WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Розвиток реклами у пресі та її стан у ХХІ столітті - Курсова робота

Розвиток реклами у пресі та її стан у ХХІ столітті - Курсова робота

В другій половині XVIII століття на рекламу звертають увагу серйозні дослідники - публіцисти. Саркастичні зауваження щодо негативних сторін рекламної діяльності висловлюють Дж. Аддісон і Дж. Свіфт, Г. Філдінг і С. Джонсон. Останній писав у журнал "Ледар" 20 січня 1761 року: "Реклами так багато, що вона впливає на суспільство"[16;113]. Подібно тому, як формувалося становлення журналістики в західних країнах, в Україні, як і в Росії, існував попередник регулярного друкованого видання - рукописна протогазета "Куранти". Це, по більшій частині, переклади актуальних для цих країн політичних звісток, опублікованих у закордонних летючих листках і газетах, що доставлялися в Посольський наказ дипкур'єрами. "Куранти" складалися не більш ніж у двох екземплярах для інформування верховного правителя і вузького кола наближених.

Петро I рішуче розширив це коло, видавши 16 грудня 1702 року указ "Про друкування газет для повідомлення ними про закордонні і внутрішні події". Перший номер петрівських "Відомостей" вийшов у світ 2 січня 1703 року тиражем у кілька десятків екземплярів. Формат видання - 10,2х15,3 см. Утім, тираж газети, її періодичність, формат і навіть загальний заголовок були "пливучими" аж до створення дублюючої друкарні в Петербурзі в 1711 році. З цього ж часу "Відомості" переходять з церковно - слов'янського на гражданський шрифт, дійсно знаходячи можливість сприйматися широкими колами населення.

Розвинутої, регулярної, широкомасштабної рекламної діяльності газета не вела. Це урядове видання, і його відносини з приватними рекламодавцями ще не сформувалися. Але оголошення все - таки з'являються.

У петрівських "Відомостях" популяризуються мінеральні води Олонца. У № 2 за 1719 рік газета переконливо радить відвідати знову відкритий курорт. Престижність курорту підкріплювалася посиланням на поїздки туди придворних. Паралельно з'являються друковані листки на ту ж тему.

Іноді в "Відомостях" публікувалися списки книг, що тільки - но вийшли з - під типографського верстата.

Так починалася розгорнута бібліографічна реклама в російській

культурі. Незабаром оформлюється особливий жанр бібліографічної реклами - каталог. Наприклад, у листопаді 1723 року в Московській друкарні надруковано 80 екземплярів каталогу "рукописныхъ книгъ въ синодальній бібліотеці обретающихся" [16;149].

У XVIII столітті росіяни мали справу ще з двома газетами: "Санкт - Петербурзькими відомостями" і "Московськими відомостями". "Санкт - Петебурзькі відомості" видаються Академією наук з 1728 року. На відміну від петровського первістка ця газета виходила регулярно: у перший рік видання - один, а потім - два рази на тиждень. Тут також одне з ведучих місць у відділі оголошень займають списки книг, що видавались Академією наук. Поряд з урядовою рекламною інформацією, характерної для "Відомостей", тут починається практика комерційних оголошень. Саме вони переважно заповнюють відділ "для звістки", де розташовуються під рубриками: "Продажу"; "Підряди"; "Від'їжджаючі".

Торговельні і ремісничі шари населення столиці, вітчизняні й іноземні підприємці побачили, нарешті, у газеті засіб для рекламування своєї продукції. Редакція охоче йшла їм назустріч, переслідуючи власний фінансовий інтерес: тираж газети був невеликий (500-600 екз.), його реалізація по 4 коп. за номер не покривала витрати Академії на видання газети.[16;151]

Оголошень публікувалося усе більше. Поступово вони виділилися в спеціальний додаток - суплемент.

У середині XVIII століття відділ оголошень по обсязі зрівнявся з основною інформаційною частиною газети. І, як справедливо відзначає А. П. Кисельов, "оголошення ставало якщо не єдиною, то основною формою інформації про економічне і культурне життя"[16;151].

Відбувався динамічний розвиток і зміцнення російської економіки ціною жорсткості кріпосницьких порядків.

Усе більш диференційовано реклама "Санки - Петербурзьких відомостей" відбиває економічне життя: публікуються повідомлення про банкрутства, про стягнення векселів кредиторами, про примусовий розпродаж з торгів маєтків, у тому числі за розкрадання казенного майна. А поряд з цим повсякденне приватне життя.

Приділяється значна увага і рекламі видовищ, причому деякі тексти, розміщені в газеті, дуже нагадують ті самі "перелікові" афіші, що розклеювалися по стінах і передавалися з рук у руки.

У 1756 році під егідою Московського університету вийшла газета "Московські відомості". Її структура, організація матеріалу по рубриках були подібними з "Санкт – Петербурзькими відомостями".

Подібною спочатку була і реклама. Зміни в змісті й оформленні цієї газети зв'язані з діяльністю знаменитого просвітителя Н. И. Новикова. Він, взявши в оренду друкарню Московського університету, редагував "Московські відомості" з 1779 по 1789 роки.

Головним нововведенням став докладний бібліографічний відділ, що мав заголовок "Про російські книги". Тут містилася регулярна реклама книг, що вийшли в університетській друкарні, і повідомлялося про всі новинки, що продавалися в університетській книжковій крамниці. Видавець пояснив в особливому "Оголошенні" у № 104 за

1784 рік, що до звісток про нові книги "завжди додані будуть найголовніші показання матерій, що утримуються в них, щоб по тому читачі могли самі судити про достоїнства їх"[16;151].

Популярність газети при Новикові значно зросла - її тираж складав 4 тисячі екземплярів, формат - 17х20,6 см, кількість сторінок - від 4 до 16. Тематика оголошень розширюється[16;152]. Крім так званих "казенних", тобто офіційних державних, оголошень, характерних для рубрик "Підряди", повідомлень "про продажі з публічних торгів майна боржників, повідомлень про розшук швидких кріпаків" [16;152-], що лідируючу позицію починає займати реклама купецьких корпорацій, найму працівників, пропозиції послуг з боку медиків, гувернерів, модисток. Так, медик Йосип Мадже в 1780 році тричі через невеликі проміжки повідомляє про ефективність свого лікування і посилається для доказу цього на свідчення півтора десятків хворих, що вилікувалися. Це - новий тип аргументації для російської газетної реклами, успішно перенесений із західних зразків.

Ще більш наполегливо використовує рекламне умовляння в "Московських відомостях" за 1786 рік садівник Яків Андрієв. Це оголошення з'являлося в газеті протягом усього року. А в останньому номері "Московських відомостей" за 1786 рік виділяється своєю експресивністю оголошення французької модистки. При редакторстві Новикова рекламна служба працювала досить успішно. І не дивно: за півтора десятиліття до оренди "Московських відомостей" у своєму першому сатиричному журналі "Трутень" Н. И. Новиков вже ознайомив співгромадян з типами рекламних текстів. Тоді він підходив до таких повідомлень іронічно у відповідності зі стилем видання. Однак і в пародійному варіанті відпрацьовувалися структурні особливості рекламної творчості.

Тут також обіграються найбільш характерні рекламні газетні рубрики: "Підряди"; "Продаж"; "Видовища"; "Книги"; "Від'їжджаючі". Глибоко вкорінюється в російській культурі вже із середини XVIII століття жанр рекламного оголошення. В усі століття сатирики прагнули висміювати найбільш популярні, розповсюджені явища свого часу. Популярність же жанру оголошень не залишає сумнівів.

Навіть кращі журналісти епохи вважали необхідним прокоментувати їх. Наприклад, у другому номері нового журналу "Вісник Європи" за 1802 рік Н. М. Карамзин виражає здивування з приводу оголошення в одному з грудневих номерів столичної преси. У замітці "Чудне" він коментує пропозицію французького гувернера, що відкрив біля Парижа пансіон для російських дворян і що пропонував учити їх російській мові. Можна сказати, що лише на рубежі XIX століття в Росії формується навичка до ділового сприйняття рекламних газетних публікацій.

У першій четверті ХІХ століття з'являються "товсті", літературні журнали - "Вісник Європи", "Син Батьківщини", "Московський телеграф". Рекламних розділів у цих виданнях немає - є активна популяризація книжкових новинок, барвисті оповіщення про новинки паризької моди з додатком кольорових картинок і публікації, які можна розглядати як варіанти прихованої реклами. Наприклад, у розділі "Московські записки" "Московського телеграфу" за 1825 рік повідомлялося: "Поздоровляємо жителів Москви з появою диво - Акули, страшної рибини, що на друзки ламає човни і кораблі, на якій вільно можуть сидіти 15 чоловік, що з великими зусиллями вдалося, нарешті, прибити якірним ударом; але навіщо переказувати те, що самі глядачі почують від красномовного хазяїна Акули! Нехай поспішають цікаві і подивляться на риб'ячу шкіру, утім, складену з декількох шматочків, або почекають до Святого тижня: тоді насолодяться вони цим величним видовищем під Новинським" [16;272]. Типові реквізити рекламного тексту в цій публікації відсутні, але весь її зміст носить відверто рекламний характер, збуджуючи цікавість і підказуючи нехитрі шляхи її задоволення.

Loading...

 
 

Цікаве