WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Сфери формування та реалізації конкурентних переваг - Реферат

Сфери формування та реалізації конкурентних переваг - Реферат

функціонувати на відповідному етапі, у відповідній сфері:
" технології: використання менш капітало- та працемістких процесів, процедур, що забезпечують кращу ресурсовіддачу, інше;
" науково-дослідні та впроваджу вальні роботи: дослідницький потенціал (фінансування, кадри та їх інтелектуальний, професійний рівень), концептуальна прогресивність і якість виробів, володіння патентами і ліцензіями, інше;
" виробництво: організаційно-технічний рівень, порівняльна тривалість виробничого циклу, адаптивність виробничого потенціалу, прояв ефектів досвіду та масштабу, ефективність внутрішнього контролю якості, інше;
" маркетинг: вплив на асортимент виробів; ефективність реклами та методів товаропросування; цінова політика та її успішність; формування й ефективність дистриб'юторської мережі, інше;
" після продажне обслуговування; значення гарантій, якість і швидкість обслуговування тощо.
Ще однією групою загальних компетенцій є управлінські, від рівня яких залежать поточна й перспективна достатність конкурентних переваг. У розрізі окремих функцій можна виділити:
" стратегічний менеджмент: наявність і ефективність стратегічних планів, рівень організації та сукупність методів розробки і виконання стратегії, відмітність й успішність попередніх і робочої стратегій підприємства, інше;
" фінансовий менеджмент: структура джерел фінансування, політика боргів, рівень заборгованості, рівень і тенденції рентабельності, інше;
" менеджмент персоналу: політика підбору кадрів, селекції талантів і обдарованих особистостей, довгострокові програми перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу, ефективність систем мотивації праці, інше;
" організаційні структури: їх гнучкість, рівень сприймання та швидкість впровадження прогресивних змін, інше;
" процеси прийняття рішень: адміністративні цикли і процедури, рівень співпраці підрозділів, інше;
" процеси контролю: якість інформаційних потоків, надійність і швидкість реакції систем контролю, інше;
" система комунікацій і її ефективність тощо.
Щодо психологічних компетенцій, то загалом вони характеризують здатність персоналу підприємства і, перш за все, його керівної ланки швидко сприймати зміни в правилах поведінки у бізнес-середовищі їх функціонування, а також у макросередовищі.
Аналіз "ланцюгу цінностей" передбачає, серед іншого, співставлення витрат і результатів по кожному процесу з відповідними витратами та результатами найближчих конкурентів. На основі такого аналізу визначають, які важливі заходи вздовж "ланцюгу створення вартості" підприємству треба здійснити, щоб випередити конкурентів і досягти успіху.
Формування конкурентної переваги, виходячи з основних положень концепції "ланцюга створення вартості", повинно передбачати рішення триєдиного завдання. Це:
" оптимізація рівня виконання базисних функцій;
" ефективна міжфункціональна координація;
" погодження з впливом зовнішніх чинників.
Інакше кажучи, загальне покращення функціонування ланцюга формування вартості передбачає одночасне посилення кожної ланки і зв'язків між ними. Оптимальна конкурентоспроможність може бути встановлена шляхом аналізу для кожної з основних функцій "ланцюга створення вартості" джерел конкурентних переваг, доступних для підприємства. Кожна базова функція повинна бути проаналізована згідно з її власною логікою стратегічного розвитку, оскільки кожна з них знаходиться у своїй специфічній конкурентній площині, зі своїми бар'єрами для вступу і своїми закономірностями динаміки основних показників (витрат і результатів).
Концепція "Стратегічних зон господарювання" та її застосування при реалізації конкурентних переваг. Концепція "Стратегічних зон господарювання" наголошує на тому, що стратегічна зона господарювання (СЗГ) - це окремий сегмент ринку, на якому підприємство діє або на який прагне вийти. Головними чинниками, що визначають СЗГ, є потреби та продукти, які задовольняють ці потреби. Крім того, стратегічна зона господарювання має певні кількісні та якісні характеристики:
" місткість СЗГ, що обмежується обсягами поточного попиту;
" динамічні характеристики ринку (стабільний, зростаючий тощо);
" конкурентна позиція підприємства в сегменті;
" очікуваний обсяг продажу в поточному та перспективному періоді;
" особливості розподілу та продажу;
" фактичні (для діючих) та прогнозні величини прибутків, рентабельності тощо.
Для виділення СЗГ застосовують такі параметри:
" перспективи зростання в даній СЗГ;
" перспективи рентабельності виробництва продукції в даній СЗГ;
" очікуваний рівень нестабільності зовнішнього середовища.
Зазначені параметри визначають по кожній потенційній СЗГ на основі аналізу, порядок якого наведено на рис. 4.6.
Шляхом аналізу зазначених чинників визначають, які з них можуть забезпечити успіх підприємства в даній СЗГ. В ході аналізу досліджують чинники, які безпосередньо впливають на конкретні значення кожного параметру СЗГ. Ключовою задачею стратегічного аналізу є внесення до набору СЗГ нових зон, і відокремлення тих, які більше не відповідають завданням розвитку підприємства.
Рис. 3.6. Процес виділення стратегічних зон господарювання
Далі за результатами аналізу для кожної обраної СЗГ формулюються стратегії, які випливають із характеристик СЗГ та можливостей підприємства діяти в той чи інший спосіб на цьому ринку. У тому числі враховуються особливості середовища та прихильність керівників до певного порядку дій.
Таким чином, аналіз стратегічних зон господарювання дозволяє вирішити завдання:
" визначення набору СЗГ, в яких підприємство буде діяти в перспективі;
" визначення шляхів взаємодії між СЗГ, включених в перспективний набір;
" визначення засобів захисту стратегічного перспективного набору від руйнівного впливу несподіваних подій;
" визначення напрямків діяльності по підготовці до використання перспективних технологічних нововведень тощо.
Проблема вибору СЗГ, в яких підприємство намагатиметься здійснювати свою діяльність, полягає в тому, щоб забезпечити рівновагу між короткостроковою і довгостроковою прибутковістю (рентабельністю), застрахуватись від ризиків шляхом диверсифікації інвестицій та зусиль компанії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО "Типография "НОВОСТИ"", 2000. - 256 с.
2. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.- М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.-208 с.
3. Ансофф И., Макдоннелл Э.Дж. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 416 с.
4. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. - К.: Таксон, 2004. - 704 с.
5. Всеобщееуправление качеством: Учебник для вузов / О. П. Глудкин, Н. М. Горбунов, А. И. Гуров, Ю. В. Зорин. Под ред. О. П. Глудкина. - М.: Горячая линия - Телеком, 2001. - 600 с.
6. Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. - СПб.: Б. и., 2000. - 284 с.
7. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. - М.: ОАО "Типография "Новости", 2000. - 432 с.
8. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг - М : Юрайт-М, 2001. - 224 с.
Loading...

 
 

Цікаве