WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Особливості державного стимулювання продажу продукції - Реферат

Особливості державного стимулювання продажу продукції - Реферат

3/4 протягом трьох років.
В Англії для малого бізнесу (фірми із зайнятістю до 500 осіб) провадилося відшкодування від 1/2 до 2/3 вартості державних консультацій у галузі конструювання, фінансових та інформаційних проблем, 40% витрат на підготовку кадрів. Субсидії держави на проведення досліджень спільно з навчальними закладами та промисловими фірмами становили від 40% до 70% суми цих витрат (аналогічно в Японії, Швеції та Німеччині). За впровадження нововведень на приватних фірмах 50% витрат брала на себе держава. Провадилось страхове покриття дослідницької діяльності держава відшкодовувала до 80% позички, якщо венчурна фірма зазнавала банкрутства. Венчурні фірми повністю звільнялися від податків протягом перших двох років, на третій - оподаткову-валося тільки 25% їхнього прибутку, на четвертий - 50%, на п'ятий - 75%, на шостий і дальші роки - 100%. Створенняпід-п ємницьких зон забезпечувалось спеціальним субсидуванням - звільненням підприємств від податку протягом 10 років із дня створення зони.
Для країн, які входили в ЄС, діяли субсидії в розмірі до 1/2 капітальних витрат на використання енергозберігаючих технологій.
Отже, керівництво економічно розвинутих країн стимулює купівлю своїх послуг з керування національними економіками. Яке стимулювання - такі й результати цих послуг.
Україна тільки-но стала на шлях, який має привести до розквіту економіки за рахунок зростання ділової активності в усіх сферах національного господарчого комплексу. Але для цього необхідні такі умови: створення інституту приватної власності, перевищення на ринку покупців пропонування над попитом, наявність конкуренції та конкурентів, а також забезпечення з боку держави свободи вибору підприємницької діяльності, свободи переміщення капіталу та робочої сили.
Найпоширенішими формами стимулювання в У країні" наприкінці XX ст. є кредитування, страхування та лізинг. Досвід застосування таких послуг в економічно розвинутих країнах довів їхню значну ефективність. Але в Україні ці послуги застосовуються у найпростішій формі, досить примітивно і не мають розвинутих ринків споживачів.
Лізинг - це угода між власником майна (орендодавцем, лі-зингодавцем) і орендатором (лізингоотримувачем) про передачу майна в користування на обумовлений період за відповідну плату, яка сплачується щорічно, щоквартально або щомісячно. За допомогою лізингу в коло споживачів залучаються ті підприємства, які або не мають фінансових можливостей придбати обладнання у власність, або згідно з особливостями виробничого циклу не мають потреби володіти ним.
Отже, лізинг - це один з найефективніших способів збільшення активності виробників та пожвавлення роботи як промислових підприємств, так і сільського господарства.
Фахівці поділяють лізинг на оперативний та фінансовий.
Оперативний лізинг - це передача в користування майна на строк, менший строку його можливої служби. Він характеризується невеликою тривалістю контракту (до 3-5 років) і неповною амортизацією обладнання за період оренди. Після закінчення Цього строку обладнання може стати об'єктом нового лізингового контракту або його повертають лізингодавцю. Як правило, в оперативний лізинг здають будівельну техніку, транспорт, персональні комп'ютери тощо. Оперативний лізинг необхідно відрізняти від рейтингу - короткострокової оренди машин та обладнання без права наступного придбання таких орендарем. Рейтингові фірми здебільшого мають увесь парк обладнання певного типу, але орендна плата там вища ніж, у лізингових фірмах.
Фінансовий лізинг характеризується тривалішим строком контракту (5-10 років) та повною амортизацією всього або більшої частини обладнання. Фактично фінансовий лізинг - це різновид довгострокового кредитування покупки. Після закінчення строку дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити термін угоди або скласти нову угоду, а також придбати об'єкт лізингу за залишковою вартістю (в економічно розвинутих країнах ця вартість має суто символічний характер).
Ясна річ, що об'єктом лізингу буває як рухоме, так і нерухоме майно. Якщо відбувається лізинг нерухомості, лізингодавець будує або купує за свій рахунок чи в кредит нерухомість з доручення лізингоотримувача і передає останньому право користування майном у комерційних або виробничих цілях. Як і угоди з рухомим майном, ці контракти укладаються на строк менший або такий, що дорівнює амортизаційному періоду об'єкта. Орендар несе всі ризики, витрати й податки під час дії контракту.
У лізингу беруть участь такі об'єкти:
o власник майна, який надає його в користування на умовах лізингової угоди, тобто лізингодавець. Як такий можуть виступати: а) установи банку, у статуті яких передбачено цей вид діяльності; б) фінансова лізингова фірма, яка створюється спеціально для проведення лізингових операцій, тобто спеціалізована фірма, головною, а здебільшого і єдиною функцією якої є оплата лізингового майна, тобто фінансування угоди; в) спеціалізована лізингова фірма, яка на додачу до фінансового забезпечення угоди бере на себе виконання комплексу послуг нефінансового характеру: технічний огляд та ремонт обладнання, консультації з його використання тощо; г) будь-яка фірма або організація, для якої лізинг не є основною діяльністю, але його не заборонено статутом, і фірма має джерела фінансування для проведення лізингових операцій;
o користувач майна - лізингоотримувач, яким може бути будь-яка юридична особа незалежно від форми власності;
o продавець майна, тобто постачальник, яким теж може бути будь-яка юридична особа: виробник майна, посередницька організація тощо.
Фахівці з питань лізингу вважають, що в класичній лізинговій взаємовідносини між суб'єктами будуються за такою схемою: майбутній лізингоотримувач, якому потрібні певні види майна самостійно вибирає постачальника, який має таке майно. Оскільки лізингоотримувачеві бракує коштів та він не може отримати кредит для придбання майна у власність, він звертається до майбутнього лізингодавця з проханням узяти участь в угоді. Участь лізингодавця полягає в тому, що він купує це майно у виробника або
Loading...

 
 

Цікаве