WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Розробка комплексу маркетингової діяльності підприємства „БКС-Соки” - Курсова робота

Розробка комплексу маркетингової діяльності підприємства „БКС-Соки” - Курсова робота

"Плодоовочпром" Валентин Асаулюк, виробництво соків на підприємствах галузі, що традицiйно розливають соки у звичайні скляні банки, торік зросло майже вдвічі; сокiв з м'якоттю (сокiв-пюре) - на 10%, і це при неврожаї багатьох плодово-ягiдних культур, зокрема таких основних як томати та виноград. На думку пана Асаулюка, сказати точно, скiльки в Українi виробникiв сокiв, складно. Технологiчна доступнiсть сокового виробництва "розмножила", за даними Плодоовочпрому, близько 1000 спецiалiзованих та пiдсобних консервних заводiв і цехiв плодоовочевого напряму. Але значна їх частина простоює. Особливо - в мiжсезонний перiод.
В Українi соки-пюре завжди були до вподоби як малому, так i дорослому споживачеві. Минулого року вироблено майже 3,3 млн умовних банок продукції. Порiвняно з 1990 роком спад випуску "рідких вітамінів" досить вiдчутний. Наприклад, потужностi одного з найбiльших виробникiв дитячих сокiв-пюре - Житомирського консервного заводу - завантаженi лише на 20-25% - при тому, що вiн здатний випускати не один десяток видiв соків і раніше постачав їх у різні регіони Союзу.
За словами фахівців Житомирського консервного заводу, попит на соки впав головним чином тому, що зросла їх собівартість - унаслідок подорожчання енергоносіїв, сировини, збільшення податків тощо. Одеський дослiдний консервний завод (за радянських часів - головне спеціалізоване підприємство з випуску дитячого харчування) в основному зберіг свій статус і пропонує майже 50 видiв продукції (фруктовi, овочевi соки, м'яснi, м'ясо-овочевi, овочевi пюре). Водночас купити продукцію цього заводу у магазинах чи на ятках майже неможливо. Переважно тому, що виробники, як не дивно, мають нерозвинену дистрибуторську мережу, слабкi зв'язки з оптово-роздрiбною торгiвлею.
Вiдомо: святе мiсце порожнє не буває. Тому цей сегмент ринку (соків-пюре), також активно заповнюється імпортними виробами. У значних обсягах продає свою продукцію фiрма Parmalat. Інший оптовий продавець iмпортних соків-пюре - фiрма "Мааза", - щоб закріпитися на ринку почала постачати продукцію дистрибуторам на умовах часткової передоплати, тоді як переважна бiльшiсть трейдерів працюють на умовах повної передоплати. "Мааза" швидко створила дистрибуторську мережу в кiлькох областях України. Як ексклюзивний дистрибутор, вона у значних обсягах постачає на український ринок американський манговий сiк-пюре, що виробляють в ОАЕ. Український ринок соку-пюре досить перспективний, і обсяги продажів продукції "Маази" зростатимуть.
Крім того, зазначає він, український споживач стає вибагливішим і воліє купувати високоякісну продукцію.
Отож враховуючи таку тенденцію, яка, напевно, переважатиме й надалі, фірма "Мааза" й будує власні орієнтири. Чітко враховують тут якісний розподіл соків на дві групи. У першій - соки вищої якості, рекомендовані спеціальними сертифікатами розвинутих країн світу для вживання дітям, вагітним жінкам і хворим. У другій групі, що аж ніяк не означає нижчого щабля продукту - просто ці соки не мають зазначених дозволів, - напої зі статусом "для загального споживання".
В Україну готові соки завозять із Болгарiї, Грецiї, Угорщини, Польщi, Iзраїлю, ОАЕ, Нiмеччини. На думку фахівців, питому вагу iмпортних соків на українському ринку визначити майже неможливо, а дані маркетингових досліджень фірм - операторів ринку дуже різняться. До того ж у різних регіонах країни своя специфіка наповнення місцевого ринку цим товаром.
У деяких областях України поширені певні імпортні соки. Скажімо, угорськi (наприклад 100 Karat) продаються переважно в Захiднiй Українi. В центральних регіонах - вже згаданий Parmalat, латвiйський Cido, нiмецькi D.R. Simmer, Emig. За цiною iмпортнi наближаються до вiтчизняних.
Асортимент соків можна умовно розподiлити на двi групи: перша - так званi тропiчнi соки, що розливаються з привезених концентратiв таких культур, як ананаси, помаранчі, грейпфрути, манго та iншi. Друга група - соки, що безпосередньо вичавлюють зі свіжих місцевих плодово-ягiдних культур - яблук, вишень, винограду, томатів тощо.
Теоретично виробляти в Українi можна стiльки видів сокiв, скiльки iснує варiантiв їх змiшування. Все ж, за iнформацiєю Плодоовочпрому, в Українi найпоширеніше виробництво саме яблучного соку, його сумiшей з iншими плодами та ягодами, потім - виноградного, томатного, дещо менше - сливового, абрикосового тощо.
Випуск виноградного соку в останнi роки зменшився тому, що більше винограду йде на виробництво прибутковішого напою - вина. Крім того, дався взнаки неврожай минулого року. Тому, за словами фахівців, нинішнього сезону фірми почали в більших обсягах розливати виноградний сік з iмпортних концентратiв. Виноградний сік випускають в основному пiвденноукраїнськi фiрми "Сепро", Sandora та інші.
Через неврожай томатiв значно зменшили виробництво томатного соку досить потужні консервні заводи Одеси та Херсона. Як наслiдок, на ринку домiнують iмпортнi томатнi соки та соки, розлиті з привiзних концентратiв. За повiдомленням фахівців, цього сезону попит на томатні соки Gutta та "Смак" зріс у кілька разів.
За оцінками фахівців, соки можна умовно роздiлити на три цінові сегменти. До порівняно дешевшого належать торгові марки Tender Sun, SunRay; дещо дорожчими є Jaffa, Cido, "Галичина", Gutta; дорогими вважаються Parmalat, D.R. Simmer, Emig. Через те, що концентрацiя сухих речовин у соках-пюре в кiлька разів бiльша, нiж у звичайних соках, вартiсть їх удвічі-втричі вища.
На думку комерцiйного директора "Української продовольчої компанiї" Вiталiя Кибальчича, вартiсть соку визначається вартiстю концентрату, з якого його розливають. Скажімо, вартiсть однієї тонни iмпортного сокового концентрату (значну його частку завозять з ізраїлю та Бразилії) коливається вiд однієї до кiлькох тисяч доларiв.
- Питання ціни на ринку - визначальне, і фірма готова йти на додаткові знижки, якщо при цьому значно зростатиме товарообіг. Соки Gutta орієнтовані на середній ціновий сегмент, але концентрати, з яких їх розливають, дуже якісні, - зазначив Іван Симоненко.
У збутовій стратегії "Галичина" робить ставку на ексклюзивних дистрибуторiв і вартiсть власних соків контролює у роздрiбнiй мережi. Бiльшiсть інших фiрм цього не робить.
Виробники сокiв зазвичай починають освоювати ринок збуту спочатку своєї, а вже потiм - сусiднiх та віддаленіших областей. Подiбну торгову стратегiю використовували фірма "Галичина", "Українська продовольча компанiя" та iнші виробники.
Надзвичайно сильно на обсяги продажу впливають сезоннi коливання попиту. Обсяги продажу сокiв істотно збiльшуються восени та взимку, а пік спостерiгається навесні. Влiтку настає спад, соки витiсняються мiнеральною та газованою водою, напоями, пивом.
Майже всі виробники соків беруть активну участь у виставках, проводять дегустації. Деякі розміщують плакатну рекламу в магазинахта кафе, за прилавками, щоб у покупця склалося враження про поширенiсть та стабільність торгової марки на ринку. Просуванню торгових марок сприяє так
Loading...

 
 

Цікаве