WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Оцінка діючої методики прогнозування кон’юнктури ринку освітніх послуг - Реферат

Оцінка діючої методики прогнозування кон’юнктури ринку освітніх послуг - Реферат

Реферат на тему:

Оцінка діючої методики прогнозування кон'юнктури ринку освітніх послуг

На сьогоднішній день проблема прогнозування кон'юнктури будь-якого ринку в Україні внаслідок швидких змін зовнішнього середовища за останні десятиліття стала особливо складною. З врахуванням тих труднощів і критичності помилок в прогнозах деякі спеціалісти були вимушені заговорити про доцільність прогнозування. Насправді прогнозування кон'юнктури ринку - це обов'язок, який в явній та неявній формі повинні виконувати всі фірми, організації, установи, а також і освітні заклади.

Одна з основних цілей прогнозування кон'юнктури - визначення ринкових можливостей вищого навчального закладу в майбутньому на основі прогнозу. Прогнозування є досить проблематичним для сфери вищої освіти. Однак, ті вищі навчальні заклади, які займаються прогнозом, мають значно більше шансів на успіх, ніж ті вузи, які це ігнорують.

Прогноз розвитку вищої освіти посідає чільне місце в системі науково-технічних, економічних і соціальних прогнозів. Прогнозування підготовки спеціалістів тісно пов'язане з іншими галузями наукового прогнозування. Чинники, від яких залежать обсяги підготовки спеціалістів на перспективу, мають такі параметри: прогноз розвитку окремих галузей народного господарства та окремих економічних регіонів; зміни демографічної ситуації; матеріальні, трудові, фінансові можливості держави; соціальні наслідки масової підготовки спеціалістів. Особливо варто виокремити визначення оптимальної структури підготовки кадрів: за рівнем кваліфікації, формами навчання, групами спеціальностей, а також забезпечення ефективності використання матеріальних, кадрових та фінансових ресурсів.

На сьогоднішній день в Україні відсутні зведені дані щодо потреби фахівців з вищою освітою у розрізі окремих спеціальностей, не складалися у такому розрізі і прогнози розвитку вищої освіти, на основі яких вносились би зміни до державного замовлення на підготовку потрібних для розвитку економіки спеціалістів. Міністерство освіти зобов'язало керівників освітніх закладів надсилати пропозиції щодо структури та обсягів прийому за держзамовленням виходячи з реальних потреб регіонів у фахівцях відповідних спеціальностей. Хоча фактично потреба в фахівцях тої чи іншої спеціальності в регіонах не визначена. Це призвело до неконтрольованої ситуації стосовно обсягів державного замовлення у ВНЗ та його виконанням, а також до випуску великої кількості спеціалістів, яка не відповідає потребам ринку праці.

Обсяги та перелік спеціальностей і професій, за якими готують молодих спеціалістів, найчастіше планують на основі застарілої або недостатньо перевіреної інформації, яка не відбиває змін, які відбулися на ринку праці, і яка не враховує місткості ринку трудових ресурсів. Як наслідок, частина випускників отримують спеціальності, які є незатребуваними на ринку праці. З іншої сторони, наростає дисбаланс попиту і пропозиції на ринку праці, який пов'язаний з рівнем професійної освіти. Таким чином, можна спостерігати подвійний дисбаланс попиту і пропозиції на ринку праці: за рівнем освіти (середня, професійно-технічна, вища освіта) та професійно-кваліфікаційному розрізі.

За даними Рахункової палати України, внаслідок відсутності визначеної реальної потреби у фахівцях привело у 2005 році до перевищення вищими навчальними закладами України обсягів державного замовлення по прийому фахівців за економічним напрямом на 1751 чол. Розрахункова вартість навчання їх становить 10,5 млн. грн. бюджетних коштів [2].

Науково-дослідним інститутом праці і зайнятості населення НАН України та Міністерства праці та соціальної політики України в 2001-2003 роках проведено науково-дослідну роботу за темою: "Розробка методичних рекомендацій щодо визначення потреби у фахівцях з вищою освітою та їх підготовка у навчальних закладах" (1 етап) та "Розробка проекту методичних рекомендацій щодо визначення обсягів підготовки фахівців з вищою освітою у навчальних закладах за напрямами та спеціальностями" (2 етап). Роботи були завершені у 2000 та 2002 роках, проте спільний наказ про співпрацю між Міністерством праці та соціальної політики і Міносвіти і науки підписано лише у 2005 році.

Перевіркою встановлено, що на кінець 2005 року робота із впровадження експерименту щодо визначення потреби у фахівцях з вищою освітою з урахуванням попиту на ринку освітніх послуг і ринку праці (за вищезгаданими методичними рекомендаціями) не започаткована. Внаслідок бездіяльності керівництва Міносвіти, Мінекономіки та Мінпраці, методичні рекомендації не затверджені в установленому порядку і в роботі не застосовуються.

Отже, зазначене свідчить про відсутність зворотного зв'язку між державними замовниками та виконавцями при виконанні державного замовлення на підготовку фахівців та веде до "перевиробництва" фахівців з вищою освітою. Цей факт підтверджує думку про необхідність прогнозування в системі вищої освіти.

Як висновок, можна зазначити, що застосування прогнозування в галузі освіти дозволить освітнім закладам відповідно прогнозувати свою діяльність, керівникам краще виконувати управлінські функції, що дасть низку переваг, а саме: підготувати освітній заклад до змін у зовнішньому середовищі, швидкої адаптації до змін у цьому середовищі, стимулювати працівників освітніх закладів, особливо управлінців, до генерації нових ідей стосовно подальшого розвитку освітнього закладу.

Література:

  1. Статистичний щорічник України за 2005 рік. / Київ: Держкомстат України. - 2006. - с.

  2. Про результати перевірки використання коштів держбюджету України на підготовку кадрів за економічними спеціальностями вищими навчальними закладами / К: Рахункова палата України, 2005.- Випуск 22.

Loading...

 
 

Цікаве