WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Форми логістичних утворень - Реферат

Форми логістичних утворень - Реферат

Реферат на тему:

Форми логістичних утворень

План

1. Логістичні ланцюги

2. Основні інструменти управління логістикою

3. Види логістичних ланцюгів розподілу

4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних ланцюгах

1. Логістичні ланцюги

Для того щоб уявити шлях, яким переміщується матеріальний потік, використовують поняття логістичний ланцюг. Синонімами цього терміна в англо-американській літературі з логістики є логістичний канал (logistical channe), канал розподілу (distribution channe) та ін. В Німеччині досить поширений термін логістичний ланцюг (die logistische Kette), що утверджений одним з національних стандартів.

Логістичний ланцюг (logistical chain) — це лінійно впорядкована кількість фізичних та/чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. У загальному випадку логістичний ланцюг об'єднує виробника та споживача, хоч часто має складну структуру. У логістичних ланцюгах виділяють такі основні компоненти: зовнішню (власне виробництво) і внутрішню (внутрішньовиробничу) логістику; збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв'язків (мал. 1) набагато залежить від таких чинників, як інфраструктура підприємства, управління персоналом та його кваліфікація, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків. Природно, що успішна дія зазначених чинників можлива за раціональної організації доставки вантажів та транспортно-складського господарства.

На практиці подана на мал. 1 принципова схема трансформується у різні форми залежно від схем організації вантажопотоків, кількості посередників.

Принципово важливими є схеми організації вантажопотоків, показані на мал. 2. З них найкраща — транзитна (без вантажопереробки). Однак на практиці, тим більше в сучасних умовах, реалізація такої схеми не у всіх випадках можлива й ефективна. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що логістичним вважається ланцюг, за яким рухаються товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача. В ньому виділяють такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів, склади для зберігання продукції на стадії закупівлі, виробництво товарів, їх збут, включаючи відправлення зі складу готової продукції, споживачі готової продукції. Система логістики включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками ланцюгів.

2. Основні інструменти управління логістикою

Організаційна будова логістичних ланцюгів може бути різною залежно від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів їх діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки; 6) кількості ланок; 7) схеми організації вантажопотоків. Крім того, на організаційну будову фірми впливають: а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюгів в організаційній структурі підприємства чи фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики; в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним постачанням.

Основними інструментами управління логістикою є: 1) її бюджет як складова частина загального бюджету фірми при плануванні її господарської діяльності; 2) показники логістики; 3) планування номенклатури товарів методом АВІ; 4) методи дослідження операцій. У розвинутих країнах до основних логістичних показників належать: 1) частота оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (%), який визначають як частку від ділення обсягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб; 4) витрати на логістику (% від загальних витрат); 5) швидкість обертання матеріальних ресурсів по окремих складах; 6) витрати на відправлення одиниці продукції; 7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться; 8) завантаження складу та парку транспортних засобів; 9) ступінь ризику, пов'язаного зі складуванням запасів.

3. Види логістичних ланцюгів розподілу

Одними з логістичних утворень є канали розподілу, які є складовою частиною розподільчої логістики. Рішення про вибір каналів розподілу — одне з найскладніших і найвідповідальніших рішень фірми. Кожен канал має свої рівні збуту та витрат. Вибравши конкретний маркетинговий канал, фірма повинна використовувати його, як правило, протягом тривалого періоду. Необхідно розробити кілька варіантів шляхів досягнення ринку. На відміну від продажу, ці шляхи є каналами з одним, двома, трьома і більшою кількістю рівнів посередників. Формування каналу вимагає вивчення основних варіантів його можливої структури з урахуванням типу та кількості посередників. Управління каналом потребує відбору та мотивування кваліфікованих посередників. Для цього періодично проводять оцінку діяльності кожного окремого члена каналу, порівнюючи його минулі та поточні показники збуту. Через посередників пропонують свої товари ринкові більшість фірм. Кожен з посередників намагається сформувати власний канал розподілу. Канал розподілу — це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкретний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на їх шляху від виробника до споживача. Тобто - це шлях руху товару від виробника до споживача. В багатьох підприємців не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу. "Дженерал моторс", наприклад, продає свої автомобілі за допомогою 18 тис. незалежних дилерів.

Навіть якщо виробник, збільшивши капіталовкладення у свій основний бізнес, може створити власні канали розподілу, він у багатьох випадках заробить набагато більше. При нормі прибутку від виробництва 20 %, а від заняття роздрібною торгівлею — близько 10 % фірма не виявить бажання безпосередньо займатися реалізацією продукції. Використання посередників пояснюється переважно їх неперевершеною здатністю забезпечувати широку доступність товару і доведення його до цільових ринків. Завдяки своїм капіталам, досвіду, спеціалізації та розмаху діяльності посередники дають фірмам більше того, чого вони за звичайних умов можуть досягти поодинці. На мал. З показано одне з основних джерел економії, яке виникає завдяки використанню посередників.

Яким чином дистриб'ютор зменшує кількість необхідних прямих контактів? У варіанті а, наприклад, три виробники намагаються вийти на трьох клієнтів методами прямого маркетингу. Для цього потрібно 9 контактів. У варіанті б функціонують також 3 виробники через одного дистриб'ютора, який встановлює контакти зі всіма 3 клієнтами, а для системи встановлюється лише 6 контактів. Отже, посередники допомагають скоротити обсяг виконуваної на підприємстві маркетингової роботи.

Члени каналу розподілу виконують ряд дуже важливих функцій:

1) дослідницьку — збирають інформацію, необхідну для планування та полегшення обміну;

2) стимулювання збуту — створюють та поширюють комунікації рекламування товару;

3) встановлення контактів — налагоджують та підтримують зв'язок з постійними покупцями;

Loading...

 
 

Цікаве