WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Розробка комплексу маркетингової діяльності підприємства „БКС-Соки” - Курсова робота

Розробка комплексу маркетингової діяльності підприємства „БКС-Соки” - Курсова робота

років - 58%
40-60 років -13%
більше 40 років - 6%
Місто проживання - великі міста
Сільська місцевість - 4%
Маленькі міста - 18%
Київ, Одеса, Львів, Харків та інші великі міста - 46%
Інше - 32%
Освіта - вища
Середня освіта - 24%
Вища 37%
Ступень кандидата, доктора наук-12%
Інше-27%
Рівень доходів - вище середнього. На це запитання багато респондентів /34%/ відповідало - вище середнього. Тому виходячи з особистої оцінки кожного споживача це питання є дуже суб'єктивним.
Мал.3. Перевага смаку соків серед споживачів /%/
Маркетингові дослідження показують, що споживач розглядає соки як джерело вітамінів /50% респондентів/ та натуральний продукт /25%/.
Містом покупки служать продовольчі магазини або гастрономи /35% респондентів/. Крім того соки покупають у магазинах cash&carry /15%/ або мілкооптові ринки /12%/.
Серед підприємств споживачів соків основне місце займають кафе, бари, ресторани та тому подібне. Їх попит формується, виходячи з наступного принципу -чім на більш заможних клієнтів розраховано підприємство, тім частіше у його меню присутні свіже вижати соки. Як правило, ця категорія споживачів зацікавлена не стільки в покупці продукції відомої торгової марки, скільки з відомої різноманітності якісного соку.
Для клієнтів кафе та ресторанів сок потрібен саме як, скажімо, яблуневий, а не як вироблений конкретною фірмою.
Дослідження купівельної поведінки споживачів свідчать про невисокий ступінь їх прихильності до певної торгової марки. Були визначені такі типи покупців стосовно їх ставлення до торгових марок:
1. Покупці, які орієнтовані на одну марку - 6,7%.
2. Покупці, які орієнтовані на 2-3 визначені марки-41,4%.
3. Нестійкі споживачі - 34,1 %.
3. Дослідження ринку соків
Основним ринком, якій є привабливим для підприємства "БКС-Соки" є ринок України. На Україні ринок соків має великі перспективи розвитку, але є дуже багато факторів, які не дають можливості ринку соків розвиватися належним чином. Наприклад, сировиною для виробництва соків, як відомо, служать різноманітні овочі та фрукти. Об'єм виробництва овочів в Україні становить у 1999/2002 маркетинговому року 5,87 млн.т. З них порядку 88% приходиться на овочі відкритого ґрунту (у том числі 24% - томати), 4% - на овочі закритого грунту, 8% - на бахчеві культури.
Емкість внутрішнього ринку фруктів у натуральному вигляді у 1999/2000 маркетинговому року оцінюється на рівні 1,5 млн. т. З них на долю імпорту (в більшості цитрусових и бананів) приходиться 10%. Структура продаж формується на 34% за рахунок яблук, на 8% - груш, на 7% - абрикосів та персиків, на 6-7% - винограду, на 6% - вишень та черешень.
На сьогоднішній день у країні відсутній ринок плодоовочевої продукції. Відміна Держзаказа та звертання потребительскої кооперації у післяреформений період визвали ризькі зміни структури каналів її реалізації. Виробництво овочів та фруктів поступово переміщуються з суспільного сектора у приватний. У приватному секторі вирощується 75% томатів, 85% буряка та моркви, 75% Бабичевих культур. Така ж саме ситуація й у виробництві фруктів, 90% якого зосереджено у хазяйствах населення: 55% семечкових культур (яблук и груш), 85% кісточкових (вишень, абрикосів и т.д.), 95% - ягід. Хазяйства суспільного сектора доминуют тільки на ринку товарних яблук та винограду, тому що технологія їх вирощування дуже складна для приватних виробників.
При тому, заготівельні організації (переробним підприємствам й потреб кооперації) часники продають не більш 1% дарів природи, які вирощені, що завісить від низького рівня закупних цін. На долю мелкооптових посередників приходиться 3-4% загального об"єма продаж, а 70-80% овочів та фруктів реалізується на міських ринках.
Варто підкреслити, що виробники жорстко не прив'язані до місцевих сировинних регіонів - нерідко вони як сировину використовують згущені соки. Соки прямого віджиму, nfc-juice, становлять не більше 20% ринку і виробляються на основі місцевої сировинної бази.
Дуже важливим для ринку сокової продукції є формування політики розповсюдження. Як правило, вся сокова продукція надходить у роздрібну мережу на умовах попередньої оплати або оплати за фактом поставки, 7-денна відстрочка оплати надається лише тим підприємствам, з якими налагоджені тісні партнерські стосунки.
4. Дослідження конкурентів.
4.1.Ринок.
4.2.Товар.
4.3.Ціноутворення
4.4Просування товару
За оцінками фахівців, найширше в Україні представлені соки Gutta - майже в усіх регіонах. Відкривши 1995 року офіс у Києві, спільне американсько-латвійське підприємство Gutta почало проводити на українському ринку активну рекламну і збутову політику, стратегію і тактику якої вже добре випробувало в інших країнах. Як наслідок, товарообіг фірми за 5-6 рокsd зріс у кілька разів.
Нещодавно виробництво соків Gutta налагодило в Києві та у Вінницькій області спільне підприємство "Вінпласт". На умовах лізингу придбало обладання "Тетра Лаваль Україна" потужністю 6 тис. л/год. СП Gutta також вклало у цей проект свій капітал, передало технологію та навчило персонал.
"Вінпласт" вивів виробництво на максимальну потужність - 1,5 млн л за місяць. Окрім того, на орендних умовах відкрито ще дві лінії у Києві - з розливу соків у 1-літрові та 0,2-літрові пакети. До речі, останні користуються особливим попитом.
Збутова політика "Вінпласту" орієнтована на великі оптові компанії, які забирають майже 98% продукції. Вся вона від самого початку реалізовувалася лише за попередньою оплатою. Дрібнооптові покупці зацікавлені в реалізації соків Gutta - розкрученої торгової марки.
Потужним виробником сокiв пiд торговою маркою Jaffa в Одесі стала "Українська продовольча компанiя", цінова та асортиментна політика якої забезпечує їй стабільні ринки збуту на Півдні України. Крiм того, фiрма продає готовi iмпортнi соки виробництва ізраїльської фiрми "Рiмон". У планах - випуск соків з місцевих фруктів та овочів.
Як зазначають фахівці, у південних регіонах країни - один з найвищих рівнів конкуренції. На цей ринок минулого року відразу вийшло кілька фірм. Українсько-литовське підприємство Sandora у Миколаєві розпочало виробництво соків під торговою маркою Sandora, а фірма "Сепро" під однойменною торговою маркою - у Херсоні.
Першою фiрмою, яка 1992 року взялася не лише за розлив сокiв з тропічних концентратів, а й за виробництво яблучного соку з плодів, вирощених в Україні, стала львівська "Галичина". Керiвник компанiї "Тетра Лаваль Україна" Дiтер Рудель говорить: "Ми надали посильну пiдтримку цiй фiрмi, поставивши устаткування на взаємовигідних умовах, навчили персонал і визначили маркетингову стратегію". Статус піонера надав львів'янам певної переваги над конкурентами. Нині "Галичина" має головний офiс у Львовi, широку дистрибуторську мережу в усiх областях України і, за деякими даними,своєю продукцією охоплює до третини українського ринку.
Як повiдомив керiвник управлiння консервної промисловостi ВАТ
Loading...

 
 

Цікаве