української економіки. Раніше багато говорилося про необхідність глибоких структурних перетворень промисловості України. Питома вага машинобудування становила 30,7% в 1991 році., а в 1999 році –13,8%, питома вага легкої промисловості скоротилася в 8 раз. Формуюча за роки реформ модель економічної політики не тільки не мала в своєму арсеналі відповідних інструментів регулювання, але і заперечувало необхідність таких. Всі питання структурних перетворень повинні були вирішуватися мимовільно – на основі ринкової кон′юктури. Відповідно виникає питання: чи повинне це так залишатися? Відповідь: одночасно з підвищенням питомої ваги базових галузей неухильно збільшилася енергоємність одиниці ВВП. Економіка, в структурі промисловість якої майже 60 % складає базові галузі безперспективна з точки зору темпів свого розвитку. Потенціал їх зростання в зв'язку з низькою оборотністю капіталу надто обмежений.

Економічна криза, в якій перебуває Україна , посилення фіскальної функції податків, штучна стабілізація гривні, призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспроможності населення. У свою чергу це не тільки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки – ще більше руйнує його.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непевненність у стабільності політики держави, висока корумпованність усіх рівнів влади, та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції, то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розв'язано. Відомо, що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 міль'ярдів доларів. Необхідно шукати і внутрішні джерела. Ця проблема може бути розвязана внедрінням нової форми фінансових відносин – лізингу. Справді, основні фонди на наших підприємствах спрацьовані, на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурентоздатну продукцію. Так, по групі великих машинобудівних підприємств спрацювання основних фондів становить 40-55%,а по найважливішій для виробництва третій групі – робочі й силові машини та обладнання – ще більше: 64-87%. Ці підприємства збиткові та малорентабельні і через це вони не можуть оновити основні виробничі фонди.

Loading...

 
 

Цікаве