WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності - Реферат

Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності - Реферат

"деревом ресурсів" програми (проекту).
Сукупність ймовірностей настання негативних подій при реалізації програми (проекту) описується "деревом ризиків програми (проекту)".
Загалом, деревоподібна структура дозволяє розподілити загальний об'єм робіт по проекту на незалежні блоки, які піддаються управлінню і передаються задля управління спеціалістам. Комплекс взаємозв'язків між роботами часто називають логічною структурою програми (проекту), оскільки він визначає послідовність виконання робіт.
Структурування допомагає вирішити наступні завдання:
" розбивка проекту (програми) на керовані блоки;
" розподіл відповідальності за різні елементи проекту й узгодження робіт зі структурою організації та ресурсами;
" оцінка необхідних витрат - коштів, часу та матеріальних ресурсів;
" створення єдиної бази даних для планування, складання кошторисів і контролю за затратами;
" узгодження робіт по проекту з системою ведення бухгалтерських рахунків;
" перехід від декларативних цілей до чітко визначених завдань, що виконуються підрозділами [36].
Розглянемо інструменти, що використовуються для структурування, детальніше.
Сіткова діаграмна (мережа, граф мережі, PERT діаграмна) - графічне відображення робіт програми (проекту) та їх взаємозв'язків. В плануванні й управлінні проектами під терміном мережа розуміється повний комплекс робіт проекту з встановленими між ними залежностями. Принциповою відмінністю від блок-схеми є те, що сіткова діаграма моделює тільки логічні залежності між елементарними роботами. Вона не відображає входи, процеси і виходи і не допускає повторюваності циклів чи петель.
Структура розподілу робіт - ієрархічна структура послідовної декомпозиції завдань програми (проекту) на підзавдання. Структура розподілу робіт (СРР) являє собою першочерговим інструментом для організації робіт, який забезпечує розподіл загального об'єму робіт по проекту у відповідності зі структурою їх виконання в організації. На нижчому рівні деталізації виділяються роботи, які відповідають деталізованим елементам діяльності, відображених в сітковій моделі. СРР являє собою ієрархічну форму, яка допомагає розробнику при:
структуруванні робіт на основні компоненти и під компоненти;
забезпеченні спрямованості діяльності на досягнення усього комплексу цілей;
розробці системи відповідальності за виконання робіт проекту;
розробці системи звітності та узагальнення інформації по проекту.
Структурна схема організації (ССО) має форму подібну формі СРР. Кожному елементу нижчого рівня в СРР повинні відповідати один або декілька елементів з ССО. Таким чином, ССО є засобом визначення відповідальних за виконання робіт в складних організаціях і забезпечує основу для розробки структури системи звітності.
Дерево цілей являє собою графи, схеми, які позазивають, як генеральна ціль проекту розподіляється на підціли наступного рівня (дерево - зв'язаний граф, який виражає підпорядкування і взаємозв'язок елементів. В даному випадку такими елементами є цілі і підцілі). Визначення цілей починається з верхнього рівня, далі вони послідовно деталізуються. При цьому основним правилом деталізації цілей є повнота: кожна ціль верхнього рівня повинна бути вичерпно представлена у вигляді підцілей наступного рівня.
Дерево рішень - граф, схема, яка відображає структуру завдання оптимізації багатокрокового процесу. Гілки дерева відображають відмінні події, які можуть мати місце, а вузли (верхівки) - точки, в яких виникає необхідність вибору. Причому вузли є різноманітними - в одних вибір здійснює сам проект-менеджер з деякого набору альтернатив, в інших - вибір не залежить від нього. В таких випадках проект-менеджер може здійснювати оцінку вірогідності того чи іншого вирішення проблеми.
Сіткова модель заснована на пакетах робіт, послідовність виконання яких відповідає технологічній схемі.
Матриця відповідальності - зв'язує пакети робіт з виконавцями, може враховувати календарні строки виконання робіт.
Процес структурування програми (проекту) підвищення конкурентноздатності можна розподілити на наступні складові:
1. Концептуальне опрацювання програми (проекту), коли чітко окреслюються її характер, цілі, зміст і кінцеві результати;
2. Визначення рівня деталізації, у т.ч.:
- рівня деталізації планів;
- рівня елементів в структурі розподілу програми (проекту);
3. Розробка структури процесу - схеми життєвого циклу програми (проекту);
4. Організаційна структура, яка охоплює всі напрямки та середовище програми (проекту);
5. Структура продукту, яка включає схему компонентів, машини, обладнання, програмне та інформаційне забезпечення;
6. План бухгалтерських рахунків;
7. Структура розподілу проекту;
8. Деталізація зведеного генерального плану;
9. Матриця розподілу відповідальності.
10. Сітковий графік і план використання ресурсів;
11. Система наряд-завдання;
12. Система контролю та звітності.
Встановлення методів та вибір інструментарію вимірювання досягнутих результатів (етап 6) передбачає підбір адекватних інструментів оцінки рівня реалізації поставлених у програмі цілей. Ці методи та показники повинні комплексно та наочно характеризувати успішність виконання програми, вимагати помірних зусиль щодо збору первинних даних. Оскільки головною метою програми виступає підвищення конкурентоспроможності, то вагоме місце серед таких методів займають показники і методики оцінки конкурентоспроможності підприємства та його продукції.
Важливими стадіями процесу розробки програми підвищення конкурентоспроможності виступають визначення витрат, пов'язаних з реалізацією програми, та оцінка очікуваної ефективності запропонованих заходів (етапи 7 і 8).
Витрати, пов'язані з реалізацією програми підвищення конкурентоспроможності, визначаються на основі прогнозу потреби в основних видах ресурсів. Виконання програми повинно підкріплюватись системно пов'язаним наборомвідповідних видів забезпечення, кожен з яких, в свою чергу, вимагає виділення певних обсягів різноманітних типів ресурсів (часових, матеріальних, інтелектуальних тощо). Враховуючи обмеженість ресурсів підприємства, доцільним є визначити мінімально необхідну кількість ресурсів для успішного виконання програми. Тому системний підхід до розробки програми підвищення конкурентоспроможності ґрунтується на наступних принципах розподілу ресурсів: максимально можлива ефективність використання; раціональність розподілу; мінімальна достатність.
Максимально можлива ефективність використання передбачає оцінку ефективності використання ресурсів, які виділяються для виконання програми. Раціональність розподілу пов'язана з ранжуванням за ступенем важливості пріоритетних цілей, для досягнення яких у першу чергу та у повному обсязі повинні бути виділені ресурси.
Мінімальна достатність означає виділення такого обсягу ресурсів, який мінімізує затрати підприємства на виконання програми, і в той же час забезпечує її успішну реалізацію [162].
Оцінку очікуваної ефективності (етап 8) слід проводити на основі цільового підходу, спираючись на визначений на першому етапі комплекс цілей. За результатами зазначеної оцінки можуть бути прийняті рішення:
- про нагальність доопрацювання чи корекції складових програми;
- про необхідність поглибленого аналізу резервів та перспективних шляхів розв'язання проблем підприємства;
- про доцільність перерозподілу ресурсів та відповідальності за виконання запланованих дій між задіяними підрозділами та особами тощо.
Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу
Будь-яка програма або проект складається з процесів. Процес - це сукупність дій, які приносять результат. Процеси управління програмою (проектом) можуть бути розподілені на шість основних груп, які реалізують різноманітні функції управління (див. рис. 8.8):
Рис. 7.8. Процеси управління програмою (проектом)
Процеси ініціювання - прийняття
Loading...

 
 

Цікаве