WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Система управління логістичними процесами - Реферат

Система управління логістичними процесами - Реферат

Фірми, що виробляють споживчі товари, повинні не тільки вибрати канали товароруху, а й визначити інтенсивність їх використання:

при ексклюзивному розподілі і збуті фірма різко обмежує кількість оптових та роздрібних торговців у географічному регіоні, може використовувати один-два роздрібних магазини в конкретному торгівельному районі. Вона прагне престижного становища, контролю над каналами збуту та високої частки прибутку і готова погодитися на менший обсяг збуту, ніж при інших типах розподілу та реалізації; за вибіркових розподілу та збуту фірма використовує середню кількість оптовиків та роздрібних магазинів, намагається поєднати контроль над каналом, престижний вигляд з непоганим обсягом продажу та прибутку;

за інтенсивного збуту фірма використовує більшу кількість оптовиків та роздрібних торговців. її цілі — широкий ринок збуту, визнання каналів, масова реалізація і високий прибуток. Відносний прибуток є невисоким. Ця стратегія спрямована на найбільшу кількість споживачів;

фірма може використовувати й інші можливості, наприклад, подвійні канали товароруху (два різних канали) чи переходи від ексклюзивного збуту до вибіркового, а потім до інтенсивного у міру проходження товару за життєвим циклом, а також може збувати продукцію новим шляхом, досягаючи значного успіху.

3. Форми логістичних утворень за кордоном

У попередніх розділах були висвітлені теоретичні й методологічні основи логістики. Розглянемо тепер позитивний досвід зарубіжних країн у галузі логістики. Нині у великих капіталістичних країнах її розвиток перебуває на різних рівнях. Обстеження 500 західноєвропейських компаній (ФРН, Голландії, Великобританії, Франції, Бельгії, Іспанії), що представляють 30 різних галузей економіки, виявило 4 стадії розвитку логістики. На першій стадії, якій притаманна нерегулярна організація та добове планування логістики, перебувають 57 % обстежених фірм; на другій — 20 % і також нерегулярно займаються організацією логістики, проте планують заходи щодо її організації вже на тижневий термін, пов'язуючи свої дії з бюджетом і зниженням витрат виробництва. На третій і четвертій стадіях розвитку перебувають фірми, які впроваджують інтегровану систему логістики, що охоплює доставку товарів від постачальника матеріалів до кінцевих споживачів готової продукції. На цьому рівні розвитку перебувають всього 23 % компаній з 500. Вони розробляють довгострокові плани постачання (на місяць і більш тривалий період), велику увагу приділяють вивченню попиту. В огляді, складеному за результатами обстеження, зазначається, що завдяки використанню логістики продуктивність праці працівників фірм, що зайняті транспортуванням вантажів, зросла на 9,9 %. Водночас на 60 % обстежених фірм, де вдалося підвищити якість транспортного обслуговування, зниження собівартості не спостерігалося. Щодо вдосконалення складування і транспортування вантажів зусилля були спрямовані на розробку заходів, які б забезпечили як поступову, так і швидку віддачу від вкладених коштів. Швидко окупаються кошти, вкладені в аналіз вузьких місць господарської діяльності фірм чи окремих ланок логістичного ланцюга, у впровадження нормативів продуктивності праці, стимулюючої оплати праці. Повільно окупаються витрати на механізацію складування, будівництво складів великої місткості, автоматизацію технологічних процесів.

Для прискореного впровадження логістики в господарську практику закордонні фірми почали створювати консультативні ради. Наприклад, на підприємствах Франції в середині 80-х років налічувалося близько 50 таких рад, що займалися логістикою. Як правило, вони зосереджують свою діяльність на одній з ланок логістичного ланцюга (наприклад, на транспорті) або на 2—3 ланках, але в поєднанні зі всіма іншими її елементами. Вони також консультують різні зовнішні фірми. Адміністрація фірм використовує консультативні ради для діагностування стану логістики на підприємстві. Ради також проводять дослідження в галузі логістики, розробляють пропозиції щодо її вдосконалення, провадять заняття з вивчення проблем логістики, вивчають досвід інших фірм. Основними завданнями консультантів є:

визначення стратегічних аспектів логістики, потреба в яких виникає, наприклад, у разі зміни стратегії фірми, розробки нових ринкових концепцій та методів виробництва;

розгляд оперативних аспектів логістики (наприклад, аналіз витрат на логістику, оптимізація існуючих систем управління, стандартизація пакувань тощо);

оперативне планування, пов'язане, наприклад, із здійсненням принципу "точно в строк", нових автоматизованих систем складування і транспортування;

планування перевезень (наприклад, оптимізація парку транспортних засобів, методів перевезення небезпечних вантажів з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища).

При виборі послуг, які надають зовнішні консультанти (наприклад, у Швейцарії їх налічується до 30) і окремі особи, рекомендується передусім оцінювати їх діяльність за такими критеріями: правильність пропонованих рекомендацій; можливий рівень реалізації пропозицій, отриманих під час консультації; досвід у вирішенні питань, з яких передбачається отримання консультації; кваліфікація консультантів; вартість, умови, терміни надання консультативних послуг; ступінь деталізації документації з окремих етапів планування логістики; досвід спільної роботи із замовником. Замовник при цьому має дотримуватись таких вимог: чітко формулювати цілі дослідження та обсяг робіт; розбити складне завдання на окремі етапи; спільно працювати з консультантом; чітко визначати очікуваний результат від консультації.

Крім консультативних рад на транспорті деяких країн створюються логістичні спеціальні центри або інші структури. У Франції, наприклад, такі центри є як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні.

На залізницях розвинених країн існують також транспортні організації, що надають логістичні послуги, наприклад, організації з експедиторської діяльності, що несуть відповідальність за доставку вантажу, в тому числі за змішані перевезення. У Франції такою організацією є Koening Service Logistiques, у якій 250 службовців. Вона надає послуги з будь-якої логістичної операції, пов'язаної з процесом перевезення: виконує митні формальності, гарантує швидкість доставки та збереження вантажу. Генерацією ідей щодо обміну досвідом з визначення наукових та практичних підходів у стратегії і тактиці логістики в розвинених країнах займаються національні та міжнародні спеціалізовані товариства й асоціації, що об'єднують промислові фірми та наукові організації. Подібні об'єднання мають свої дослідницькі центри з добре поставленою методикою аналізу ситуації в промисловості, консультативні відділи, банки інформації, навчальні центри. У деяких країнах існує кілька національних асоціацій. Нині тільки у Європі понад 20 національних асоціацій є членами Європейської асоціації логістики. Остання виконує приблизно такі само функції, що й національні асоціації, але в межах усього регіону країн — членів цієї асоціації.

Аналіз стану розвитку логістики в розвинених країнах на сучасному етапі, різноманітність форм логістичних утворень у нестатичних умовах ринку дає змогу говорити про високу ефективність застосування цієї концепції. У США концепція логістики набуває дедалі ширшого використання і розглядається у вищих ешелонах управління корпорації як ефективний мотивований підхід до управління з метою зниження виробничих витрат. Ця концепція є основою економічної стратегії фірми, коли процес логістики використовується як знаряддя в конкурентній боротьбі і розглядається як управління процесами планування, розміщення і контролю за фінансовими та людськими ресурсами. Такий підхід дає змогу забезпечувати тісну координацію логістичного забезпечення ринку та виробничої стратегії. Якщо такої координації досягають, то результатами її стають: потрібний асортимент запасів у належному місці, в потрібний час; узгодженість роботи зовнішнього і внутрішнього транспорту, що гарантує своєчасну доставку товару відповідно до економічних вимог; синхронність дій складського господарства і пакування відповідно до вимог транспорту, що дає змогу мінімізувати витрати сировини, скоротити запаси у виробництві готової продукції; синхронізацію замовлень і транспорту.

Loading...

 
 

Цікаве