WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Особливості державного стимулювання продажу продукції - Реферат

Особливості державного стимулювання продажу продукції - Реферат


Реферат на тему:
ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ
Якщо проаналізувати увесь ланцюжок зв'язків від покупця товару до його виробника, то можна дійти висновку, що і покупця, і посередника стимулює підприємство - виробник товару, створюючи максимально сприятливі умови для акції купівлі (покупцем) - продажу (виробником або посередником). Стимулювання може бути відкритим або прихованим. Воно повинно забезпечу-вати збільшення обсягів продажу та отримання додаткового прибутку підприємством-виробником.
Проте мимоволі постають питання: хто стимулює підприємство, щоб воно організувало свій бізнес, дало роботу людям, забезпечило їх матеріально та ще й сплачувало податки? Як має виявлятися таке стимулювання?
Ці питання підводять, по суті, до необхідності з'ясувати, що таке державна служба, що роблять державні служби, що є продуктом та метою їхньої діяльності.
Міркуючи за аналогією зі стимулюванням продажу товарів, можна дійти висновку, що основною послугою (видом діяльності) державного та законодавчого апаратів має бути опрацювання законів та підзаконних актів, які б стимулювали ефективну працю. Так само як від стимулювання продажу залежать обсяги продажу товарів, так і від ефективності послуг законодавчого та державного апаратів залежить ефективність економіки України.
Послуга - це якісь вигоди, котрі одна сторона може запропонувати іншій. Виробництво послуг може бути, а може і не бути пов'язаним із товаром у його матеріальному вигляді.
Державні послуги відповідають характеристикам тих послуг, які застосовуються за розробки маркетингових програм, але вони надаються на іншому рівні і діють на терені всієї держави.
Як показав досвід економічно розвинутих країн, достатньо розробити комплекс норм та правил поведінки виробників товарів (причому дозвільного, а не заборонного характеру) та контролювати їхнє виконання, щоб економіка запрацювала. Це особливо помітно у законодавстві Німеччини, Франції, Англії, США.
Після другої світової війни американці розробили для Японії інституцію та головні закони, що регулювали економіку і допомогли цій країні не тільки вийти з післявоєнної розрухи, а й Зігнати більшість економічно розвинутих на той час країн та осісти провідне місце у світовій економіці.
Стимулювання підприємництва провадиться в цих країнах як безпосередньо (сільське господарство, вугільна промисловість, літакобудування, електроніка), так і опосередковано - за допомогою зменшення податків, надання пільгових умов кредитування тощо.
Великі податкові пільги 70-х pp., коли сталась енергетична криза, знизилася купівельна спроможність населення, спостерігалася інфляція, валютна нестабільність та криза державних фінансів (що є характерним для економіки України 90-х pp.), не тільки забезпечили збільшення темпів накопичення капіталу, а й привели до загального пожвавлення економіки в усіх країнах. Англія та США виступили ініціаторами проведення податкових революцій, їх наслідували інші країни.
Розглянемо докладніше практику економічно розвинутих країн щодо стимулювання підприємництва у 70-80 pp.
Так, у Німеччині пряме стимулювання здійснювалось у вугільній промисловості та цивільному літакобудуванні. Усі інші галузі працювали на загальних підставах, коли будь-яке підприємництво в межах законів забезпечувалось знижкою податків, пільговими умовами кредитування тощо. Податковими пільгами користувалися в основному великі фірми, які здійснювали більш капіталомісткі проекти та задовольняли умові використання устаткування на 100%, а будов та споруд - на 2/3 для впровадження нововведень. З бюджету Міністерства досліджень та технології дрібні та середні фірми могли отримувати до 30-40% вартості контракту на дослідження, що виконується зовнішніми організаціями. У немонополізованому секторі діяли дотації на оплату науково-дослідного персоналу. Дотації сягали 30-40% загальної суми витрат, але не більше ніж 120 тис. марок. Доплати на оплату персоналу, що наймається вперше, могли досягати 40% їхньої заробітної плати. Діяли інвестиційні субсидії в розмірі 20% від первинної вартості устаткування до 500 тис. марок та 7,5% понад цю вартість.
У Франції персональні комп'ютери дозволялось списувати за один рік. Передбачалися податкові кредити в розмірі 50% щорічного приросту вкладень на наукові дослідження (тобто за виплати податків списувалось 50%, якщо підприємство вперше здійснювало за власні кошти різні нововведення). Пільги для акціонерних товариств, що вперше створювались, були дуже значними: протягом перших двох років роботи нові підприємства повністю звільнялись від податків, на третій - обкладалось 25% їхнього доходу, на четвертий - 50%, на п'ятий - 75%, на шостий рік і далі - 100% доходу. На всіх підприємствах від податків звільнялося 25% суми приросту витрат підприємства на професійну підготовку. Діяли податкові пільги і для фірм, що створювали свої філії за кордоном. Вони мали право закладати протягом шести років витрати на ризик у витрати майбутніх періодів у розмірі капіталу, що його було вкладено за кордоном. Дрібні та середні підприємства мали право знижувати платежі на 50% сум зростання витрат на нововведення проти попереднього року.
В Японії субсидії держави на проведення досліджень становили від 40% до 70% суми витрат. На дрібних та середніх підприємствах обкладання податками пріоритетних та неприбуткових виробництв знижувалось на 20%. За перевищення максимального рівня витрат на дослідження та розробки в будь-який попередній рік зменшення податків на дохід становило 20% приросту витрат на нововведення, але не більше 10% загальної суми витрат. Створення центрів ключових технологій (від прикладних досліджень до їхнього практичного втілення) давало змогу використовувати до 50% кредитів без виплати відсотків. Венчурні підприємства мали державні правові гарантії на 80% загальної суми займу. Демонтаж виробничих потужностей забезпечувався частково з бюджету, а установка нового енергозберігаючого обладнання уможливлювала зниження загальних податків на 7%, використання спеціальних норм амортизації у розмірі 30%, зниження решти податків на
Loading...

 
 

Цікаве