WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Маркетинг на ринку інтелектуальної власності - Реферат

Маркетинг на ринку інтелектуальної власності - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Маркетинг на ринку інтелектуальної власності
ПЛАН
Вступ
1. Сутність та проблеми інтелектуальної власності
2. Чому інтелектуальна власність важлива для маркетингу продуктів і послуг?
3. Права інтелектуальної власності і маркетинг
4. Маркетинг продукції і послуг в умовах нової економіки
5. Ефективне використання охорони інтелектуальної власності
6. Перспективи розвитку комерціалізації інтелектуальної власності на Україні
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Бурхливий розвиток інформаційних технологій перетворив інтелектуальну власність в один із найліквідніших товарів. Цей ресурс може, як магніт, притягувати до себе серйозні інвестиції, а широке впровадження нових технологій і просування наукових розробок у виробництво дає потужний поштовх розвитку внутрішніх галузей промисловості. Та й сама собою інтелектуальна власність - дуже цінне джерело доходів. У розвинених країнах це зрозуміли давно, і тепер надійна правова система захисту інтелектуальних активів дозволяє США, Японії та країнам Європи одержувати вагомі економічні дивіденди.
Поняття "маркетингу інтелектуальної власності". Маркетинг (marketing) в перекладі з англійської означає "ринкова діяльність". Спочатку маркетинг розглядали як економічну діяльність, що полягає в просуненні товарів і послуг від виробника до споживача. В подальшому функції марке-тингу значно розширилися і стали охоплювати процеси від виникнення ідеї нового товару чи послуги до післяпродажного їх обслуговування.
Інтелектуальний потенціал, сконцентрований в Україні, також міг би стати надійною основою відродження вітчизняної економіки. Міг би, але не став. Знадобилися роки, аби крок за кроком створити національну систему захисту інтелектуальної власності. Було сформовано необхідну нормативно-правову базу, закладено основи регулювання відносин у цій сфері: сьогодні чинне законодавство України містить основні положення, пов'язані з одержанням, здійсненням і захистом прав інтелектуальної власності.
Крім того, ведеться робота з гармонізації українського законодавства з міжнародними нормами. Вжиті останнім часом заходи дозволили врахувати вимоги ТРИПС - угоди СОТ про торгові аспекти прав інтелектуальної власності. Внесено зміни в Кримінальний і Митний кодекси України, Кодекс про адміністративні правопорушення, у закони "Про авторське право й суміжні права" та "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм".
1. Сутність та проблеми інтелектуальної власності
Термін "інтелектуальна власність" сформувався, насамперед, у процесі обговорення і вирішення проблем юридичної регламентації в рамках права власності відносин із приводу створення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності. У цьому змісті інтелектуальна власність представляє в даний момент узагальнююче поняття, позначаючи собою сукупність усіх прав на результати творчої діяльності і деякі, прирівняні до них об'єкти. Слід зазначити, що багатьма авторами оспарюється використання даного терміна і можливість ефективної регламентації відносин із приводу невловимих об'єктів у рамках традиційної правомочності володіння, користування і розпорядження. Проте , поняття "інтелектуальна власність", "промислова власність" і "право інтелектуальної (промислової) власності" міцно ввійшло в юридичну лексику України і закордонних держав, а так само в тексти міжнародних договорів і конвенцій.
Стійке використання цього терміна в сфері правового регулювання економіки, необхідність захисту і комерціалізації інтелектуальних продуктів діяльності ринкових суб'єктів, мабуть, стали причинами поширення терміна "інтелектуальна власність" на всю сукупність нематеріальних елементів бізнес-процеса фірми.
Основна відмінність прав інтелектуальної власності від інших, полягає в тому, що вони можуть бути нематеріальні. Навіть втілені в матеріальній формі. Наприклад, винахід може бути втілене в заявці на одержання патенту, потім і в патенті, потім у конкретному виробі. Купуючи цей виріб, покупець отримує тільки саме цей виріб, але не права на винахід, що втілено в цьому виробі.
Створення і впровадження більшості інновацій вимагає не тільки інтелектуальних, але і значних матеріальних витрат, що повинні не тільки бути відшкодовані, але і принести додаткові доходи як віддачу від інновації. Однак, може статися і так, що хтось "вклав" в інновацію, а шляхом "запозичення" результатами скористався хтось інший. Зрозуміло, що це не вигідно інноватору, але це не вигідно і суспільству, тому що інноваційна діяльність позбавляється мотивації.
Значить суспільство (в особі держави) повинне забезпечити творцю (винахіднику) деякий привілей. Таким привілеєм спочатку було визнано монопольне право на використання винаходу, що закріплюється видачею спеціального документа - патенту. Установлена патентом юридична монополія на винахід забезпечує його власнику виняткову можливість виготовляти і продавати товари з особливими споживчими якостями. Володіючи такою монополією, власник патенту може не тільки відшкодувати витрати на створення винаходу і його впровадження, але й одержати надприбуток. Він вправі заборонити "будь-кому і кожному" здійснення дій, що порушують його монопольні права, і переслідувати порушника по позові про порушення патенту.
Відповідно до зі ст. 2 Стокгольмської конвенції інтелектуальна власність включає права на:
" літературні, художні і наукові добутки,
" виконавську діяльність артистів, звукозаписи, радіо- і телевізійні передачи,
" винаходи у всіх областях людської діяльності,
" наукові відкриття,
" промислові зразки,
" товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення,
" захист проти несумлінної конкуренції,
а також на всі інші права, що відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній області.
Таким чином, інтелектуальна власність містить у собі дві основні сфери прав:
" промислову власність, під якою розуміються головним чином права на винаходи, промислові зразки, товарні знаки і найменування місць походження товару;
" авторське право, під яким розуміються головним чином права на літературні, музичні, художні, фотографічні й аудіовізуальні добутки.
Не можна сказати, що раніше прийняті міжнародні конвенції і національні закони утратили своє значення. Вони удосконалюються й уточнюються відповідно до розвитку науки і техніки. Зокрема, поява нових технічних засобів у виді носіїв інтелектуальної власності, розвиток міжнародних відносин привело до того, що за останні три десятиліття більшість ведучих країн світу обновили законодавство по авторському праву. У 70-х роках були також обновлені Бернська і Женевська конвенція.
2. Чому інтелектуальна власність важлива для маркетингу продуктів і послуг?
Для більшості малих і середніх підприємств маркетинг продукції і послуг є однією із серйознихпроблем. Маркетингова стратегія повинна встановлювати чіткий зв'язок між продукцією і послугами і фірмою. Іншими словами споживачі повинні мати можливість з першого погляду бачити відмінність між вашою продукцією і послугами і продукцією ваших конкурентів і асоціювати їх з визначеною бажаною якістю.
Інтелектуальна власність, у випадку її ефективного використання, є важливим інструментом для створення іміджу бізнесу в представленні нинішніх і потенційних клієнтів або для локалізації бізнесу на ринку. Права інтелектуальної власності у сполученні з іншими інструментами маркетингу
Loading...

 
 

Цікаве